Ухвала

від 09.07.2013 по справі 9101/100579/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2013 рокусправа № 2а-6079/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - Кравченко С.І. дов від 08.01.2013

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.12

у справі № 2а-6079/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет» звернулося до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0003572302/0 від 19.07.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю товариством порушень, зазначених в акті перевірки, зокрема, того, що ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» не надало до податкового органу Декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, обігово-сальдові відомості по всім бухгалтерським рахункам, журнали-ордери по контрагентам по рахунку №36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Податковим органом без перевірки наданих позивачем документів та з ігноруванням надісланої поштою 29.04.2010 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року неправомірно визначено валовий дохід та валові витрати підприємства за перший квартал 2010 року, відображені в рядках Декларації з податку на прибуток: 01.1 (валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) і 04.1 (витрати на придбання товарів (робіт, послуг). Крім того, позивач вважає неправомірними висновки акту перевірки № 108/23-2/36065518 від 06.07.2010 щодо нікчемності правочинів, які здійснювались ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» з ПП «Амарант». Позивач вважає, що товарність операцій з ПП «Амарант» підтверджуються наявними договорами, товарно-транспортними документами, платіжними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.12 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0003572302/0 від 19.07.2010.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 236), в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована обставинами, наведеними в акті планової виїзної перевірки. Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено ненадання ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 1 квартал 2010 року, у зв'язку з чим мало місце недекларування валових витрат по рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 показників за 1 квартал 2010 р. Також укладені позивачем правочини з постачальником ПП «Амарант» у 2008 році не спричинили реального настання юридичних наслідків, що свідчить про безпідставність віднесення до валових витрат товариства витрат з придбання у вказаного підприємства товару.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.08.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 05.08.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №108/232/36065518 від 06.07.2010 (а. с.12-38).

Перевіркою встановлено, порушення товариством:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: недекларування валових витрат на загальну суму 5 933 600 грн., у т. ч. по періодах: за 1 квартал 2010 р. - 5 933 600 грн.;

- п.1.32 ст.1, ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку зі здійсненням Товариством господарської операції з купівлі товарів у фіктивного контрагента - ПП «Амаран», встановлено завищення валових витрат на загальну суму 115 833 грн. у т. ч. по періодах: у 4 кварталі 2008 р. - 115 833 грн.

Внаслідок виявлених порушень податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 76 855 грн., у тому числі: за 2008 рік - 28 598 грн., за 1 квартал 2010 року - 47 897 грн.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2010 № 0003572302/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 111664,70 грн., з яких 76855 грн. - основного платежу, 34809,70 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.11).

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, такими, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого до 01.01.2011, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як зазначено вище, визначена податковим органом сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 76855 грн. (основний платіж) складається з сум, донарахованих за виявлені під час перевірки порушення, а саме:

- згідно акту перевірки від 06.07.2010 перевіркою встановлено, що товариство не декларувало валові витрати по рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 показників за 1 квартал 2010 року на загальну суму 5933600 грн., оскільки не було надано до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 1 квартал 2010 року;

- відповідно до наданих позивачем до перевірки первинних документів у 4 кварталі 2008 року встановлено взаємовідносини з ПП «Амарат» на загальну суму 139 000 грн., у т. ч. ПДВ 23 166,67 грн. З огляду на стан контрагента позивача - ПП «Амарат» - «визнано банкрутом» податковим органом встановлено, що фінансово-господарська дія постачальника ПП «Амарат» (код ЄДРПОУ 32805022) здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності «Амарат», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» з контрагентом ПП «Амарат» (код ЄДРПОУ 32805022 ) є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами у відповідності до ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України, в зв'язку з чим Товариством завищено валові витрати у сумі 115 833 грн. за 2008 рік (а. с.28).

Як встановлено судом першої інстанції, на сторінці 29 акту перевірки від 06.07.2010 зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» в господарській діяльності мало взаємовідносини з ПП «Амарат» код ЄДРПОУ 33210391 або 33926205 та безпідставно включило до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року податковий кредит в сумі 23166,67 грн. Проте, Товариство не мало взаємовідносини з ПП «Амарат» код ЄДРПОУ 32210391 або 339262054, дані коди ЄДРПОУ мають підприємства з іншою назвою, з якими ТОВ «ТД «Бімаркет» також не мало ніяких взаємовідносин (код ЄДРПОУ 32210391 має підприємство ТОВ «Нікас-99», а код ЄДРПОУ 33926205 має підприємство ТОВ «Югнафта»). Разом з тим, позивач мав взаємовідносини з ПП «Амарант» код ЄДРПОУ 32895022, які здійснювались на підставі Договору № 12 від 08.12.2008 з поставки товару, що здійснювалась транспортом ліцензованого автотранспортного підприємства ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс».

