Рішення

від 28.05.2014 по справі 907/364/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2014 Справа № 907/364/14

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк"

до приватного підприємства „ДрафтCофт"

про стягнення 77864,21 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року,

Представники:

від позивача - Баблюк О.Б., представник за довіреністю №5209-О від 15.11.2013;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" заявлено позов до приватного підприємства „ДрафтCофт" про стягнення 77864,21 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року, в тому числі 50000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17631,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5733,04 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

У судовому засіданні 28.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Позивач просить задоволити позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві. На вимогу суду подав суду докази знаходження приватного підприємства „ДрафтCофт" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на теперішній час (витяг з ЄДРПОУ).

Вважає, що вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, договором банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року, виписками з рахунку відповідача та розрахунком заборгованості.

Стверджує, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання згідно умов договору банківського обслуговування, а саме - неповерненням грошових коштів в межах наданого кредитного ліміту, несплатою відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5733,04 грн. пені (п.3.18.4.1.3. умов).

Відповідач заперечень по суті позовних вимог не подав, вимоги ухвал суду від 17.04.2014 та від 05.05.2014 не виконав, явку уповноваженого представника на засідання суду жодного разу не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення - а.с.3). Інша поштова кореспонденція (а саме - ухвала про відкладення розгляду справи від 05.05.2014), надіслана на адресу відповідача, до суду не поверталася.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДРПОУ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Двадцять четвертого вересня 2012 року приватним підприємством „ДрафтCофт" (далі - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) та Тарифів Банку (публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк", позивача у спарві), які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року.

У відповідності до пункту 3.18.1.16 Умов встановлено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до умов договору банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року банк (позивач) взяв на себе зобов'язання встановити відповідачеві кредитний ліміт на поточний рахунок №26004053910208 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт - банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано Умовами.

Згідно п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет, клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Пунктом 3.18.1.6. Умов сторони погодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Умовами (розділ 3.18.4.) встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь - якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого „Умовами і правилами надання банківських послуг", клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під „непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Клієнт сплачує банку винагороду (комісію) за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць (п.3.18.4.4).

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо надання позичальнику (відповідачу) кредиту (встановлення кредитного ліміту) відповідно до умов договору банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року виконав в повному обсязі, що підтверджується витягом з відомості руху коштів по рахунку боржника (26004053910208).

Проте, всупереч існуючим зобов'язанням за договором банківського обслуговування, відповідач не виконав належним чином умови договору банківського обслуговування, що за таких обставин є порушенням п. 3.18.1.3. Умов, яке призвело до обґрунтованого нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та комісії за користування лімітом.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року зобов'язань, у останнього виникла заборгованість, яка станом на день звернення до суду склала 77864,21 грн., в тому числі 50000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17631,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5733,04 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Заборгованість відповідача підтверджена наявними матеріалами справи, відповідачем не спростована.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із абзацом 1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Крім того, порушення відповідачем зобов'язань згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 Господарського кодексу України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, як спеціальної норми закону, яка встановлює наслідки при порушенні умов кредитних зобов'язань, передбачено, що боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, п. 3.18.5.1. Умов встановлено, що при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 Умов, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором, а саме п. 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку повернення кредиту у розмірі 5733,04 грн. за період з 10.06.2013 року по 14.03.2013 року, підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 77864,21 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року (в тому числі 50000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17631,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5733,04 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом) документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з приватного підприємства „ДрафтCофт" (м. Ужгород, вул. Джамбула, буд. 54, кв. 147, код ЄДРПОУ 32746740) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 77864,21 грн. (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 21 коп.) заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 24.09.2012 року (в тому числі 50000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17631,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5733,04 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 4500,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом), а також суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.05.2014.

Суддя Н.М. Ващиліна