Постанова
від 22.05.2014 по справі 37/557 (39/207 пд-37/20)-41/246
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р. Справа№ 37/557 (39/207 пд-37/20)-41/246

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Пономарьов П.О.

відповідача-1 - не з'явились

відповідача-2 - не з'явились

відповідача-3 - не з'явились

відповідача-4 - не з'явились

відповідача-5 - не з'явились

відповідача-6 - не з'явились

третьої особи - не з'явились

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл»

на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р.

у справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 (судді - Спичак О.М., Літвінова М.Є., Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»

до 1. Приватного підприємства «Слав Консалтинг»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл»

3. Закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольний вітер»

5. Закритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Либідь»

6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь ЛТД»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД-Перспектива»

про визнання недійсними договорів, правочину та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсними наступних договорів: іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., укладений між ТОВ «Селл» і ЗАТ «ТАС-Інвестбанк»; договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за іпотечним договором № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р.; договір суборенди від 24.11.2006 р. та додаткову угоду до нього від 11.12.2006 р., укладені між ТОВ «Русь Інтернешнл», ТОВ «Селл» і ПП «Слав Консалтинг»; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.12.2006 р., укладений між ТОВ «Вольний вітер» і ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь».

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.07.2007 р. у справі № 39/207пд позовні вимоги ТОВ «Русь Інтернешнл» задоволено, визнано недійсними з моменту укладення наступні договори: іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за іпотечним договором № 340/341/342/339/1П-2 від 30.10.2006 р., договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р., договір суборенди від 24.11.2006 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2007 р. у справі № 39/207пд було залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 25.07.2007 р., а апеляційну скаргу ТОВ «Селл» без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 р. у справі № 39/207пд було залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2007 р., а апеляційну скаргу ТОВ «Вольний вітер» без задоволення.

Постановою Верховного суду України від 18.12.2007 р. у справі № 39/207пд касаційну скаргу ТОВ «Вольний вітер» було задоволено, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2007 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2007 р. та рішення господарського суду Донецької області від 25.07.2007 р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2008 р. справу № 39/207пд-37/20 об'єднано в одне провадження зі справою № 37/557 за позовом ТОВ «Русь Інтернешнл» про визнання недійсним правочину, укладеного між ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» та ТОВ «Русь ЛТЛ», про передачу готельного комплексу «Русь» до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТЛ» та визнання за ТОВ «Русь Інтернешнл» права власності на готельний комплекс «Русь» площею 22 934,40 кв.м., що розташований під № 4А по вул. Госпітальній в м. Києві.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.02.2008 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20) позовні вимоги ТОВ «Русь Інтенешнл» задоволено повністю, визнано недійсними з моменту укладення наступні договори: іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за іпотечним договором № 340/341/342/339/1П-2 від 30.10.2006 р., договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р., договір суборенди від 24.11.2006 р., а також визнано недійсним правочин щодо відчуження готельного комплексу «Русь» шляхом передачі його до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД, визнано за ТОВ «Русь Інтернешнл» право власності на готельний комплекс «Русь» загальною площею 22 934,40 кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20) апеляційні скарги ТОВ «Вольний вітер» та ТОВ «Русь ЛТД» було залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 29.02.2008 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20) касаційну скаргу ЗАТ «ТК «Либідь» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 р. та рішення господарського суду м. Києва від 29.02.2008 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

13.04.2009 р. позивач подав до господарського суду м. Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсними з моменту укладення іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., укладений між ТОВ «Селл» та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк», договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення права за іпотечним договором № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., укладений між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ТОВ «Вольний вітер», договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р., укладений між ТОВ «Вольний вітер» та ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь», а також визнати недійсним правочин щодо відчуження готельного комплексу «Русь» шляхом передачі його до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД», вчинений ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» та ТОВ «Русь ЛТД».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2009 р. було зупинено провадження по справі № 37/557(39/207пд-37/20) до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 38/82.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 апеляційну скаргу ТОВ «Русь ЛТД» задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 22.09.2009 р. скасовано, провадження по справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 касаційні скарги ТОВ «Русь Інтернешнл» і ТОВ «Селл» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 скасовано в частині припинення провадження у справі, в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.10.2010 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 припинено провадження у справі в частині визнання недійсними наступних договорів: договір іпотеки нерухомого майна № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., укладений між ТОВ «Селл» та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк», договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за договором іпотеки нерухомого майна від 30.10.2006 р., укладений між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ТОВ «Вольний вітер», договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р., укладений між ТОВ «Вольний вітер» та ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь», в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 01.10.2010 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Селл» подали апеляційні скарги, яких просять скасувати рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2010 р. в частині відмовлених позовних вимог, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним правочину, вчиненого між ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» та ТОВ «Русь ЛТД», щодо відчуження готельного комплексу «Русь» шляхом передачі його до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД».