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У ч.5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Матеріали справи містять постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2010 в адміністративній справі № 2а-6591/10/0870, яка набрала законної сили (а.с.91) і якою адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя відносно ТОВ «Торговий дім «Бімаркет», викладене в листі від 13.05.2010 №5643/10/28-016, про невизнання як податкової звітності Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Даною постановою Запорізького окружного адміністративного суду встановлено, що 29.04.2010 ТОВ «Торгівельний дім «Бімаркет» направило поштою з описом вкладеного та повідомлення про вручення до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, про невизнання якої, як податкової звітності, повідомила остання листом від 13.05.2010 № 5643/10/28-016, в зв'язку чим вказана Декларація вважалась неподаною.

Отже, встановлена судовим рішенням протиправність рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя про відмову ТОВ «Торгівельний дім «Бімаркет» у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, викладеного в листі від 13.05.2010 № 5643/10/28-016, підтверджує фактичне своєчасне надання позивачем відповідачу Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року і відсутність порушення Товариством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо недекларування валових витрат на загальну суму 5 933 600 грн. за 1 квартал 2010 року.

Також матеріали справи містять постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2010 у справі № 2а-6077/10/0870, якою адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003562302/0 від 19.07.2010, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34750,50 грн. (а. с.220).

Як вбачається з даної постанови предметом спору у вказаній справі була правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму податку на додану вартість 23167 грн., сплаченого у ціні придбання товару (кураги) у ПП «Амарант» за господарською операцією, реальність (товарність) якої ставилась під сумнів відповідачем під час проведеної перевірки ТОВ «Торгівельний дім «Бімаркет» (акт перевірки №108/232/36065518 від 06.07.2010).

З огляду на наявність всіх необхідних належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення вказаної господарської операції, а також з урахуванням того, що на момент здійснення операції у грудні 2008 року ПП «Амарант» (код ЄДРПОУ 32895022) не перебував у процедурі банкрутства та не був позбавлений статусу платника податку на додану вартість, Запорізький окружний адміністративний суд у справі № 2а-6077/10/0870 дійшов висновку про реальність (товарність) господарської операції між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та ПП «Амарант».

Отже, операції, оподаткування яких є предметом спору в даній адміністративній справі №2а-6079/10/0870, досліджувались під час розгляду адміністративної справи №2а-6077/10/0870, і встановлені судом у справі №2а-6077/10/0870 обставини не можуть оспорюватися в даній судовій справі в силу прямої норми ч.2 ст. ст.255 КАС України.

Судом в межах адміністративної справи №2а-6077/10/0870 встановлено, що господарські операції між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та ПП «Амарант», які є предметом розгляду в даній справі, є реальними і товарними.

Отже, неправомірність висновків відповідача щодо нереальності (товарності) господарської операції, здійсненої між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та ПП «Амарант», якими обґрунтував відповідач порушення позивачем положень п.1.32 ст.1, ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що є предметом розгляду у даній справі № 2а-6079/10/0870, встановлена судовим рішення, яке ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 у справі №2а-6077/10/0870 залишено без змін (а.с.103) і в силу приписів ч.5 ст.154 КАС України набрало законної сили.

Крім зазначеного, у зв'язку з посиланням відповідача на порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України при здійсненні господарської операції з ПП «Амарант», колегія суддів вважає за доцільне також зазначити, що згідно чинного законодавства податкові органи взагалі не наділені повноваженнями щодо визнання угод недійсними (нікчемними, фіктивними), як то зазначено в акті перевірки від 06.07.2010, оскільки правочини є нікчемними лише якщо їх недійсність встановлена законом або оспорюваний правочин визнаний судом недійсним, а тому будь-які висновки контролюючих податкових органів щодо порушень цивільно-правових норм платниками податків є такими, що здійснюються поза межами повноважень та порушують ст.ст.6, 19 Конституції України.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом ПП «Амарант» (код ЄДРПОУ 32895022) дотримані. Також господарські зобов'язання поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання договору поставки товару № 12 від 08.12.2008, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду (договорів поставки).

Також укладений позивачем з ПП «Амарант» (код ЄДРПОУ 32895022) договір не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства або порушувала публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладений позивачем з ПП «Амарант» (код ЄДРПОУ 32895022) договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданою, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ПП «Амарант» (код ЄДРПОУ 32895022), які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу валових витрат відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема, рішеннями суду.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки від 06.07.2010 не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилась в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до складу валових витрат з операцій поставки товару з ПП «Амарант» (код ЄДРПОУ 32895022), у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.12 у справі № 2а-6079/10/0870 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко