Ухвала

від 18.04.2013 по справі 9101/113836/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2013 рокусправа № 2а-15011/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Рязанов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 13 грудня 2011 року

у справі № 2а-15011/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Нікополь Кран-Сервіс»,

вул. Шевченка, 186 кв. 19, м. Нікополь, 53219;

до відповідача Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції,

пр. Трубників, 27, м. Нікополь, 53210;

про скасування Акта,

встановили: Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікополь Кран-Сервіс» подано позов до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000972310/0/27100 та 0000982310/0/27101 від 19 червня 2009 року, №№ 0000972310/1/31535 та 0000982310/1/31536 від 21 липня 2009 року, №№ 0000972310/2/43334 та 0000982310/2/43333 від 08 жовтня 2009 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Чорна В.В.) своєю постановою від 13 грудня 2011 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що при вирішенні питання щодо донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість податковим органом взято до уваги виключно рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 вересня 2008 року, з посиланням на яке обґрунтовуються висновки акту перевірки щодо нікчемності угоди. При цьому, обставини фактичної поставки товару не були досліджені при проведенні перевірки та донарахуванні позивачу зобов'язань.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Нікопольська об'єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляції скарги її заявник посилається на те, що товарно-транспортна накладна на підтвердження транспортування крану баштового КБ-403А за договором купівлі-продажу № 6 від 16 травня 2008 року, укладеного з ТОВ ВПФ «Метапродакшн», не надавалась платником а ні під час проведення перевірки, а ні під час апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання.

Технічні характеристики транспортного засобу свідчать про те, що кран баштовий КБ-403А не міг бути перевезений автомобілем МАЗ-54323.

Рішенням Святошинського районного суду встановлено факт непричетності директора та засновника до діяльності ТОВ ВПФ «Метапродакшн».

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: в червні 2009 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікополь Кран-Сервіс», код за ЄДРПОУ 33837702, з питань правових відносин з ТОВ ВПФ «Метапродакшн» за травень 2008 року.

За результатами складений Акт від 03.06.2009р. № 927/231-33837702.

В акті перевірки вчинено записи про порушення

підпунктів 5.2.1, 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР);

підпункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Так, 16 травня 2008 року між ТОВ «Нікополь Кран-Сервіс» та ТОВ «ВПФ «Метапродакшн» було укладено договір № 6 купівлі-продажу баштового крану КБ-403А вартістю 225.000,00 грн., в тому числі ПДВ 37.500,00 грн.

Зазначений договір виконано сторонами шляхом передачі товару від продавця представнику покупця за довіреністю НБД № 486231 від 19.05.2008р., та оплати покупцем повної вартості товару згідно платіжного доручення № 86 від 19.05.2008р.

Витрати на придбання за договором № 6 від 16.05.2008р. були включені позивачем до складу валових витрат за ІІ півріччя 2008 року.

В подальшому зазначений баштовий кран було реалізовано позивачем ПП «Технопласт плюс» згідно до договору купівлі-продажу № 10 від 13.12.2007р., що підтверджено накладною № 3 від 07.07.2008р., актом прийому-передачі № б/н від 07.07.2008р. на загальну суму 350.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58.333,33 грн.

В той же час, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі № 2а-184 визнані недійсними установчі документи ТОВ «ВПФ «Метапродакшн», визнано недійсною реєстрацію ТОВ «ВПФ «Метапродакшн» платником ПДВ від дати внесення до Реєстру.

На підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008р. анульовано реєстрацію ТОВ «ВПФ «Метапродакшн» платником ПДВ з 21.05.2007р., про що складено Акт № 2204, який затверджений начальником ДПІ 17.09.2008р.

На підставі Акта перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000972310/0/27100 та 0000982310/0/27101 від 19 червня 2009 року, №№ 0000972310/1/31535 та 0000982310/1/31536 від 21 липня 2009 року, №№ 0000972310/2/43334 та 0000982310/2/43333 від 08 жовтня 2009 року

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікополь Кран-Сервіс» визначено суми податкових зобов'язань за платежем -

3011021000 - податок на прибуток, у розмірі 46.875,00 грн. за основним платежем та 18.750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

3014010100 - податок на додану вартість, у розмірі 37.500,00 грн. за основним платежем та 18.750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно до підпункту 5.3.9 Закону (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тому ТТН обов'язково використовувати для отримання транспортних послуг.

Слід вказати, що сама Державна податкова адміністрація у місті Києві своїм листом від 23.10.2007р. N 341/Н/31-607, на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 09.10.2007р. N 20636/7/15-0317, повідомляла, що товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. За відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом - товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести такі витрати (транспортні) до складу валових витрат.

До розглянутих правовідносин не визначено певного переліку документів, обов'язковість ведення і зберігання яких встановлена правилами податкового обліку.

Технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ. Бухгалтерський документ - письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення певних господарських операцій.

Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Отже, висновок фахівців контролюючого органу про порушення підприємством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону (334/94-ВР, підпункту 7.4.5 статті 7 Закону (168/97-ВР) виключно з підстав відсутності товарно-транспортної накладної слід визнати помилковим.

Крім того, за встановлених обставин визначення суми податкового зобов'язання за результатами невиїзної (камеральної) перевірки не можна визнати достовірним.

Слід вказати, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008р. встановлено здійснення реєстрації Суб'єкта підприємницької діяльності з порушенням Закону.

А ні постанова, а ні матеріали невиїзної перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету, або конкретних відомостей щодо здійснення ТОВ «ВПФ «Метапродакшн» діяльності поза межами правової відповідальності.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі № 2а-15011/09/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна