Постанова

від 09.06.2009 по справі 2а-9713-08-0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД               справа № 2-а-9713/08/0470

          категорія статобліку-2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 червня   2009 року                                                                                     

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний

адміністративний суд у складі:

          головуючого судді                                                              

                  Олійника В.М.

          при секретарі                                                                                         

Середа А.О.

за участю:

представника позивача Махиня О.І.

представника відповідача Гули І.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю «Вінтекс ЛТД» до Державної податкової інспекції у

Красногвардійському районі м. Дніпропетровська 

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня

2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов  позов Товариства з обмеженою відповідальністю

«Вінтекс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.

Дніпропетровська, в якому позивач  просить

визнати недійсними рішення-повідомлення про застосування штрафних (фінансових)

санкцій від 23.09.2008 року №0000302302/0 в сумі 16995,00 гривень, в тому числі

за основним платежем - 11330,00 грн. і штрафною санкцією 5665,00 грн. та

рішення-повідомлення про  застосування

штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2008 року №0000312302/0 в сумі 11184,00

гривень, в тому числі за основним платежем - 7456,00 грн. і штрафною санкцією

3728,00 грн.

Також

позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

    В

обґрунтування позову зазначено, що з 15 серпня 2008 року по 5 вересня 2008 року

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.

Дніпропетровська була проведена виїзна позапланова перевірка товариства з

обмеженою відповідальністю «Вінтекс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового,

валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня

2008 року. Перевіркою встановлено, що мало місце заниження податку на прибуток

в сумі 11330 грн., у тому числі за 1 квартал 2006 року -5773,00 грн. за 2006

рік -11330,00 грн. В 1 кварталі 2006 р. до складу валових витрат декларації про

прибуток були віднесені суми 23090 грн. - на підставі платіжного доручення № 1

від 31.01.2006 р. на суму 27707,52 грн. у т.ч. ПДВ 4617,92 грн. та видаткової

накладної № 26 від 31.01.2006 р. на суму без ПДВ 23089,60 грн. + ПДВ 4617,92

грн. від підприємства ТОВ «Балканбуд». В 4 кварталі 2006 р.  до складу валових витрат була віднесена сума

22230,00 грн.  на підставі платіжного

доручення № 186 від 30.11.2006 р. на суму 26676,00 у т. ч. ПДВ 4446,00 грн. та

видаткової накладної № 132 від 29.11.2006 г. на суму 22230,00 грн. без ПДВ +

ПДВ 4446,00 грн. від підприємства ТОВ «ПІК Техносервіс» .

Відповідачем було встановлено також заниження податку на додану вартість

в сумі 7456,00 гривень,  у тому числі:

січень  2006 р.-3010,00 грн., листопад

2006 р.-4446,00 грн. Дані порушення були відображені на підставі віднесених

податкових накладних ТОВ «Балканбуд» №28 від 31.01.2006 р на суму 27707,52 грн.

в т.ч. ПДВ 4617,52 грн. та ТОВ «ПІК Техносервіс» № 788 від 29.11.2006 р. на

суму 26676,00 в т.ч. ПДВ 4446,00 грн.

Згідно. пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 і пп. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону

України «Про податок на додану вартість» № 168/ 97-ВР від 03.04. 1997 р., зі

змінами й доповненнями, дані податкові накладні були включені до складу

податкового кредиту по даті їхнього одержання від продавця товарів відповідно

31.01.2006 р.- ТОВ «Балканбуд» та 30.11.2008 р. ТОВ «ПІК Техносервіс» і є в

наявності та представлені на перевірку ДПІ. Але 

відповідач, посилаючись на рішення Кіровського районного суду м.

Дніпропетровська від 19.07.2007 р. у справі № 2- 1292/07, яким визнані

недійсними всі фінансово-господарські документи й первинні бухгалтерські

документи ТОВ «Балканбуд» з моменту реєстрації та Господарського суду

Дніпропетровської області від 15.12.2007 р. у справі № А27\369, яким визнаний

недійсними статут ТОВ «ПІК Техносервіс» і свідоцтво платника ПДВ із моменту

реєстрації, свідоцтво із дня його видачі, не визнає вищевказані первинні

документи дійсними, які складені в порядку, зазначеному чинним законодавством

України.

