Рішення

від 26.05.2014 по справі 910/20932/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20932/13 26.05.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Проект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізинг»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Локо Діджітал»

про розірвання договору та стягнення 556831,92 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О - представник за довіреністю

від відповідача 1: Пацюк В.С., Матвієць О.В. - представники за довіреністю

від відповідача 2: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про розірвання Договору переведення боргу від 26.04.2013 № 03-ПБ-2013 укладеного між ТОВ "Укртехпромлізинг", ТОВ "Локо Діджітал" та ТОВ "Дека Проект" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпромлізинг" заборгованості за Договором підряду № Х.03/01 від 04.04.2012 року в розмірі 556831,92 грн., в тому числі 549 650,00 грн. основного боргу та 7 181,92 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та позивач вказує, що в результаті неналежного виконання ТОВ «Локо Діджітал» взятих на себе зобов'язань за договором від 26.04.2013 № 03-ПБ-2013 про переведення боргу в частині оплати заборгованості у розмірі 649560,00 грн., яка виникла на підставі договору підряду від 04.04.2012 № Х.03/01, позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні цього договору, тобто на повернення заборгованості. У зв'язку з чим, належним способом захисту свого права вважає вимоги про розірвання спірного договору про переведення боргу та стягнення заборгованості з ТОВ "Укртехпромлізинг".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року порушено провадження по справі № 910/20932/13 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Локо Діджітал», розгляд справи призначено на 17.03.2014 року.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 17.03.2014 представника ТОВ "Локо Діджітал" розгляд справи відкладено на 07.04.2014.

Ухвалами суду від 07.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" залучено до участі у справі в якості відповідача 2 та відкладено розгляд справи на 19.05.2014.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач 2 в засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.04.2014 не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Ухвалою суду від 19.05.2014 відкладено розгляд справи на 26.05.2014.

23.05.2014 від представника позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд залишити без розгляду вимоги щодо розірвання договору про переведення боргу № 03-ПБ-2013 від 26.04.2013, стягнути з ТОВ «Локо Діджітал» на користь позивача 549650,00 боргу, 3% річних сумою 7181,92 грн. та витрати по сплаті судового збору. Також позивач просить суд повернути позивачу судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

У судовому засіданні 26.05.2014 представник позивача подав заяву, відповідно до якої у зв'язку з відсутністю необхідності розірвання договору переведення боргу від 26.04.2013 № 03-ПБ-2013 та керуючись ст. 22 ГПК України просить суд прийняти відмову від позову в частині розірвання договору та стягнути з ТОВ «Локо Діджітал» на користь позивача 549650,00 боргу, 3% річних сумою 2529,48 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в останній редакції.

Представник відповідача 1 під час судових засідань проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач 2 явку свого повноважного представника у судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає ТОВ «Локо Діджітал» належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відповідач 2 не скористався та відзиву на позов не надав.

До того ж, явка представника відповідача 2 обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника ТОВ «Локо Діджітал» на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.05.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехпромлізинг" (замовник, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дека Проект» (підрядник) укладено договір підряду № Х.03/01 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати комплекс робіт із будівництва бездротової мережі передачі даних на ділянці ст. Полтава - ст. Харків включно, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Дека Проект» виконало роботи на загальну суму 3966360,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року та довідками про їх вартість (належним чином засвідчені копії актів наявні у справі).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата робіт проводиться замовником згідно з додатком 2.

Відповідач частково оплатив виконані ТОВ «Дека Проект» роботи по договору на суму 3516800,00 грн., несплаченим залишився борг у розмірі 649560,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків по договору № Х.03/01 від 04.04.2012.

26.04.2013 між ТОВ «Дека Проект» (кредитор), ТОВ «Укртехпромлізинг» (первісний боржник) та ТОВ «Локо Діджітал» (новий боржник) укладено договір № 03-ПБ-2013 переведення боргу.

Відповідно до п. 2 договору первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе всі права, зобов'язання та відповідальність за виконання основного договору, а саме: зобов'язання сплатити кредитору кошти у розмірі 649560,00 грн. заборгованості за основним договором станом на 25.04.2013 відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником. Новий боржник зобов'язаний сплатити суму, зазначену в абзаці першому цього пункту кредитору в наступному порядку: квітень 2013р. - 100000,00 грн., травень 2013р. - 0,00 грн., червень 2013р. - 54956,00 грн., липень 2013р. - 54956,00 грн., серпень 2013р. - 54956,00 грн., вересень 2013р. - 54956,00 грн., жовтень 2013р. - 54956,00 грн., листопад 2013р. - 54956,00 грн., грудень 2013р. - 54956,00 грн., січень 2014р. - 54956,00 грн., лютий 2014р. - 54956,00 грн., березень 2014р. - 54956,00 грн. Новий боржник підтверджує, що остаточний розрахунок за даним договором має бути проведено не пізніше 31.03.2014р.

Проте, відповідач 2 суму заборгованості за договором № Х.03/01 від 04.04.2012 позивачу сплатив лише у розмірі 100000,00 грн., несплаченим залишився борг у розмірі 549560,00 грн.

Оскільки відповідач 2 у визначений в п. 2 договору про переведення боргу строк взяті на себе зобов'язання зі сплати заборгованості за договором підряду у розмірі 549560,00 грн. не виконав, позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору про переведення боргу у зв'язку з істотним порушенням його умов та стягнення заборгованості з відповідача 1.

У судовому засіданні 26.05.2014 представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог у частині розірвання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дека Проект», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізинг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Локо Діджітал» договору від 26.04.2013 № 03-ПБ-2013 переведення боргу.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Подана заява підписана представником позивача Цуркою Н.О., який діє на підставі довіреності б/№ від 01.08.2013, виданої генеральним директором ТОВ «Дека Проект» Нахіт Канбероглу.

Відповідно до ч. 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.

Згідно з ч. 2 статті 78 ГПК України до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Перевіривши повноваження представника, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву позивача про відмову від позову.

Згідно з ч. 4 статті 78 ГПК України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Пункт 4 ч. 1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин позов в частині вимог про розірвання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дека Проект», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізинг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Локо Діджітал» договору від 26.04.2013 № 03-ПБ-2013 переведення боргу підлягає припиненню.

При цьому позивач відповідно до поданої в судовому засіданні заяви наполягає на стягненні з відповідача 2 заборгованості за договором у розмірі 549560,00 грн. та 3% річних у розмірі 2529,48 грн. за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем 2 було порушено умови договору щодо оплати виконаних робіт, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 боргу за договором № 03-ПБ-2013 переведення боргу підлягають задоволенню в розмірі 549560,00 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем 2 не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача 2, складає 549560,00 грн.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 2 2529,48 грн. 3% річних нарахованих у період з 01.04.2014 по 26.05.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних суд встановив, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме: 2529,48 грн. 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115-116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Локо Діджітал» (01001, м. Київ, вул. Іринінська, 5/24, офіс 90, код ЄДРПОУ 37819980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Проект» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, код ЄДРПОУ 33150668) заборгованість у розмірі 549560 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2529 (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 48 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 11041 (одинадцять тисяч сорок одна) грн. 79 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Припинити провадження у справі в частині позову про розірвання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дека Проект», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромлізинг» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Локо Діджітал» договору від 26.04.2013 № 03-ПБ-2013 переведення боргу.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дека Проект» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, код ЄДРПОУ 33150668) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1949 (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 42 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 103 від 04.09.2013, оригінал якого залишити в матеріалах господарської справи № 910/20932/13.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2014

Суддя О.А. Грєхова