Постанова від 18.01.2007 по справі 11/1892 "нм"

11/1892 "НМ"

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" січня 2007 р.                                                          Справа №  11/1892 "НМ"

 м. Житомир

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Майора Г.І.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Горшкової Н.Ф.

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Панчук В.Г., доручення №1 від 11.12.2007 року,

від відповідача: Діброва Л.О., довіреність №7/10/10-0 від 05.01.2007 року,

розглянувши апеляційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Баранівка Житомирської області

на постанову господарського суду Житомирської області

від "11" квітня 2006 р. у справі №  11/1892 "НМ" (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод", м.Баранівка Житомирської області

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. БаранівкаЖитомирської області правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Баранівському районі , м. Баранівка Житомирської області

про звільнення активів із податкової застави і внесення змін до Державного реєстру рухомого майна,-

 ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Житомирської області від 11.04.2006 року у справі №11/1892"НМ" позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" задоволено частково: зобов'язано Баранівську міжрайонну державну податкову інспекцію правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Баранівському районі  внести запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення публічного обтяження всього майна ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на суму 92977,22 грн. В решті позову відмовлено.

Крім того, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. сплаченого судового збору (а.с.64-65).

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у Баранівському районі звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов залишити без розгляду з підстав, викладених у скарзі (а.с.70-72).

Вказує, що запропонований ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" перелік активів у податкову заставу неможливо використати, як джерело погашення податкового боргу, оскільки зазначені активи входять до складу цілісного майнового комплексу підприємства. Баранівською МДПІ то ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" узгоджено перелік ліквідних активів, на які може розповсюджуватись право податкової застави та які є реальними для продажу на публічних торгах. Станом на 18.01.2006 року податковий борг ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" становив 210295,70 грн., в тому числі розстрочений податковий борг по мировій угоді 207527,11 грн.

Зазначає, що 31.03.2006 року Баранівською МДПІ було прийнято рішення про часткове вивільнення активів на суму 18375904,00 грн. та податкова інспекція звернулася до Житомирської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України для внесення змін в Єдиний державний реєстр обтяжень рухомого майна 03.04.2006 року.

Посилається на те, що господарський судом першої інстанції не взято до уваги, що за товариством рахується несплачений податок з доходів фізичних осіб в розмірі 523796 грн. Відповідно до наказу ДПА України "Про затвердження змін до наказу ДПА України від 01.07.2005 року №247" від 09.03.2006 року №112 затверджено в новій редакції додаток №1 "Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державний цільових фондів, оперативний облік яких ведеться органами державної податкової служби", податок з доходів фізичних осіб за встановленими термінами сплати не нараховується в особовому рахунку платника податків, а нараховується за актами перевірок. На час розгляду справи законних підстав для перевірки по питанню дотримання вимог податкового законодавства, у тому числі правильності нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб у податкової інспекції не було. До суду було надано лист прокуратури району від 17.03.2006 року, в якому зафіксовано факт наявної та не сплаченої заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 523796 грн.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Вказує, що податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава застосовується з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, за якої активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Вважає, що сума несплаченого податку з доходів фізичних осіб не може бути віднесена до податкового зобов'язання в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а отже, і на заборгованість по податку з доходів фізичних осіб не може бути застосована у будь-якому випадку податкова застава на активи податкового агента.

Просить постанову господарського суду Житомирської області залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ в Баранівському районі - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

12.05.1998 року у зв'язку виникненням простроченої заборгованості по платежам до бюджету в 1998р., відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за рахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" №167/98 від 04.03.98р. Баранівською МДПІ була застосована податкова застава до ТОВ "Баранівський фарфоровий завод", що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.22).

Про застосування податкової застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна за поданням Баранівської МДПІ від 12.05.98р. внесено запис про публічне обтяження, об'єктом якого є все майно товариства. Дія такого обтяження продовжується по даний час.

16.06.2005 року товариство звернулося до Баранівської МДПІ листом за №юр/531 (а.с.18) щодо врегулювання питання податкової застави товариства. ТОВ Баранівський фарфоровий завод" запропонувало конкретні  види майна, які можуть бути передані в податкову заставу, з урахуванням сум податкового боргу та вартості запропонованого майна.

У відповіді на звернення листом від 04.07.2005р. №24-033/12/2427 (а.с.20) з посиланням на податкове роз'яснення, яке затверджене наказом ДПА України 16.06.2005р. за №216,  Баранівська  МДПІ повідомила, що розмір ліквідних активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави, не може бути менша двократного розміру суми податкового боргу платника податку на момент виникнення права податкової застави, включаючи розстрочені (відстрочені) суми податкового боргу,

Згідно довідки Баранівської МДПІ від 01.11.2005р. за №4033/10/24-024 за період з 01.11.2005р. податковий борг позивача становить 252558,82 грн. (в т.ч розстрочений податковий борг в сумі 219520 грн.) , з якого:

- податок на додану вартість - 31763,89 грн.;

- збір на геологорозвідувальні роботи - 145,33 грн.;

- податок з доходів найманих працівників - 732,46 грн.;

- податок з власників транспортних засобів - 39298,59 грн., в тому числі розстрочений - 38901,45 грн.;

- податок на прибуток - 84747,71 грн., в тому числі розстрочений - 84747,71 грн.;

- податок на прибуток одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норм амортизації - 28636,52 грн. в тому числі розстрочений 28636,52 грн.;

- земельний податок - 25221,17 грн., в тому числі розстрочений - 25221,17 грн.;

- комунальний податок - 37124,13 грн., в тому числі розстрочений - 37124,13грн.;

- збір на забруднення навколишнього природного середовища - 4889,02 грн. в тому числі розстрочений - 4889,02 грн. Із зазначених вище сум податок на додану вартість в сумі 31763,89 грн. є предметом судового оскарження в господарському суді Житомирської області (справа №11/82"НА"), зазначена сума податкового зобов'язання на даний час вважається неузгодженою і не може рахуватися податковим боргом.