Позивач зазначив, що на момент здійснення угоди по покупці товару ТОВ

«Вінтекс ЛТД» у ТОВ «Балканбуд», тобто 31.01.2006 р. ТОВ «Балканбуд» було

платником ПДВ і  було занесене до

державного реєстру за № 12241050001010526 - згідно свідоцтва про державну

реєстрацію серія АОО № 410078 з кодом ЄДРПОУ 32082550 - згідно довідки

державного комітету статистики № 14957 від 20.01.2005 р. із вказівкою директора

підприємства ОСОБА_1  і на момент

здійснення угоди не було анульовано або зняте з реєстрації, а директора ОСОБА_1

не визнано недієздатним  на момент

вчинення угоди, а ануляція установчих документів за рішенням суду не спричиняє

недійсність угоди.

На момент придбання товару ТОВ «Вінтекс ЛТД» у ТОВ «ПІК Техносервіс»,

тобто 29.11.2006 р., ТОВ «ПІК Техносервис» також було платником ПДВ  і було занесене до державного реєстру за

№12241020000025940 - згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія АОО №764593

з кодом ЄДРПОУ 34365265, і на момент здійснення угоди не було анульовано або

зняте з реєстрації, а директора ОСОБА_2 не визнано недієздатним  на момент вчинення угоди.

Таким чином, угоди  ТОВ «Вінтекс

ЛТД» з ТОВ «Балканбуд» і з ТОВ «ПІК Техносервіс» вчинені до моменту винесення

рішення суду про визнання недійсним запису 

про проведення державної реєстрації. Отже,  податкові повідомлення - рішення від

23.09.2008 року винесені неправомірно Державною податковою інспекцією у

Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в

повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду заперечення на позов,

в якому зазначив, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вінтекс ЛТД» з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з

01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. була проведена фахівцями ДПІ у

Красногвардійському районі на виконання постанови слідчого від 11.08.2008р. В

ході проведення перевірки було встановлено, що в порушення норм чинного

законодавства ТОВ «Вінтекс ЛТД» мало фінансово-господарські відносини з

Товариством з обмеженою відповідальністю «Балканбуд». А саме: посадові особи

ТОВ «Вінтекс ЛТД» провели по бухгалтерському обліку, операції по придбанню

товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4З 845,00 грн. у ТОВ «Балкан

Буд», якому рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

29.07.2007р. по справі №2-1393/07 визнано недійсними установчі документи та

свідоцтво платника ПДВ з моменту їх реєстрації, яке набрало законної сили

30.07.2007р.  Угода (правочин) про

поставку товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Вінтекс ЛТД» та ТОВ

«Балканбуд» була укладена в усній формі.

В судовому рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

29.07.2007р. по справі №2-1393/07, яким визнано недійсними установчі документи

та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Балканбуд» з моменту їх реєстрації, зазначено,

що вказаний у статутних та реєстраційних документах як засновник та директор

ОСОБА_1 фактично немає ніякого відношення ані до реєстрації, ані до діяльності

товариства, зокрема він не підписував бухгалтерських документів на отримання

товару.

На виконання рішення суду податкова накладна №28 від 31.01.2006 р. на

загальну суму 27707,52 грн., в тому числі ПДВ - 6617,92 грн., не може

підтверджувати валові витрати покупця.

ТОВ «Вінтекс ЛТД» віднесло до складу валових витрат, витрати, що

пов'язані з придбанням будівельних матеріалів у листопаді 2006 року у ТОВ «ПІК

Техносервіс» на загальну суму 26 676,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 446,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2007р.

по справі №А27369-07 визнані недійсними статут товариства та свідоцтво платника

ПДВ ТОВ «ПІК Техносервіс» з моменту його реєстрації, тобто з 20.04.2006 р.,

свідоцтво з дня його видачі, тобто з 03.05.2006р. Окрім цього, директора

(засновника) ТОВ «ПІК Техносервіс» ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину, що

передбачений частиною І статті 205 Кримінального кодексу України та винесено

вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.02.2008р.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував,

просив у задоволенні позову відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи, чинне законодавство, заслухавши

пояснення представників сторін, суд приходить до висновку що позовна заява не

підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у

Красногвардійському районі м. Дніпропетровська 

на підставі направлення  від

05.08.2008 р.  №380 та направлення на

продовження перевірки від 29.08.09 р. №412, проведено позапланову виїзну

перевірку ТОВ «Вінтекс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового,

валютного  та іншого законодавства  за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2007 р. на

виконання постанови слідчого від 11.08.2008 р., за результатами якої  складено акт перевірки від 10.09.08 р.

