Постанова

від 28.05.2014 по справі 805/6214/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р. Справа №805/6214/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дворникова М.С., за участю секретаря Пидоненка Д.А., представника позивача Качмара В.О., представника відповідача Пономаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними дій, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку у якому просив суд:

- визнати протиправними дії виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Пономаренко О.В., щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/15805/13 від 07.03.2014 та заявою управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про примусове виконання від 20.03.2014 року № 2507/08;

- скасувати постанову державного виконавця відділу державного виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Пономаренко О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.04.2014 року ВП № 42811428;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрити виконавче провадження за заявою управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про примусове виконання від 20.03.2014 року № 2507/08 та відповідно до виконавчого листа № 850/15805/13-а від 07.03.2014.

На думку позивача, відповідач протиправно відмовив у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження № 42811482 з примусового виконання виконавчого листа № 805/15805/13-а, виданого 07.03.2014р. Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з боржника - КП «Донецьке ремонтно-будівельно-монтажне управління Донецького обласного комітету товариства сприяння оборони України» на користь УПФУ в Калінінському районі м. Донецька 13652,18 грн., оскільки цей виконавчий лист відповідає вимогам, пред'явленим Законом України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. При цьому зазначив, що у виконавчому документі, який було пред'явлено позивачем до виконання, відповідач встановив два різних боржника, а саме: КП «Донецьке ремонтно-будівельно-монтажне управління Донецького обласного комітету товариства сприяння оборони України» (код ЄДРПОУ 01416990) та КП «Донецьке ремонтно-будівельно-монтажне управління Донецького обласного комітету товариства сприяння оборони України» (код ЄДРПОУ 027185370). Тобто у виконавчому документі зазначено два різних коди ЄДРПОУ боржника, що при заповненні закладки «Сторони» у вікні «Реєстрація виконавчого документу» Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, унеможливлює збереження виконавчого документа у цьому Реєстрі, а отже - прийняття його до виконання взагалі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

07 березня 2014 року Донецьким окружним адміністративним судом позивачу виданий виконавчий лист № 805/15805/13-а про стягнення з колективного підприємства «Донецьке ремонтно-будівельно-монтажне управління Донецького обласного комітету товариства сприяння оборони України» (вул. Сігова, 2-а, м. Донецьк, 83017, код ЄДРПОУ 02718537) на користь управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період червень-жовтень 2013 року на суму 13652,18 грн.

При цьому у резолютивній частині постанови суду та повній назві боржника, відображених в даному виконавчому листі, зазначені різні ідентифікаційні коди боржника: 01416990 та 027185370 відповідно (а.с. 9), що слугувало підставою для прийняття відповідачем постанови про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого листа із посиланням на ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 7).

Одночасно позивачу було роз'яснено його право на звернення до суду із вимогою про приведення виконавчого документа у відповідність вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 8).

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р. N 606-XIV (далі по тексту - Закон N 606-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону N 606-XIV визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 11 названого Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із статтею 17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до частини 2 названої статті до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою віднесені постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Проте, Законом також закріплено вимоги до виконавчих документів, недотримання яких перешкоджає прийняттю їх до виконання.

Так, відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 606-XIV у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (пункт 6 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV).

Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 18 Закону № 606-XIV, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб) є обов'язковим реквізитом виконавчого документа.

При цьому, згідно з п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499), ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

Отже, зазначення у виконавчому документі двох різних ідентифікаційних кодів одного і того самого боржника свідчить про порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 18 Закону № 606-XIV, а отже - породжує у державного виконавця обов'язок для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно з пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV.

При цьому законодавством України про виконавче провадження не передбачено право державного виконавця самостійно «відшукувати» правильний ідентифікаційний код з декількох неправильних, наведених у виконавчому листі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскаржувана постанова відповідача про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження від 04.04.2014р. є правомірною, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що він не позбавлений права виправити зазначений вище недолік виконавчого листа у порядку, передбаченому статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги викладете та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька - відмовити.

Повний текст постанови складено 30 травня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дворников М.С.