Рішення

від 12.05.2014 по справі 758/103/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/103/14-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Гребенюка В. В. ,

при секретарях - Шабатин Н. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (надалі за текстом - відповідач), про визнання договору поруки припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поруки № 40/МП-030.3-08-1 (надалі за текстом - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальність «Кабаре-Сервіс» (надалі за текстом - ТОВ «Кабаре-Сервіс»), код ЄДРПОУ 34674448 за кредитним договором № 40/МП-030.3-08-1 від 15.07.2008 року (надалі за текстом - кредитний договір), а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між банком та позичальником. Поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник. Позивач вважає, що договір поруки підлягає припиненню з наступних підстав, зокрема, 20.01.2011 року господарським судом Одеської області винесено ухвалу у справі № 2/144-09-6218 про припинення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ «Кабаре-Сервіс». Згідно цієї ухвали судом затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано та припинено юридичну особу ТОВ «Кабаре-Сервіс». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого 04.02.2013 року, зазначено стан юридичної особи - ТОВ «Кабаре-Сервіс» - припинено. Тобто, станом на 07.02.2011 року ТОВ «Кабаре-Сервіс» є припиненим, а відтак, всі зобов'язання де ТОВ «Кабаре-Сервіс» виступає кредитором або боржником, в тому числі і зобов'язання перед відповідачем, припинені. Як наслідок, правовідносини між позивачем та відповідачем по договору поруки також підлягають припиненню з 07.02.2011 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 15.07.2008 року між відповідачем та ТОВ «Кабаре-Сервіс» було укладено кредитний договір № 40/МП-030.3-08-1 (а.с. 9 - 17).

В цей же день, 15.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поруки, відповідно до умов якого позивач зобов'язався солідарно відповідати перед відповідачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ «Кабаре-Сервіс» за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між відповідачем та ТОВ «Кабаре-Сервіс». Позивач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання відповідати перед відповідачем у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і ТОВ «Кабаре-Сервіс» (а.с. 7 - 8).

20.01.2011 року господарським судом Одеської області винесено ухвалу у справі №2/144-09-6218 про припинення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ «Кабаре-Сервіс», що не заперечувалось сторонами по справі. Згідно цієї ухвали судом затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано та припинено юридичну особу ТОВ «Кабаре-Сервіс» (а.с. 18 - 19).

Судом було досліджено Рішення апеляційного суду Одеської області від 05.07.2011 року, відповідно до якого апеляційну скаргу ПП «Кабаре-Сервіс» та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково, Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2010 року скасовано в частині задоволення позову «Родовід Банку» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, позов ПАТ «Родовід Банку» до ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за договором поруки в сумі 88 276,09 доларів США, що еквівалентно 700 029,39 грн., а також судові витрати в сумі 910 грн., врешті в частині позову відмовлено (а.с. 68 - 71).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено (а.с. 72 - 75)

Відповідно до встановлених Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.07.2011 року обставин, не заслуговує на увагу довод апелянтів про те, що в позові про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 повинно бути відмовлено в зв'язку з припиненням договору поруки між банком та ПП «Кабаре-Лідер», оскільки, по - перше, припинений договір поруки між названими сторонами, а на час розгляду справи відсутнє рішення про припинення договору поруки між ПАТ «Родовіт банк» та ОСОБА_1, і по-друге, на час ухвалення оскаржуваного рішення договір поруки не був припинений і між банком та ПП «Кабаре-Лідер», оскільки рішення господарського суду Одеської області про припинення договору поруки ухвалено 30.05.2011 р., а наказ господарського суду Одеської області про примусове виконання рішення виданий 14.06.2011 р. , тобто в день набрання ним законної сили.

Відповідно до встановлених Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 року обставин, Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 січня 2011 року ліквідована та припинена юридична особа ТОВ «Кабаре-Сервіс» (а.с. 203-205). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридична особа ТОВ «Кабаре-Сервіс» припинена ( а. с. 206). Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Згідно із ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Оскільки на час ухвалення рішення судом першої інстанції юридична особа боржник не була припинена, внесення запису про припинення до єдиного державного реєстру було здійснене після розгляду справи у суді першої інстанції, апеляційний суд правильно виходив з того, що порука відповідача на час розгляду справи не була припинена. Доводи ОСОБА_1, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків, зроблених судом апеляційної інстанцій, не містять правових підстав для скасування судового рішення, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов являються неприпустимими, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема , є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На основі з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, з урахуванням також встановлених рішеннями судів, що набрали законної сили обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання договору поруки припиненим з 07.11.2011 року не знайшли свого підтвердження, а тому підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 6, 11, 13, 15, 104, 525 - 526, 609, 627 ЦК України, ст. ст. 3 - 4, 10, 13, 27 - 30, 57, 60, 88, 209, 213 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», про визнання договору поруки припиненим - залишити без задоволення;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк