Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/4518/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4518/14 19.05.14

За позовомПриватного підприємства Фірма «Техносервіс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» простягнення 23 540,82 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Жабський В.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Фірма «Техносервіс» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» (надалі - «Товариство») про стягнення 23 540,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №01-12-2008/75-Ц від 01.12.2008 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22 657,60 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 721,16 грн. та інфляційні у розмірі 162,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. розгляд справи відкладено до 19.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29473602, отриманим його представником 22.04.2014 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 р. між Товариством (виконавець) та Підприємством (замовник) було укладено договір №01-12-2008/75-Ц (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з введення в експлуатацію, навчання обслуговуючого персоналу та працівників ДПА, технічного обслуговування і ремонту в гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації електронних контрольно-касових апаратів SAMSUNG ER-350F, ЕКСПОТРЕЙД РС 380, ЕСПОТРЕЙД РС 380.01, СЛОГ-МІКРО.01», «СЛОГ-МІКРО.02», «СЛОГ-2000.01», РФ 2160.01 та їх модифікацій (далі РРО, вироби) та інших виробів за дорученням замовника в Донецькій філії ВАТ «Укртелеком» (користувач).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що замовник до 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачує виконавцю вартість робіт, послуг (п. 1.1 договору), виконаних для Донецької філії ВАТ «Укртелеком» згідно рахунків, до яких виконавець додає:

а) акти про виконання робіт між замовником і виконавцем (додаток №5) заповнені у двох екземплярах по цінах згідно прейскуранту (додаток №6);

б) відомості на використані запасні частини, комплектуючі та матеріали у трьох екземплярах, підписані користувачем, виконавцем і замовником (додаток №7);

в) звіти про введення в експлуатацію РРО, про ремонт РРО (додатки №3, 4) в двох екземплярах.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору у період з жовтня 2012 року по липень 2013 року позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 22 657,60 грн., що підтверджується актами про виконання робіт за вказаний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 657,60 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (актами про виконання робіт за період з жовтня 2012 року по липень 2013 року) підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на виконання умов Договору на загальну суму 22 657,60 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 22 657,60 грн. , а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.1 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 22 657,60 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 22 657,60 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 721,16 грн. та інфляційні у розмірі 162,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 16.11.2012 р. по 26.02.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 721,16 грн. та інфляційні у розмірі 162,06 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 22 657,60 грн., 3% річних у розмірі 721,16 грн. та інфляційні у розмірі 162,06 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства Фірма «Техносервіс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 30304680) на користь Приватного підприємства Фірма «Техносервіс» (83122, м. Донецьк, вул. Артема, 210-А, кв. 28; ідентифікаційний код 30792858) заборгованість у розмірі 22 657 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 721 (сімсот двадцять одна) грн. 16 коп., інфляційні у розмірі 162 (сто шістдесят дві) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2014 р.

Суддя В.П. Босий