№3295/23-226/33973213.

Перевіркою встановлено  порушення

порядку ведення податкового обліку в частині:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.,

з наступними змінами та доповненнями, та вимог ст.1, п.2 ст.9 Закону України

«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за №996 - ХІV від 16.06.1996

року, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 11 330,00

грн., по наступним податковим періодам: за І квартал 2006 року на суму 5 773,00

грн.; за 2006 рік на суму 11 330,00 грн.

- пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на

додану вартість» від 03.04.97р. № І68/97-ВР, 

iз змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану

вартість на загальну суму 7 456,00 грн. по наступним податковим періодам:

січень 2006 року на суму - 3 010,00 грн., листопад 2006 року на суму - 4 446,00

грн.

В ході

проведення перевірки було встановлено, що в порушення норм чинного

законодавства ТОВ «Вінтекс ЛТД» мало фінансово-господарські відносини з

Товариством з обмеженою відповідальністю «Балканбуд». А саме, посадові особи

ТОВ «Вінтекс ЛТД» провели по бухгалтерському обліку операції по придбанню

товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4З 845,00 грн. у ТОВ «Балкан

Буд», якому рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

29.07.2007р. по справі №2-1393/07 визнано недійсними установчі документи та

свідоцтво платника ПДВ з моменту їх реєстрації, яке набрало законної сили

30.07.2007р.  Угода (правочин) про

поставку товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Вінтекс ЛТД» та ТОВ

«Балканбуд» була укладена в усній формі.

В судовому рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від

29.07.2007р. по справі №2-1393/07, яким визнано недійсними установчі документи

та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Балканбуд» з моменту їх реєстрації, зазначено,

що вказаний у статутних та реєстраційних документах як засновник та директор

ОСОБА_1 фактично немає ніякого відношення ані до реєстрації, ані до діяльності

товариства, зокрема він не підписував бухгалтерських документів.

ТОВ «Вінтекс ЛТД» віднесло до складу валових витрат, витрати, що

пов'язані з придбанням будівельних матеріалів у листопаді 2006 року у ТОВ «ПІК

Техносервіс» на загальну суму 26 676,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 446,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2007р.

по справі №А27369-07 визнані недійсними статут товариства та свідоцтво платника

ПДВ ТОВ «ПІК Техносервіс» з моменту його реєстрації, тобто з 20.04.2006 р.,

свідоцтво з дня його видачі, тобто з 03.05.2006р.

Директора

(засновника) ТОВ «ПІК Техносервіс» ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину, що

передбачений частиною І статті 205 Кримінального кодексу України та винесено

вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.02.2008р.  Відповідно до вироку, ОСОБА_3 зареєструвала

на своє ім'я ТОВ «ПІК Техносервіс» з метою прикриття незаконної діяльності для

фіктивного підприємництва та передала статут підприємства невстановленим

особам, які в подальшому використовували його для прикриття незаконної

діяльності.

На підставі акту  перевірки від

10.09.08 р. №3295/23-226/33973213 Державною податковою інспекцією у

Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесені податкові

повідомлення-рішення:

- №0000302302/0 від 23.09.2008 року, яким було донараховано зобов'язання

по податку на прибуток в сумі 16995,00 грн., в тому числі за основним платежем

11330,00 грн.,  за штрафними санкціями

-5665,00  грн.

- №0000312302/0 від 23.09.2008 року, яким було донараховано зобов'язання

по податку на додану вартість в сумі 11184,00 грн., в тому числі за основним

платежем 7456,00 грн.,  за штрафними

санкціями -3728,00  грн.

Згідно ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються     цивільно-правові зобов'язання,  що виникають між учасниками господарських  відносин при 

здійсненні господарської діяльності, 

в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію

на  користь  другої сторони  або 

утриматися  від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.    

