Рішення

від 28.05.2014 по справі 925/585/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 925/585/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Колібаба А.Е. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон С», м. Черкаси

про стягнення 335981 грн. 13 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон С» 304504 грн. 20 коп. сума попередньої оплати за послуги, 30775 грн. 78 коп. неустойки, 7007 грн. 77 грн. трьох відсотків річних, 3347 грн. 26 коп. інфляційного нарахування.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяви від 16.05.2014 та від 27.05.2014 про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 304504 грн. 20 коп. суми попередньої оплати за послуги, 20247 грн. 44 коп. неустойки, 8083 грн. 96 грн. трьох відсотків річних, 3145 грн. 53 коп. інфляційного нарахування, всього: 335981 грн. 13 коп.

Суд ухвалює заяву про зменшення позовних вимог, надану представником позивача, прийняти до розгляду, оскільки вона подана в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не порушує прав сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позов, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, його представник без поважних причин в судові засідання 17.04.2014, 29.04.2014 та 13.05.2014 не з'явився.

Заяви керівника відповідача від 29.04.2014 та від 13.05.2014 про відкладення розгляду справи суд не може прийняти як належні докази, що свідчать про поважність причин відсутності представника в судовому засіданні.

Відзив на позов відповідач не надав.

Зазначені обставини не перешкоджають розгляду справи по суті у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 28.05.2014, після якої представник позивача не з'явився.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

29.05.2013 між дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник за договором, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон С» (виконавець за договором, відповідач по справі) було укладено договір «оказание услуг №13Д00562 на уборку урожая сельскохозяйственных культур» (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався своїми силами та своєю технікою надати послуги по збору врожаю 2013 року.

Ціна договору складає 3045000,00 грн.

За п. 1.1. договору послуги повинні бути надані в повному обсязі виконавцем в період та строки: орієнтовна дата с 25.06.2013.

Загальна вартість послуг за договором зазначається в п. 1.1. та може бути уточнена по факту надання послуг на підставі акту приймання-передачі отриманих послуг (п. 3.1. договору).

Оплата за договором здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:

Замовник зобов'язується провести передоплату в розмірі 10% від загальної ціни договору, що складає 304500,00 грн. із ПДВ.

Замовник перераховує виконавцю платіж протягом 3-х банківських днів з моменту надання виконавцем послуг в повному обсязі, що підтверджується підписанням сторонами актів приймання-передачі.

Не надходження на поточний рахунок виконавця будь-якого з вищезазначених платежів розглядається сторонами як одностороння відмова замовника від виконання умов договору та звільняє виконавця від виконання зобов'язань за договором.

Виконавець має право припинити подальше надання попередньо неоплачених послуг та вимагати сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Кінцевий розрахунок проводиться на підставі актів приймання-передачі наданих послуг в триденний термін після закінчення надання послуг.

Сторони мають право обрати інший порядок розрахунків, погодивши його в додатковій угоді (Розділ 3. договору).

Відповідно до рахунку-фактури виконавця від 29.05.2013 №СФ-0000027 замовник сплатив на поточний рахунок виконавця суму 304504,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.06.2013 №135170226.

Виконавцем зобов'язання за договором не виконанні, 304504,20 грн. попередньої оплати за послуги не повернуті.

Відтак, позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон С» 304504,20 грн. суми попередньої оплати в примусовому порядку.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй суті мають ознаки договору про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Положеннями ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Після одержання суми попередньої оплати, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, не надав послуги зі збору врожаю 2013 року у встановлений строк та порядку, передбачені договором, тобто порушив свої зобов'язання.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 304504,20 грн. суми попередньої оплати послуг обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4. договору у випадку порушення строку початку надання послуг виконавця, останній сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставка НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочення.

Позивачем за порушення строків виконання зобов'язання заявлено до стягнення з відповідача 20247,44 грн. пені.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування та підлягає до стягнення з відповідача в заявленому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховані 8083,96 грн. три проценти річних та 3145,53 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Відтак, у задоволені позову в частині стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» зменшення розміру позовних вимог, є підставою для його повернення платникові, то сплачена позивачем сума судового збору за подання позовної заяви у розмірі 193,08 грн. за платіжним дорученням №6750 від 28.03.2014, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №925/585/14, підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України як зайво сплачена.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 6495,03 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон С» (вул. Вернигори, 15, кв. 28, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37239896) на користь дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вул. Семашка, 15, к. 405, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 34550446, п/р 26003601004884 у Маріупольському відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 300012): 304504 грн. 20 коп. боргу, 20247 грн. 44 коп. пені, 6495 грн. 03 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті позову відмовити.

Повернути дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» вул. Семашка, 15, к. 405, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 34550446, п/р 26003601004884 у Маріупольському відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 300012) з Державного бюджету України (рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкаси, код 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001) 193 грн. 08 коп. (сто дев'яносто три гривні вісім копійок) судового збору, сплаченого платіжним дорученням №6750 від 28.03.2014.

Це рішення є підставою для повернення частини судового збору з державного бюджету.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 30 травня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз