Постанова

від 30.01.2007 по справі 7/257-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/257-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2007                                                                                   Справа № 7/257-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представників

позивача   Спірідонов О.О.

відповідача    Мирошниченко Ю.А.

розглянувши апеляційну скаргу Української державної інноваційної компанії в особі її Дніпропетровського регіонального відділення на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. по справі   

за позовом      Української державної інноваційної компанії в особі її Дніпропетровського регіонального відділення

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агрокомерційної фірми “Орбіта Ко ЛТД”, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

про стягнення 19406,39гр.

В С Т А Н О В И В :

    15.08.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Української державної інноваційної компанії в особі її Дніпропетровського регіонального відділення (далі Інвестиційна компанія) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю агрокомерційної фірми “Орбіта Ко ЛТД” (далі ТОВ “Орбіта”) 19406,39гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі укладеного між сторонами інноваційного договору №95-12 відповідач отримав від Інвестиційної компанії 50000гр. зі строком повернення коштів 31.12.1997р. Своїх зобов'язань відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13321,67гр. Крім вказаної суми позивач просив стягнути пеню в розмірі 2137,31гр., річні відсотки –1195,67гр., інфляційні збитки –2751,74гр. та судові витрати.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відмовлено.

    Не погодившись з рішенням, Інвестиційна компанія звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просила рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності по його вимогам. Крім того, судом не правильно встановлено розмір заборгованості відповідача.

    У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 3.07.1995р. сторони уклали інноваційний договір №95-12, відповідно до умов якого відповідач отримав 50000гр., зобов'язавшись повернути вказану суму в грудні 1997р. (а.с.8-10,12). В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по поверненню отриманої суми, Інвестиційна компанія у 1998р. здійснила заходи по примусовому стягненню заборгованості. Виконавчий напис нотаріуса про стягнення з ТОВ “Орбіта” повернуто позивачу 27.06.2003р. (а.с.13-14).

    Відмовивши в задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором, суд послався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

    Вказаний висновок суду є помилковим в зв'язку з наступним.

    З матеріалів справи вбачається, що до 27.06.2003р. державною виконавчою службою здійснювалось примусове стягнення заборгованості за договором №95-12. Згідно зі ст.79 ЦК Української РСР та ст.264 ЦК України перебіг позовної давності на цей час переривався, оскільки виконавчий напис нотаріуса, у відповідності до ст.181 Закону України “Про виконавче провадження”, є виконавчим документом, наявність якого унеможливлювала звернення позивача до суду із позовом про стягнення цієї суми. Тому звернення до нотаріуса та отримання Інвестиційною компанією виконавчого напису за своєю правовою природою ототожнюється із зверненням до суду.

    Таким чином, перебіг строку позовної давності по вимогам Інвестиційної компанії почався з 27.06.2003р. З наданих позивачем доказів (а.с.77) вбачається, що 13.06.2006р., тобто в межах трирічного строку, відповідач направив в адресу позивача лист №12, в якому визнав наявність заборгованості за договором та повідомив останнього про свій намір сплатити заборгованість. З огляду на приписи ч1 ст.264 ЦК України з цього часу перебіг позовної давності почався заново.

     Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що позивачем строк позовної давності порушено не було.

    Щодо суті позовних вимог, то апеляційний суд виходить з такого.

   1.08.2000р. сторони уклали додаткову угоду до договору №95-12 (а.с.11). В зазначеній додатковій угоді позивач та відповідач дійшли згоди, що заборгованість ТОВ “Орбіта” станом на 1.08.2000р. складає 28000гр. Таким чином, враховуючи зміст укладеної додаткової угоди, відповідач прийняв на себе зобвоязання в передбачений умовами договору №95-12 строк, тобто в грудні 1997р., повернути Інвестиційній компанії 28000гр.

    Зазначену додаткову угоду до договору до дня розгляду спору в суді у передбаченому законом порядку недійсною не визнано. Відповідач своїм правом на зміну умов договору не скористувався. В зв'язку з цим, відповідно до ст.526 ЦК України та ст.173,193 ГК України, ТОВ “Орбіта” повинно виконати господарське зобвоязання, що виникло після укладення додаткової угоди. Оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання господарського зобвоязання, прийнятого ТОВ “Орбіта” при підписанні додаткової угоди від 1.08.2000р., вимоги позивача щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

    Враховуючи, що відповідачем порушено грошове зобов'язання, позивач, крім суми боргу, у відповідності до ст.625 ЦК України, має право на отримання індексу інфляції та річних відсотків.

    З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4 ч1 ст.104  ГПК України через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а позов підлягає задоволенню.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу Української державної інноваційної компанії в особі її Дніпропетровського регіонального відділення задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. скасувати.

    Позов задовольнити.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрокомерційної фірми “Орбіта Ко ЛТД” (53600 смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської, вул. Громова,59, код ЄДРПОУ 13429354) на користь Української державної інноваційної компанії в особі її Дніп-

ропетровського регіонального відділення (49101 м. Дніпропетровськ, вул. Красна,20а, код ЄДРПОУ 25842071) 19406,39гр. та судові витрати : 291гр. державного мита, 118гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

    Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                            О.В. Чус

Суддя                                                                                                                  П.П. Павловський