Рішення

від 29.05.2014 по справі 905/2758/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.2014 Справа № 905/2758/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервис», м. Красний Лиман

до відповідача: Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків, м. Донецьк

про стягнення 24682,42грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Твердохлібов В.В.- керівник підприємства

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

16.04.2014року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дом Сервис» м.Красний Лиман(далі - ТОВ «Дом Сервис») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків, м.Донецьк (далі - КПОАБ) про стягнення 24682,42грн., у тому числі: основного боргу в сумі 23747,80грн., 3%річних в сумі 815,88грн., інфляційних витрат в сумі 118,74грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за укладеним договором б/н від 03.01.2013року виконані роботи, підписано акт від 10.01.2013року, однак у порушення умов договору оплату вартості вказаних робіт на суму 23747,80грн. відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 25.04.2014року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «Дом Сервис» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/2758/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору б/н на виконання разової роботи від 03.01.2013року, специфікації, протоколу узгодження договірної ціни на виконання разової роботи, акту виконаних робіт від 10.01.2013року, претензії №6 від 22.05.2013року, листа №5 від 11.02.2014року, акту звірки взаємних розрахунків, підписаного одноособово позивачем, повідомлень про вручення поштового відправлення, фіскальних чеків ДП «Укрпошта», свідоцтва про державну реєстрацію, витягу з ЄДРПОУ, Статуту підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 626, 837, 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 1,2,12,13, 54-57 ГПК України.

За супровідним листом від 29.05.2014року позивач надав для залучення до матеріалів справи засвідчені копії платіжних доручень №6797 від 02.04.2013року, №2852 від 20.05.2014року, №6699 від 27.02.2013року, №6596 від 16.01.2013року, акту звірки взаємних розрахунків, підписаного одноособово позивачем.

У відзиві на позовну заяву №01-05/04/22 від 28.05.2014року КПОАБ просить відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки 20.05.2014року відповідач здійснив оплату заборгованості в сумі 23747,80грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення №2852 від 20.05.2014року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2014року визнав факт оплати основної заборгованості відповідачем, підтримав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на факт отримання ухвали суду від 13.05.2014року.

Оскільки відповідач надав відзив на позовну заяву, суд обізнаний з його правовою позицією та має можливість розглянути заявлені вимоги за наявними у справі доказами у відповідності з приписами ст. 75 ГПК України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

03.01.2013року між КПОАБ (Замовник) та ТОВ «Дом Сервис» (Виконавець) укладено договір б/н на виконання разової роботи, за умовами п.1.1 якого Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти та оплатити разову роботу по виготовленню, зборці та монтажу столярних виробів для бази відпочинку «Ромашка» с.Щурово (далі- продукція).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.7.3 договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно п.1.2 договору перелік столярних виробів та їх кількість вказані в специфікації до даного договору, яка є Додатком №1 та невід'ємною його частиною.

Ціна робіт за даним договором, узгоджена сторонами у протоколі узгодження ціни та складає 58747,80грн.(п.2.1 договору).

Сторонами договору підписано в якості додатків до договору протокол узгодження договірної ціни та специфікація, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У п. 4.1 договору сторони домовились, що приймання-передача виконаних робіт по виготовленню столярних виробів здійснюється Виконавцем за місцезнаходженням Замовника (база відпочинку «Ромашка» с.Щурово). Зобов'язання по підготовці акту приймання - передачі виконаних робіт несе Виконавець.(п.4.2 договору). У разі наявності у Замовника заперечень щодо якості виконаних робіт, Виконавець зобов'язується протягом 15 календарних днів безкоштовно їх усунути.(п.4.3 договору).

Робота вважається виконаною після підписання сторонами акту приймання -передачі виконаних робіт (п.п. 1.3.1,4.4 договору),

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, після чого сторонами підписано акт виконаних робіт від 10.01.2013року на суму 58747,80грн.

Зазначений акт не містять посилання на договір б/н від 03.01.2013року, одночасно сторони письмово підтвердили факт його підписання згідно умов договору(див. позовну заяву та відзив), об'єкти робіт, їх перелік та вартість є ідентичними як за актом, так і за договором, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт виконаних робіт від 10.01.2013року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором б/н від 03.01.2013року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата за даним договором здійснюється у два етапи: 1-й етап - попередня оплата у розмірі 20000грн. на придбання матеріалів та комплектуючих, перераховується протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору; 2-етап - кінцевий розрахунок за виконані роботи після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт протягом 10 - ти банківських днів з дня його підписання.

