Рішення

від 23.05.2014 по справі 915/614/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 року Справа № 915/614/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

з участю представників сторін:

від позивача - Остапчук О.С., дов. від 11.12.2013 р. № 939;

від відповідача - Панченка О.П., дов. від 16.05.2014 р. №07-11/761,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

01601, б-р Тараса Шевченко, 18, м. Київ,

адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ "Укртелеком",

54001, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв,

до Головного управління ветеринарної медицини в Миколаївській області,

54008, пр. Леніна, 288, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг від 01.08.2008 р. № 766 та від 04.09.2008 р. № 2282- ADSL, -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Укртелеком" пред'явлено позов до Головного управління ветеринарної медицини в Миколаївській області, (далі - Управління) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 5035 грн. 56 коп., із яких: 4892 грн. 35 коп. - основний борг; 63 грн. 80 коп. - пеня; 29 грн. 53 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 49 грн. 88 коп. - 3% річних, а також грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 грн. 00 коп., з посиланням на те, що відповідач, усупереч умовам укладених між ними та чинних й на даний час типового договору про надання послуг електрозв'язку від 01.08.2008 р. № 766 та договору про надання послуги ADSL - підключення до мережі Інтернет від 04.09.2008 р. № 2282-ADSL, порушив свої грошові зобов'язання щодо своєчасної і в повному обсязі оплати телекомунікаційних послуг, наданих у період жовтень 2013 року - березень 2014 року, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі, на котру здійснено відповідні нарахування, передбачені умовами договору та ст.625 ЦК України.

У судовому засіданні такі вимоги представник позивача підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача позовні вимоги визнав тільки в частині основного боргу в сумі 4892 грн. 35 коп., а в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити. Таку позицію представник обґрунтував тим, що Управлінням вживалися заходи щодо погашення заборгованості, але її оплату не здійснено з обставин, що не залежали від волі Управління. На підтвердження своїх доводів представник Управління подав суду копії документів: виставлених ПАТ "Укртелеком" рахунків за послуги зв'язку, з відмітками про реєстрацію та взяття їх на облік; реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Управління від 18.12.2013 р. № 39, до якого включені зобов'язання по виплаті заборгованості позивачу; листа від 13.05.2014 р. № 03-47/742 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області з клопотанням про проведення платіжних доручень по заборгованості за надані послуги позивачем.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

За укладеним сторонами договором про надання послуг від 01.08.2008 р. № 766 ПАТ "Укртелеком" зобов'язалося надавати послуги електрозв'язку, перераховані у додатку № 1 до договору, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до договору, а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги (п.п. 1, 4.2, 4.3, 4.6 договору).

За укладеним між сторонами договором від 04.09.2008 р. № 2282-ADSL про надання послуги ADSL - підключення до мережі Інтернет позивач зобов'язався надавати Управлінню на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет позивача по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, а також за домовленістю, інші додаткові послуги Інтернет, які відповідач може самостійно замовити через систему самообслуговування, а Управління зобов'язалося своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги (п.п. 1.1, 5.3 договору).

На підставі зазначених договорів позивач у період жовтень 2013 року - березень 2014 року надав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками-актами за надані послуги за вказаний період, а саме, від 31.10.2013 р. №4833000000007667.10.2013, від 3011.2013 р. № 4833000000007667.11.2013, від 31.12.2013 р. №№ 4833000000007667.11.2013, від 31.01.2014 р. № 4833000000007667.01.2014, від 28.02.2014 р. № 4833000000007667.02.2014, від 31.03.2014 р. № 4833000000007667.03.2014 (а.с. 11-16). Згідно вказаних рахунків-актів загальна вартість наданих послуг складає 4892 грн. 35 коп.

Сторонами визнається, що вказану суму Управлінням не погашено й на даний час.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно господарського законодавства суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1 ст.193 ГК України). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2 ст.218 ГК України).

Оскільки відповідачем не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги про стягнення з Управління боргу в сумі 4892 грн. 35 коп. є обґрунтованими.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що заборгованість у вказаній сумі виникла не з вини Управління, оскільки за умовами укладених між сторонами договорів відповідальність за своєчасну та у повному обсязі оплату наданих позивачем послуг взяло на себе Управління.

З огляду на викладене, суд визнає, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 4892 грн. 35 коп. підлягають задоволенню повністю.

Суд також визнає, що за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами позивачем обґрунтовано на суму основної заборгованості здійснено нарахування на підставі умов укладених сторонами договорів та чинного законодавства України.

Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Законом України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги (ст.36 Закону).

У договорі від 01.08.2008 р. № 766 сторони також передбачили застосування пені у разі порушення споживачем строків здійснення оплати наданих телекомунікаційних послуг (п. 5.8. договору ).

Цивільним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Оцінюючи узгоджені сторонами умови оплати наданих телекомунікаційних послуг в укладених сторонами договорах, суд вважає, що вони змінені змістом направлених відповідачу рахунків про оплату таких послуг у період жовтень 2013 року - березень 2014 року, у котрих строк сплати наданих послуг встановлено до 20 числа місяця, що настає після місяця надання цих послуг.

У зв'язку з викладеним, суд визнає правильними подані позивачем розрахунки нарахувань за прострочення оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг у період жовтень 2013 року - березень 2014 року, згідно яких пеня станом на 25.04.2014 р. становить суму 63 грн. 80 коп., 3 % річних - суму 49 грн. 88 коп., сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, - 29 грн. 53 коп. Ці суми підлягають стягненню з Управління.

Ураховуючи невиконання Управлінням у спірний період грошових зобов'язань за укладеними між сторонами договорами, положень вказаного законодавства України, суд визнає позовні вимоги підлягаючими задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову - на відповідача.

У судовому засіданні 23 травня 2014 року, згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління ветеринарної медицини в Миколаївській області, 54008, пр. Леніна, 288, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 22440886, на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 01601, б-р Тараса Шевченко, 18, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766, грошові кошти у загальній сумі 5035 грн. (п'ять тисяч тридцять п'ять) 56 коп., із яких: 4892 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 35 коп. - основний борг; 63 (шістдесят три) грн. 80 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 29 (двадцять дев'ять) грн. 53 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 49 (сорок дев'ять) грн. 88 коп. - 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28 травня 2014 року.

Суддя Ю.М. Коваль