Рішення

від 07.05.2014 по справі 921/298/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2014 р.Справа № 921/298/14-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", вул. Солом'янська, 5/415, м. Київ, 03680, поштова адреса: вул. Васильківська, буд. 34, м. Київ, 03022

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівецьке", с. Великі Кусківці, Лановецький район, Тернопільська область, 47413

про стягнення заборгованості в сумі 37 773.35 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Лисенко І. О., довіреність №165 від 28.01.2014р.

відповідача : не з'явився.

У відповідності до ст. 81-1 господарського процесуального кодексу України, за відсутності відповідного клопотання технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалась.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" звернулось в господарський суд Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівецьке" про стягнення заборгованості в сумі 37 773.35 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №13 ПК 002/ТЕЛН від 02.05.2013р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, сума якого з урахуванням штрафних санкцій та 20% річних заявлена до стягнення в судовому порядку.

З підстав викладених в ухвалі суду від 15.04.2014р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.05.2014р.

Повноважний представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

За приписами ст. 22 ГПК України, якщо судом не встановлено іншого, учасник судового процесу вправі визначати самостійно необхідність участі його представника у засіданні.

З наведеного та враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами, за відсутності представника ТОВ "Вишнівецьке".

Учаснику судового процесу належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

02.05.2013р. між ТОВ "Агроскоп Україна" (Продавець) та ТОВ "Вишневецьке" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 13 ПК 002/ТЕЛН, пунктом 1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар (препарати підкореневого живлення), згідно Специфікацій - Додатків до договору, що становлять його невід'ємну частину, а Покупець взяв на себе обов"язок прийняти товар та оплатити його вартість згідно до досягнутих домовленостей.

За умовами, що викладені у п. 2.1. даної угоди, ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в еквіваленті національної валюти України до Євро та зазначаються у додатку(ах). В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

02.05.2013р. та 19.06.2013р. контрагентами складено та підписано специфікації до договору № 13 ПК 002/ТЕЛН, які є відповідно додатком №1 та додатком №2 до нього.

Пунктом 2.3. укладеного правочину, його учасники домовились про попередню оплату товару Покупцем у розмірі 40% вартості кожної окремої партії товару, зазначеної в додатку або замовленні покупця не пізніше 5 днів до дати поставки відповідної партії товару. Решта вартості товару (вартість товару зменшена на суму здійсненої передоплати) виплачується Покупцем, згідно наступного графіку:

- до 15.09.2013р.- 20% вартості партії товару отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 60% вартості партії товару).

- до 20.10.2013р.- 40% вартості партії товару отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% вартості партії товару).

Повний розрахунок за товар здійснюється ТОВ "Вишнівецьке" не пізніше 20.10.2013р.

Оплата по даному договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця (п.2.4. договору).

За змістом пункту 8.1, укладений сторонами договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками останніх і діє до остаточного виконання сторонами свої зобов'язань.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов укладеного договору ТОВ "АГРОСКОП УКРАЇНА", згідно видаткових накладних № АГ000002421 від 15.05.2013р. та № АГ000004125 від 19.06.2013р. передало, а відповідач, на підставі довіреностей № 26 від 15.05.2013р. та № 36 від 13.06.2013р., виданих на ім'я Мельника А.Р. прийняв товар на загальну суму 30 841,19 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей на отримання ТМЦ знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його уповноваженої особи на видатковій накладній та довіреності на отримання ТМЦ.

Проте, зобов'язання по оплаті за отриманий товар на умовах договору контрагентом позивача не виконано.

Доказів на підтвердження протилежного, зокрема погашення боргу станом на час вирішення спору, відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Таким чином, заявлена до стягнення сума заборгованості складає 30 841,19 грн.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, господарюючим суб'єктом належними та допустимими доказами підтверджено заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 30 841,19 грн., яка в порушення п. 2.3 Договору не оплачена та у встановленому процесуальним кодексом не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 наведеного нормативно-правового акту обумовлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі він сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20% річних від простроченої суми.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу за період з 21.10.2013р. по 07.03.2014р. визначено пеню в сумі 1 515,87 грн. та 20% річних в сумі 2 332,10 грн.

Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень вимогам п. 6 ст.232 ГК України та приписам ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд констатує, що дані нарахування проведені в межах встановлених законодавством строків, їхній розмір не перевищує максимально допустимий.

З наведеного в сукупності, та з врахуванням передбаченого умовами договору терміну здійснення розрахунку за отриманий товар, до стягнення підлягає пеня та 20% річних в межах заявлених позовних вимог.

Поряд з цим, умовами правочину, зокрема п.6.2., його сторони передбачили, що в разі порушення Покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку встановленого договором, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від несплаченої суми або несвоєчасно сплаченої вартості товару.

Таким чином, до стягнення з відповідача, окрім зазначених вище сум, підлягає штраф в розмірі 3 084,12 грн.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівецьке", с. Великі Кусківці, Лановецький район, Тернопільська область, 47413 (ідент. код 32290942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", вул. Солом'янська, 5/415, м. Київ, 03680 (ідент. код 32154038) 30 841 (тридцять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 19 коп. боргу; 1 515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 87 коп. пені; 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 10 коп. річних за користування коштами; 3 084 (три тисячі вісімдесят чотири) грн. 12 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 12.05.2014р.