З акту №16 від 03.11.2005р. вбачається, що представником Баранівської МДПІ проведено опис готівки ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" та спрямовано її на погашення податкового боргу  в сумі 1274,93 грн. в тому числі збір на геологорозвідувальні роботи - 145,33 грн., податок з доходів найма працівників -                  732,46 грн. та податку з власників транспортних засобів - 397,14 грн. (а.с.30).

Після здійснення оплати частини податків та зборів (за виключенням неузгодженої суми боргу), решта суми податкового боргу відносяться до розстроченої, яка сплачується на умовах мирової угоди, затвердженої на підставі рішення господарського суду від 25.12.03р. (справа за №1/114 "Б") (а.с.26-28).

За умовами мирової угоди ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" зобов'язалося сплачувати податковий борг в сумі 812702,39 грн. щомісячними платежами по 13545,02 грн. починаючи з березня місяця 2004р. на протязі 60 місяців. З першої податкової вимоги від 27.02.06р. за №1/47 та зворотньо-сальдового балансу вбачається, що податковий борг позивача становить 299502,89 грн.

Податкову заставу як спосіб забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості запроваджено Указом Президента України “Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами” від 04.03.1998 № 167/98. Статтею 2 вказаного Указу встановлено, що з дня виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права платника податків перебувають у податковій заставі, крім майна і майнових прав, що відповідно до закону не можуть бути предметом застави, та основних фондів підприємства, визнаного у встановленому порядку казенним підприємством. За правилами цієї статті податкова застава не потребувала письмового оформлення; у триденний строк від дня виникнення податкової застави орган державної податкової служби повинен був письмово повідомити платника податків про податкову заставу належного йому майна та майнових прав. Статтею 3 цього ж Указу передбачено, що з 1 липня 1998 р. податкова застава рухомого майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна.

Відповідно до п.19.2 ст.19 Закону України №2181-ІІІ дія Указу в частині, що  регулює  податкову заставу, припинилась  з 01.10.2001р., тобто з  дня  набрання  чинності  ст.8 Закону України №2181-ІІІ.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181-ІІІ) у разі несплати до бюджету суми податкового зобов'язання, виникає право податкової застави, яке згідно пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 цього Закону поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде права власника у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

З врахуванням положень пункту 1.7 статті 1 Закону  предметом  податкової застави  можуть  бути  як кошти,   рухоме  та  нерухоме майно в цілому,  так і  окремо кошти, окремо рухоме майно та окремо нерухоме майно,  якщо  кожного окремого виду  активів платника  податків достатньо  для   забезпечення  податкового боргу, що і є  основною  метою податкової застави. Наведене  допускає множинне трактування, яке за змістом п.4.4 ст.4 Закону  має  тлумачитися  на  користь  платника податків.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005р. №2-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Приймаючи таке рішення Конституційний Суд України виходив з того, що забезпечення надходження  до  бюджетів  та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. Поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, ДПІ у Баранівському районі може застосувати податкову заставу на активи позивача, з урахуванням принципу співрозмірності та адекватності суми податкового боргу вартості активів, на які накладається податкова застава.

В порушення вищевказаних норм чинного законодавства та рішення Конституційного Суду України ДПІ у Баранівському районі за вимогою позивача не були визначені активи підприємства, які передаються в податкову заставу, вартістю, що співрозмірна сумі податкового боргу, чим порушено принцип адекватності суми податкового зобов'язання з розміром заставлених активів платника податків.

Твердження відповідача про те, що податкова застава була застосована до прийняття рішення Конституційним судом України про визнання неконституційним пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому підстави для звільнення з-під податкової застави всіх активів підприємства відсутні, є безпідставним, оскільки така податкова застава на всі активи платника податків продовжує існувати на підставі норми Закону, яка втратила чинність.

Податкове роз'яснення статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (затверджене наказом ДПА України 16.06.2005 року №216) згідно якого у випадку, якщо активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24.03.2005 року, то право податкової застави на такі активи продовжує існувати в тому обсязі, який був до 24.03.2005 року судом до уваги не приймається, оскільки не має сили нормативно-правового акта та суперечить рішенню Коституційного Суду України від 24.03.2005 року №2-рп/2005.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно - правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рр/204 зазначено, що справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин. Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, застосування податкової застави на всі активи ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" та продовження існування такої податкової застави є протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача, в зв'язку з чим активи платника податків підлягають звільненню з-під податкової застави, за винятком активів, вартість яких співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу.

Частиною першою статті 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Житомирської області від 11.04.2006 року підлягає зміні, в частині внесення запису про обтяження майна позивача на суму 92977,22 грн., а апеляційна скарга ДПІ у Баранівському районі задоволенню не підлягає.

  Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,201,205,207,212,254, п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баранівськомурайоні, м.Баранівка Житомирської області залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Житомирської області від 11 квітня 2006 року у справі №11/1892"НМ" змінити.

Резолютивну частину судового рішення викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Баранівському районі, м.Баранівка Житомирської області внести запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення публічного обтяження всього майна ТОВ "Баранівський фарфоровий завод"  та внести запис про обтяження майна ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на суму його податкового боргу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" (м. Баранівка, вул. Леніна, 55, код 05502812) - 1,70 грн. сплаченого судового збору."

3. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

4. Справу №11/1892"НМ" повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий   суддя                                                              Майор Г.І.

 судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Горшкова Н.Ф.  

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд