Рішення

від 13.05.2014 по справі 917/399/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2014 р. Справа №917/399/14

За позовом Прокурора Октябрського району міста Полтави в інтересах Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Приватного підприємства "Фірма ВЛМ", вул. Конституції, 11а, м. Полтава, 36020

про стягнення заборгованості

Суддя Сірош Д.М .

Представники сторін :

від позивача : Данілова Н.Н, довіреність № 19-14/990 від 10.04.2013 р.

від відповідача : Філіппенкова Т.М., паспорт серії НОМЕР_1, виданий 16.05.1996 р. Новосанжарським РВУ МВС України в Дніпропетровській області, довіреність б/н від 12.05.2014 р.

від прокуратури : Мушук Т.В., посвідчення № 024509 видане 06.02.2014 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 3498 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води в сумі 20 880,07 грн, з яких: сума основного боргу - 16 355,76 грн, пеня - 4487,51 грн, 3% річних - 36,80 грн.

03.04.2014 р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на 1 500,00 грн, у зв'язку зі сплатою вказаної суми до порушення провадження у справі.

Суд приймає вказану заяву до розгляду.

Крім того, позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу наступними платежами: 06.03.2014 р. - 1 500,00 грн, 13.03.2014 р. - 3 000,00 грн, 21.03.2014 р. - 3 000,00 грн, 10.04.2014 р. - 3 000,00 грн, 16.04.2014 р. - 3 000,00 грн, 28.04.2014 р. - 3 787,95 грн, 06.05.2014 р. - 67,81 грн, тому на підставі ч. 1-1 ст. 80 ГПК України просить суд в цій частині припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 487,51 грн пені, 36,80 грн - 3% річних.

Представник відповідача 13.05.2014 р. через канцелярію суду подав заяву про визнання позову в повному обсязі, а саме: в частині стягнення 4 487,51 грн пені та 36,80 грн - 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив :

Прокуратурою Октябрського району міста Полтави, в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, проведено перевірку щодо стану погашення заборгованості зі сплати за спожиту теплову енергію юридичними особами, які здійснюють свою діяльність на території міста Полтави.

Предметом діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є забезпечення споживачів тепловою енергією.

09.10.2012 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач) та приватним підприємством "Фірма ВЛМ" (відповідач) укладено договір № 3498 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с. 12 - 13).

Відповідно до п. 1 вказаного договору „Теплопостачальна організація" бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень „Споживача" до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Конституції, 11а у м. Полтаві.

Пунктом 27 договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Пунктом 2 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво,, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (надалі - Порядок формування тарифів) визначено, що він застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

У відповідності до зазначених вище норм, а також згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" Національною комісією державного регулювання у сфері комунальних послуг постановою № 81 від 30.09.2011 р. встановлено Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів у сумі 802,18 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

Згідно з п. 2 зазначеної Постанови вона набирає чинності з 1 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р. (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 30 договору споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця.

Однак, як зазначає позивач, приватне підприємство "Фірма ВЛМ" не виконує умов договору, внаслідок чого за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р. за відпущену теплову енергію до сплати відповідачу нараховано 18 155,76 грн.

При цьому, встановлено, що відповідачем проведено оплату в рахунок погашення зазначеної суми частково - в розмірі 1 800,00 грн.

У зв'язку з чим, станом на момент подання позову заборгованість відповідача складала 16 355,76 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу, в зв'язку зі сплатою відповідачем вказаного боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 16 355,76 грн основного боргу.

У частині 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІV від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

У п. 31 договору встановлено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу, що складає за розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом 4 487,51 грн за період з 01.01.2014 р. по 03.03.2014 р.

Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені в сумі 4 487,51 грн.

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (п. 3.1 та 3.2) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 Постанови).

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 36,80 грн за період з 01.01.2014 р. по 12.02.2014 р.

Враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ", вул. Конституції, 11а, м. Полтава, 36020 (р/р 260067 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 22523260) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008 (р/р260007148 в АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) 4487,51 грн. пені, 36,80 - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ", вул. Конституції, 11а, м. Полтава, 36020 (р/р 260067 в АБ "Полтава - банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 22523260) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава, 22030001; код отримувача за ЄДРПОУ 38019510; рахунок отримувача 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019) 1827,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16 355,76 грн.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя Сірош Д.М.