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач зазначає, що оскільки в межах розгляду справи № 50/576 було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р., за яким ЗАТ «ТК «Либідь» придбало готельний комплекс «Русь», який в подальшому було внесено до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД», тому ЗАТ «ТК «Либідь» не мало права вчиняти будь-які дії стосовно готельного комплексу «Русь», оскільки не було належним власником вказаного майна.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач-2 також посилається на те, що оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р. було визнано недійсним, тому у ЗАТ «ТК «Либідь» відсутні правові підстави розпоряджатися нерухомим майном готелю «Русь» та передавати вказане майно у власність будь-якої іншої особи, в тому числі шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл» прийнято до провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р., у зв`язку з відсутністю судді Коршун Н.М. та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, склад суду змінено, визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Авдеєв П.В., Тищенко А.І.

27.12.2010 р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла постанова Старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУМВС України в м. Києві від 22.12.2010 р. про проведення виїмки справи № 37/557(39/207 пд-37/20)-41/246 у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи № 24-2464.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 р. апеляційне провадження у справі № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 зупинено на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, а матеріали справи передано слідчому управлінню ГУМВС України в м. Києві (ДДСБЕЗ МВС України або УДСБЕЗ України в м. Києві).

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 02-15/183 від 16.03.2012 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, враховуючи припинення повноважень судді Корсака В.А. (судді-доповідача у справі) у зв`язку з обранням на посаду судді Вищого господарського суду України, справу № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 передано для розгляду судді Буравльову С.І.

Київським апеляційним господарським судом неодноразово надсилалися листи відповідним посадовим особам органів внутрішніх справ та прокуратури стосовно можливості повернення матеріалів справи № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 для розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл».

12.03.2014 р. на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 37/557(39/207 пд-37/20)-41/246 разом з листом Старшого слідчого в особливо важливих справах ГПУ Корнелюка М. за № 17/1/1-36322-08 від 11.03.2014 р. з повідомленням про направлення справи до суду.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р. для розгляду апеляційних скарг у справі № 37/557(39/207 пд-37/20)-41/246 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р. було поновлено провадження у справі № 37/557(39/207 пд-37/20)-41/246, а розгляд справи призначено на 24.04.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 р. було відкладено розгляд справи № 37/557(39/207пд-37/20)-41/246 до 22.05.2014 р.

22.05.2014 р. в судове засідання представники відповідачів та третьої особи повторно не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином про час і місце розгляду скарг.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарг. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарг, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

30.10.2006 р. між ТОВ «Русь Ітернешнл» (далі - продавець) та ТОВ «Селл» (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме: готельний комплекс «Русь», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4 (літ. А), загальною площею 22 934,40 кв.м.

30.10.2006 р. між ТОВ «Селл» (далі - іпотекодавець) та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» (далі - іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2, відповідно до п. 1.1 якого іпотекодавець, як боржник та майновий поручитель, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: готельний комплекс «Русь» загальною площею 22 934,40 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4 (літ. А).

24.11.2006 р. між ТОВ «Селл» (далі - орендодавець), ТОВ «Русь Інтернешнл» (далі - орендар) і ПП «Слав Консалтинг» (далі - суборендар) було укладено договір суборенди, відповідно до п. 1.1 якого орендар за погодженням з орендодавцем передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення загальною площею 58 кв.м., розташоване на 4-му поверсі у готельному комплексі «Русь», яке є власністю орендодавця - ТОВ «Селл».

11.12.2006 р. між ТОВ «Селл», ТОВ «Русь Інтернешнл» та ПП «Слав Консалтинг» було укладено додаткову угоду до договору суборенди приміщення від 24.11.2006 р., відповідно до умов якої ТОВ «Русь Інтернешнл» набуло статусу орендодавця, ПП «Слав Консалтинг» - статусу орендаря, правовідносини сторін замість суборенди набули статусу оренди.

12.12.2006 р. між ЗАТ «ТАС-Інвестбуд» та ТОВ «Вольний вітер» було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., відповідно до п. 1 якого ТОВ «Вольний вітер» набуло прав іпотекодержателя щодо готельного комплексу «Русь».