Майнові зобов'язання,   які    виникають   

між    учасниками господарських

відносин,  регулюються  Цивільним 

кодексом  України з урахуванням

особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами  господарювання  або 

між  суб'єктами  господарювання і не господарюючими  суб'єктами - юридичними  особами 

на  підставі господарських

договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських  договорів 

сторони  можуть визначати зміст

договору на основі: вільного 

волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на   свій  

розсуд  будь-які  умови 

договору,  що  не 

суперечать законодавству; примірного  

договору, рекомендованого органом управління суб'єктам  господарювання  для 

використання  при  укладенні 

ними договорів,  коли сторони

мають право за взаємною згодою  змінювати

окремі  умови,  передбачені примірним договором,  або 

доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом

Міністрів України, чи  у  випадках, 

передбачених законом,  іншим  органом 

державної влади,  коли  сторони 

не можуть відступати  від  змісту 

типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору  приєднання,

запропонованого  однією  стороною 

для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір

не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські   договори   

укладаються    за    правилами, встановленими ЦК України з

урахуванням особливостей,    

передбачених    ГК України, іншими

нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.179 ГК України).

Згідно ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом

викладається у формі єдиного 

документа,  підписаного  сторонами та 

скріпленого печатками.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання 

в  момент вчинення  правочину 

стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою -

третьою,  п'ятою та  шостою 

статті  203 ЦК України. Так,

загальними вимогами, додержання  яких є

необхідним для чинності правочину є те, що зміст  правочину 

не може суперечити ЦК України, 

іншим актам  цивільного  законодавства,  а  

також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний

обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення 

учасника  правочину  має 

бути  вільним і відповідати його

внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками

(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 69 КАС України 

доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на

підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що

обґрунтовують вимоги  і заперечення осіб,

які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для

правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу"

від 04.12.90р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) державні податкові

інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні

та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють

своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів,

податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з

обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих

документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення

податків, інших платежів.

Відповідно п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської

діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації,

які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території

України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення

суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з

пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених

статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із

статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону валовими витратами виробництва та

обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у

грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація

вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким

платником податку для їх подальшого використання у власній господарській

діяльності.

В свою чергу, під терміном «господарська діяльність» слід розуміти

будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій,

матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої

особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під

безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої

постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а

також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені

та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових

витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом

звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,

продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з

придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень,

установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати,

не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами,

обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення

податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить

відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні

документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо

- безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть

бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові

реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого

складено документ;

зміст та обсяг господарської

операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за

здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що

дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської

операції.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити

висновок, що суб'єкт господарювання може відносити суми на валові витрати, якщо

вони підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами

і вони виписані особами, які мають відповідні на те повноваження.

Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість», право  на  нарахування 

податку  та складання   податкових  

накладних   надається   виключно 

особам, зареєстрованим  як  платники 

податку  у  порядку,  

передбаченому статтею 9 цього Закону. 

Як випливає з ст. 9 вищезгаданого Закону, свідоцтво про реєстрацію  платника податку  на 

додану  вартість видається за

заявою платника податків органом державної податкової служби.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України,

обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або

господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді

інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої

встановлено ці обставини.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює

докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх

безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази

не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність,

допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і

взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд доходить висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи

доведено правомірність свої рішень, так як позивач ні в ході перевірки

податкової, ні в судовому засіданні не надав договорів, первинних

бухгалтерських документів, які б належним чином підтверджували здійснення

господарських  операцій з підприємствами

ТОВ «Балканбуд» та ТОВ «ПІК Техносервіс». Суд вважає, що документи, в тому

числі податкові накладні, які були надані позивачем, не спростовують висновків

податкової, що вказані операції мали безтоварний характер.

             Зважаючи на викладене, суд дійшов

висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У

задоволенні позову відмовити.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова

суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного

суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський

окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у

повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст

постанови складений 13 червня 2009 року.

Суддя                                                                                                       

В.М.Олійник

З оригіналом

згідно.

Суддя В.М. Олійник