Рішення

від 21.05.2014 по справі 914/1172/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 р. Справа № 914/1172/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ", м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Світодар", м. Львів

про: стягнення 3432,71 грн.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору :

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (м.Київ) до Приватного підприємства "Світодар" (м. Львів) про стягнення 3432,71 грн., з яких 3132,20 грн. основний борг, 84, 44 грн. - 3% річні, 216,07 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором про обслуговування та ремонт транспортного засобу не виконав, зокрема, не провів оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою суду від 08.04.14 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 23.04.14р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 23.04.2014 року представник позивача участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав, через канцелярію господарського суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх. № 17450/14 від 23.04.2014 року), яке судом задоволено, та клопотання про розподіл судових витрат (вх. № 17451/14 від 23.04.2014 року).

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Судом відкладено розгляд справи на 21.05.2014 року.

В судове засідання 21.05.2014 року сторони явку повноважних представників не забезпечили. Від позивача надійшло клопотання (вх.№ 19581/14 від 07.05.2014 року) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в засідання суду не прибув, проти позову не заперечив, доказів повної чи часткової оплати не подав, відзиву не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

29.03.2013 року між позивачем (виконавцем згідно договору) та відповідачем (замовником згідно договору) було укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 2903/13.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. Замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

Вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді-замовленні, який є невід'ємною частиною цього договору. Крім вартості послуг, зазначених у п.2.1 цього договору, замовник оплачує виконавцю вартість матеріалів (запасних частин) виконавця, яка вказується в наряді - замовленні. (п.п. 2.1,2.2 договору).

У п. 2.4 договору, сторони погодили, що оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником шляхом внесення грошових коштів, протягом 3 банківських діб після підписання замовником акта виконаних робіт та (або) видаткової накладної, на розрахунковий рахунок або до каси.

Позивачем договірні зобов'язання виконано, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт CS-Y3112-042 від 24.04.2013 на суму 3132,20 грн.

Докази оплати вартості виконаних робіт відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, сторони уклали договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 2903/13 від 29.03.2013 року, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт CS-Y3112-042 від 24.04.2013 на суму 3132,20 грн., який свідчить про виконання обов'язків виконавцем та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до п.п. 2.4, 3.1.1 договору.

Із врахуванням викладеного, суд встановив, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму, що складає 3132,20 грн. Виконані роботи прийняті відповідачем без застережень. Також судом встановлено, що відповідачем не надано і відповідно матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про проведення ним розрахунків за виконані позивачем роботи.

Листом від 16.08.2013 р. №14, копія якого міститься в матеріалах справи, директор відповідача гарантував позивачу проведення оплати за виконані роботи згідно акту виконаних робіт до 23.08.2013 р.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Частинами 1, 2 статі 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 2 цього договору, замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості. Оплата пені не звільняє замовника від зобов'язань оплати простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування штрафу від суми заборгованості.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Правильність нарахування позивачем 3% річних в сумі 84,44 грн. та пені в розмірі 216,07 грн. судом перевірено.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Крім того, підлягає до задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат, а саме: відшкодування відповідачем позивачу 406,24 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням явки представника в судове засідання (копії посадкових документів долучені до клопотання).

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Світодар" (79032, м. Львів, вул. Запорізька, буд 16, кв. 3, ідентифікаційний код 31978141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (03134, м.Київ, вул. Симиренка, буд 36, ідентифікаційний код 32312185) 3132,20 грн. основного боргу, 84,44 грн. - 3% річних, 216,07 грн. пені, 1827,00 грн. судового збору та 406,24 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням явки представника в судове засідання.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя Король М.Р.