Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/6186/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6186/14 19.05.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» простягнення 125 619,17 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Петришина А.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (надалі - ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (надалі - ТОВ «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії») про стягнення 125 619,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №117/13 від 05.12.2013 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 120 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 495,34 грн. та 3% річних у розмірі 1 123,83 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.05.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явилась, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень № 29473238.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 р. між ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ» (постачальник) та ТОВ «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (покупець) було укладено договір № 117/13 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця металопродукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначається у рахунках - фактурах постачальника, які мають силу специфікації, або в інших додатках до цього договору та визначаються у видаткових накладних.

Згідно з п. 3.2 Договору діюча ціна на момент відвантаження товару вказується у рахунках - фактурах постачальника та видатковий накладних.

Передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках - фактурах в розмірі 100 % вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку - фактури (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору постачальник вправі відвантажити товар згідно потреб покупця без отримання попередньої оплати. При цьому покупець сплачує вартість отриманого товару та доставку протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 125 874,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 29248 від 06.12.2013 р., яка підписана сторонами.

Відповідачем частково оплачено поставлену продукцію на загальну суму 5 874,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 125 від 27.03.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 120 000,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткова накладна № 29248 від 06.12.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 125 874,50 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.6 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачено поставлену продукцію на суму 5 874,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 125 від 27.03.2014 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 120 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 120 000,00 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ» про стягнення з ТОВ «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» заборгованості у розмірі 120 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 495,34 грн. та 3% річних у розмірі 1 123,83 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 17.12.2013 р. по 04.04.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.3 Договору у разі порушення строків оплати за товар та строків приймання товару, указаних в п. 3.6 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 495,34 грн. та 3% річних у розмірі 1 123,83 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» на користь ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ» заборгованості у розмірі 120 000,00 грн., пені у розмірі 4 495,34 грн. та 3 % річних у розмірі 1 123,83 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 9, офіс 2; ідентифікаційний код 36068634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, кімната 5; ідентифікаційний код 31568293) заборгованість у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4 495 (чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 34 коп., 3 % річних у розмірі 1 123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 38 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2014 р.

Суддя В.П. Босий