Ухвала

від 28.05.2014 по справі 823/3273/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3273/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом корпорації «Украгротех» до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування припису та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Корпорація «Украгротех» (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо організації та порядку проведення планової перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464; визнання неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Черкаській області щодо оформлення результатів перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 та вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 09 листопада 2012 року № 476; визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Черкаській області, викладеної у формі претензії від 29 листопада 2012 року № 1-216/юр.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 29 листопада 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Корпорація «Украгротех» зареєстрована як юридична особа 01.08.2001 року Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 31617778.

07 листопада 2012 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведено планову перевірку корпорації «Украгротех» по вул. Леніна, 89, м. Христинівка, Черкаської області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2012 року та встановлено факт самовільного користування за період з 08.08.2011 року по 07.11.2012 року 30,4 тис. м. куб. підземними водами, без дозволу (ліцензії), що є порушенням статті 40 Водного кодексу України.

На підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.11.2012 року посадовими особами відповідача видано припис від 09 листопада 2012 року № 476, згідно з п. 13 якого корпорації «Украгротех» приписано в строк до 07.03.2013 року, у зв'язку з порушенням статтей 16, 23 Кодексу України про надра, отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Державна екологічна інспекція у Черкаській області нарахувала збитки завдані державі внаслідок самовільного використання підземних вод в обсязі 30,4 тис. м. куб. у розмірі 986 784 грн.

29.11.2012 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області сформовано та направлено позивачу претензію № 1-216/юр та нараховано збитків внаслідок самовільного користування підземними водами за період з 08.08 2011 року по 07.11.2012 року на суму 986 784 грн.

За змістом претензії № 1-216/108 від 29.11.2012 року позивачеві запропоновано добровільно відшкодувати збитки у розмірі 986 784 грн., обумовлені самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

На підставі названого акта відповідачем видано припис № 476 від 09.11.2012 року, яким зобов'язано корпорацію «Украгротех» у строк до 07.03.2013 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 13).

Суд апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Із матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку № 1539 не містить печатки органу перевірки, що є порушенням вищенаведеної норми закону.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий- зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Аналогічні положення містяться у пунктах 4.20, 4.21 Порядку № 464.

Судом встановлено, що примірник акту перевірки позивач отримав 20 грудня 2012 року, тобто через 42 дні після проведення планового заходу, що у свою чергу є порушенням приписів Закону № 877 та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 10.09.2008 року, № 464 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» (далі- Порядок № 464).

Пунктом 4.22. Порядку № 464 визначено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 4.23 Порядку № 464 припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.

Згідно з пунктом 4.24 Порядку № 464 у разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання приписів особисто, припис відправляється рекомендованим листом.

Строк виконання припису ( пункт 4.25) встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутися до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

Крім цього, пунктом 4.5 Порядку № 464 передбачено, що перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Як вбачається з матеріалів справи планова перевірка проводилася лише в адміністративному приміщенні позивача без виходу на виробничі майданчики.

Також, свердловини, інженерні комунікації та споруди повинні належати відповідним органам місцевого самоврядування, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1010 «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» визначено умови такої передачі, відповідно до яких, починаючи із 1997 і до 2001 року, вона здійснювалася безоплатно, поетапно, на основі розроблених та затверджених у встановленому порядку переліків об'єктів соціальної сфери. Передачі в комунальну власність підлягали: житловий фонд (крім гуртожитків); дитячі дошкільні заклади, школи та інші заклади освіти, табори для відпочинку і оздоровлення дітей, об'єкти культури та аматорського спорту, приміщення будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, об'єкти охорони здоров'я і побуту; мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування житлового фонду і соціальної сфери (бойлерні, котельні, теплові, каналізаційні та водопровідні мережі і споруди, вбудовані та прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Питання належності мереж водовідведення чи водопостачання (в даному випадку свердловин) відповідачем під час планового заходу не з'ясовувалося.

Виходячи з того що, відповідачем в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 10.09.2008, № 464, була проведена планова перевірка, то відповідно усі наступні дії перевіряючих, а саме: складання акту перевірки від 07.11.2012 року, припису від 09.11.2012 року № 476, претензії від 29.11.2012 року № 1-216/юр, є протиправними, як такі що є похідними від проведеної планової перевірки.

Судом встановлено, що пунктом 13 припису від 09.11.2012 року № 476 державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області зобов'язали суб'єкта господарювання - позивача отримати в установленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Натомість, 19 січня 2012 року корпорація «Украгротех» отримала від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 31.12.2014 року. Відповідно до даного дозволу позивачеві надано дозвіл на використання водних ресурсів п'яти свердловин та двох шахтних колодязів.

В силу вимог статті 40 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державним органом охорони навколишнього природного середовища. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач використовує воду для своїх господарсько-питних та виробничих потреб на підставі дозволу на спецводокористування, що надходить на територію господарства через інженерні комунікації (водогони). У період з 08 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року позивач здійснював водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 17 березня 2005 року № Укр4050-А/Чрк, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, а з 2012 року по 06 листопада 2012 року - на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 19 січня 2012 року № Чкр5379-АІ Чкр (з терміном дії до 31 грудня 2014 року).

Відповідно до даних документів позивачу дозволяється водокористування при дотримуванні наступних умов використання води, а саме підземних вод у 2011 році не більше 22, 44 тис. м. куб./рік, у 2012 році - 30,57 тис. м. куб./рік, що і відповідно до звітів форми 2-ТП було дотримано позивачем. У підприємства відсутній обов'язок отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, що підтверджується наступним.

Відповідно до статті 19 Кодексу про надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Такий виняток встановлений у статті 23 Кодексу про надра, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Відповідно до звіту форми 2-ТП за 4 квартал 2011 року підприємством самостійно забрано (використано) води за жовтень, листопад, грудень 2011 року - 22, 1 тис. м. куб.

Відповідно до звіту форми 2-ТП за 4 квартал 2012 року підприємством самостійно забрано ( використано) води за жовтень, листопад, грудень - 28, 9 тис. м. куб.

Отже, виходячи із загального об'єму використаної води за період з 08.08.2011 року по 07.11.2012 року - 30, 4 тис м.куб., середньодобовий забір води позивачем складає 66,5 м. куб, а саме 30,4 м. куб. (загальний об'єм використаної води): 457 дні = 66,5 м. куб. (добове споживання води).

Таким чином, позивач не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на водокористування надрами, адже продуктивність водозабору підземних вод становить 66,5 куб. м. на добу, тобто не перевищує встановленої законодавством норми - 300 кубічних метрів на добу. Окрім цього, в дозволі на спеціальне водокористування, також вказано, що цей дозвіл є єдиним документом, на основі якого здійснюється водокористування.

Отже, суд вважає, що відповідачем при складанні та направлені на адресу позивача претензії та розрахунку до неї не було враховано вимог ст. 23 Кодексу України «Про надра», а отже вказані дії вчинено протиправно.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при складанні претензії від 29.11.2012року № 1-216/юр та розрахунку розмірів відшкодування збитків до даної претензії, діяв не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, необґрунтовано та з використанням повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надано.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки рішення у формі претензій фактично породжує правові наслідки для позивача, так як у випадку відмови від добровільної сплати збитків відповідач набуває права на звернення до суду про примусове їх стягнення у судовому порядку, що в свою чергу може вплинути на матеріальний стан позивача, то з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції правильно визнав протиправною та скасував вимогу відповідача, викладену у формі претензії від 29.11.2012 року № 1-216/юр.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.