22.12.2006 р. між ТОВ «Вольний вітер» та ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого право власності на готельний комплекс «Русь» набуло ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що ТОВ «Селл» не мало права укладати іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., оскільки придбало майно готельного комплексу «Русь» за угодою, яка рішенням третейського суду визнана недійсною, а тому ТОВ «Селл» не може вважатися власником спірного майна. Крім того, позивач зазначав, що іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р. укладено в період дії судової заборони на реалізацію спірного майна, що суперечить приписам ст. 6 Закону України «Про іпотеку», а також при відсутності державної реєстрації за ТОВ «Селл» права власності на готельний комплекс при укладені договору іпотеки, що свідчить про порушення сторонами оскаржуваного договору положення ст. 182 ЦК України, ч. 6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

В свою чергу договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення права за іпотечним договором є недійсним з огляду на недійсність самого іпотечного договору № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р.

Також, позивач зазначав, що договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 р. є недійсним, у зв'язку з тим, що останній був укладений на виконання іпотечного договору № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р. та договору № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за іпотечним договором, крім того вказаний договір купівлі-продажу укладено всупереч вимогам ст. ст. 36, 38 Закону України «Про іпотеку», а саме без повідомлення про відчуження іпотекодавця -ТОВ «Селл».

Крім того, договір суборенди від 24.11.2006 р. є незаконним, так як передача ТОВ «Селл» майна в оренду ТОВ «Русь Інтернешнл» здійснена не власником майна, а особою, яка придбала майно за недійсним правочином, а тому угода про передачу майна в суборенду ПП «Слав Консалтинг» є недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. по справі № 50/576 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл» до Закритого акціонерного товариства «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольний вітер», Закритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Либідь» було відмовлено в позові про визнання недійсними наступних договорів: договору іпотеки нерухомого майна від 30.10.2006 р. № 340/341/342/339/ІП-2, укладеного між TOB «Селл» і ЗАТ «ТАС- Інвестбанк», договору № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за договором іпотеки нерухомого майна від 30.10.2006 р. № 340/341/342/339/ІП-2, укладеного між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та TOB «Вольний вітер» та договору купівлі-продажу нерухомого майна готельного комплексу «Русь» № 4721 від 22.12.2006 р., укладеного між TOB «Вольний вітер» та ЗАТ «ТК «Либідь».

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 50/576 від 07.06.2010 р. було повністю задоволено апеляційну скаргу, рішення господарського суду міста Києва у справі № 50/576 від 07.04.2010 р. скасовано та прийнято нове рішення про повне задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 50/576 від 03.08.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2010 р. залишено без змін.

Відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки договори, які є предметом спору у даній справі з уравуванням уточнення позовних вимог від 13.04.2009 р., були визнані судом недійсними у межах розгляду справи № 50/576, провадження у даній справі в частині визнання недійсними договору іпотеки нерухомого майна від 30.10.2006 р. № 340/341/342/339/ІП-2, укладеного між ТОВ «Селл» та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк», договору № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення прав за договором іпотеки нерухомого майна від 30.10.2006 р. № 340/341/342/339/ІП-2, укладеного між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ТОВ «Вольний вітер», договору купівлі-продажу нерухомого майна - готельного комплексу «Русь» № 4721 від 22.12.2006 р., укладеного між ТОВ «Вольний вітер» та ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь», підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним з моменту укладення правочину щодо відчуження готельного комплексу «Русь» шляхом передачі його до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД», вчиненого ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» та ТОВ «Русь ЛТД», судова колегія зазначає наступне.

02.04.2007 р. на Загальних зборах учасників ТОВ «Русь ЛТД» було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу, прийняття до складу учасників ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» та затвердження нової редакції статуту, що підтверджується протоколом № 3.

В якості внеску ЗАТ «ТК «Либідь» до статутного фонду ТОВ «Русь ЛТД» було визначено готельний комплекс «Русь», загальною площею 22 934,40 кв.м.

Передачу ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» готельного комплексу «Русь», як внеску до статутного фонду ТОВ «Русь ЛТД», позивач визначає як правочин та просить визнати його недійсним.

Відповідно до ст. 115 ЦК України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувальні права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 86 ГК України вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Як передбачено ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як зазначено в ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно зі ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Отже, передача нерухомого майна, зокрема готельного комплексу «Русь», в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Русь ЛТД» є дією, спрямованою на набуття ЗАТ «Туристичний комплекс «Либідь» корпоративних прав.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що передача майна до статутного фонду в розумінні вищевказаних статей не є правочином, а є лише наслідком прийнятого рішення на загальних зборах, оскільки відсутня визначена законом форма.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2010 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл» задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Селл» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2010 р. у справі № 37/557(39/207пд-37/20)41/246 - без змін.

2. Матеріали справи № 37/557(39/207пд-37/20)41/246 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення22.05.2014
Оприлюднено30.05.2014
Номер документу38945166
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —37/557 (39/207 пд-37/20)-41/246

Постанова від 22.05.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Ухвала від 03.04.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні