Рішення

від 14.05.2014 по справі 921/336/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2014 р.Справа № 921/336/14-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул.Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромІнструмент Т", вул.Лук'яновича, 8, м.Тернопіль, 46000

про cтягнення заборгованості в сумі 2803,09 грн.

за участю представників сторін: не з'явилися.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітплит" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромІнструмент Т" про стягнення заборгованості в сумі 2803,09 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки оплаченого контрагентом товару, з огляду на що просить суд стягнути 2803,09 грн. в рахунок повернення суми попередньої оплати.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України та п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Так, ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана уповноваженою особою - Михайлюк 15.04.2014р. (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних документів, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

30.09.2011 року між ТОВ "ПромІнструмент Т" (Постачальник) та ТОВ "Унітплит" (Покупець) укладеного договір поставки №8/09 (Договір), згідно п.1.1., 2.1. якого Постачальник зобов'язується в строк не пізніше 20 днів після набрання чинності Договором передати у власність Покупця товар, визначений у п.1.2. даного Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти його та оплатити.

Відповідно до п.1.2. вказаного правочину, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент), визначаються специфікацією (надалі - специфікація), що є додатком №1 до даного Договору.

Згідно п.3.4. угоди, датою поставки вважається дата оформлення видаткового ордеру (накладної) на передачу товару Покупцю.

У свою чергу Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбачено у специфікації за кожну одиницю товару. Оплата здійснюється згідно з виставленим рахунком шляхом перерахування грошей на поточний рахунок Продавця наступним чином:

- 50% вартості - передоплата;

- 50% вартості - 3-х денний термін після отримання товару.

Відповідно до п.8.1., 8.2. Договору, строк останнього починає свій перебіг з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та закінчується при повному виконанні контрагентами своїх зобов'язань.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання своїх договірних зобов'язань, у період з 26.09.2011р. по 08.05.2012р. позивач сплатив відповідачу кошти на загальну суму - 56972,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, ТОВ "ПромІнструмент Т", згідно видаткових накладних (копії в матеріалах справи) поставлено контрагенту товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 54169,67 грн.

Таким чином, станом на 04.04.2014р. за відповідачем рахується заборгованість по договору поставки в розмірі 2803,09 грн.

З метою досудового врегулювання спору, ТОВ "Унітплит" на адресу контрагента 13.11.2013р. направлено претензію із вимогою оплатити допущену заборгованість протягом семи календарних днів на розрахунковий рахунок одержувача. Однак, остання залишена відповідачем без відповідного реагування та виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, ч.2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 2803,09 грн. належним чином позивачем доведена, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, платіжних доручень та не заперечена в установленому законом порядку відповідачем, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

В той же час, позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених ТОВ "Уніплит" витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1600,00 грн.

Як слідує із матеріалів справи, витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в даному спорі позивач підтверджує наступними документами: копією угоди про надання правової допомоги від 05.03.2014р., копією квитанції №33 від 05.03.2014р. про сплату 1600 грн. за підготовку позову до господарського суду, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 та копією адвокатського посвідчення НОМЕР_1.

Водночас, суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів , необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову , може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п.6.5. постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на зазначене, враховуючи ціну позову, з метою дотримання принципів справедливості та розумності, суд прийшов до висновку що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача частково у розмірі 300 грн., що є співрозмірним до обсягу наданої адвокатом правової допомоги. У стягненні решти витрат, суд відмовляє.

При цьому, суд констатує, що часткове задоволення вимог про розподіл судових витрат, не є підставою для часткового задоволення позову , оскільки судові витрати регулюються окремим розділом ГПК України і не відносяться до предмету спору та ціни позову. Аналогічна правова позиція з даного приводу викладена Вищим господарським судом України у постанові від 19.11.2013 року у справі №910/10172/13.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромІнструмент Т" (вул.Лук'яновича,8, м.Тернопіль, ід.код37710698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітплит" (вул.Заводська,4, смт.Вигода, Долинський р-н, Івано-Франківська обл., ід.код 30905968) - 2803 (дві тисячі вісімсот три) грн. 09 коп. заборгованості, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - сплаченого судового збору та 300 (триста) грн. - витрат, сплачених на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено та підписано

16.05.2014р.