Однак, фактично попередня оплата виконаних робіт здійснена не була.

Відповідно до постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями»№514 від 03.12.2003р ., банківський день - це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Виходячи з приписів п.2.2 договору та дати підписання акту 10.01.2013року - кінцевий розрахунок за виконані роботи в сумі 58747,80грн.повинен був бути здійснений відповідачем у строк по 24.01.2013року включно.

Після підписання акту платіжними дорученнями №6596 від 16.01.2013року №6699 від 27.02.2013року, №6797 від 02.04.2013року відповідач сплатив позивачу з посиланням на виконання умов договору б/н від 03.01.2013року грошові кошти в сумі 35000,00грн.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 23747,80грн.

Платіжним дорученням №2852 від 20.05.2014року відповідач сплатив суму 23747,80грн. згідно умов договору б/н від 03.01.2013року та акту виконаних робіт від 10.01.2013року.

Позивач у судовому засіданні 29.05.2014року підтвердив факт сплати основної заборгованості відповідачем та облікування даного факту у бухгалтерському обліку позивача, на підтвердження чого надав відповідний акт звіряння, який підписаний позивачем одноособово.

Таким чином, на час винесення у справі рішення заборгованість в сумі 23747,80грн. є оплаченою, спір між сторонами з приводу її стягнення між сторонами відсутній.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 23747,80грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, позивач згідно з розрахунком до позовної заяви просив стягнути з відповідача 3%річних в сумі 815,88грн. за період з 20.01.2013року по 14.03.2014року, інфляційні витрати в сумі 118,74грн. за 12 місяців 2013року. Дані суми були розраховані виходячи з суми заборгованості 23747,80грн.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Підставою для нарахування 3% річних та інфляційних є наявність невиконаного грошового зобов'язання, що, як встановлено вище, з боку відповідача мало місце з 25.01.2013року по 19.05.2014року (щодо суми 23747,80грн.).

Відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи зазначене, з огляду на кінцевий строк оплати за актом - 24.01.2014року включно, позивач має право на нарахування інфляційних витрат починаючи з лютого 2013року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції, суд прийшов до висновку, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки позивачем у період нарахування включено січень 2013року.

За розрахунком суду сума інфляційних нарахувань за період з лютого 2013року по грудень 2013року включно (кінець періоду визначено згідно розрахунку позивача) складає 70,19грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в сумі 70,19грн., в решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Перевіривши розрахунок 3%річних за визначений позивачем період, суд приходить до висновку, що він здійснений арифметично невірно, зокрема, позивач просить стягнути 3% річних за період з 20.01.2013року по 14.03.2014року, тоді як має право на нарахування починаючи з 25.01.2013року.

За розрахунком суду сума 3% річних за вірний період - з 25.01.2013року по 14.03.2014року складає 808,07грн., в цій частині позовні вимоги задовольняється, в решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що звернення позивача з позовом до суду щодо стягнення суми 23747,80грн. обумовлене винними діями відповідача, з чим останній погодився сплативши на користь позивача суму заявлених позовних вимог, внаслідок чого провадження у справі припинено; позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних задоволені частково, стягненню з відповідача на користь позивача належить судовий збір в сумі 1822,80грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст.80, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2758/14 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервис», м. Красний Лиман до відповідача: Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків, м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 23747,80грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервис», м. Красний Лиман до відповідача: Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків, м. Донецьк про стягнення 3%річних в сумі 815,88грн., інфляційних витрат в сумі 118,74грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків (83105, м. Донецьк, бул. Пушкіна, буд. 34, ідентифікаційний код 20359915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Сервис» ( 94400, Донецька область, м. Красний Лиман, вул.Свердлова, буд. 22а, кв. 28, ідентифікаційний код 37160575) 3% річних в сумі 808,07грн., інфляційні витрати в сумі 70,19грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1822,80грн.

У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 29.05.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 30.05.2014року.

Суддя А.М. Осадча