Рішення

від 26.05.2014 по справі 916/765/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2014 р.Справа № 916/765/14

За позовом Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - ОСОБА_1 інфраструктури України в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";

до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Камея"

про стягнення 775 467,03 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від прокурора: Котюх С.А. на підставі посвідчення;

Від позивача ОСОБА_1 інфраструктури України: ОСОБА_3 за довіреністю №2569/15/14-14 від 14.03.2014р.

Від позивача ОСОБА_4 морський торговельний порт": ОСОБА_3 за довіреністю №130 від 25.12.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: 04.03.2014р. за вх. №753/14 Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - ОСОБА_1 інфраструктури України в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 підприємства "Камея", відповідно до якого просить суд стягнути з ПП "Камея" 775 467,03 грн., з яких 744 467,03 грн. - основний борг, 22 665,12 грн. - пеня та 8 697,92 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2014р. провадження у справі порушено та присвоєно №916/765/14.

Згідно з розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області ОСОБА_5 від 07.04.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/765/14 передано на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. дану справу прийнято до провадження суддею Цісельським О.В.

У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно з розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області ОСОБА_6 від 14.04.2014р. справу №916/765/14 передано на розгляд судді Власової С.Г, про прийняття даної справи до провадження останньої винесено відповідну ухвалу від 15.04.2014р.

24.03.2014р. за вх.№7461/14 позивач (ОСОБА_1 інфраструктури України) надав до відділу документального забезпечення та контролю письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги Прокуратури підтримує та просить задовольнити.

14.05.2014р. за вх.№ 1236/14 позивач (ДП "ІМТП") надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги Прокуратури підтримує та просить задовольнити.

Прокуратура підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просить суд їх задовольнити.

Позивач (ОСОБА_1 інфраструктури України) підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у письмових поясненнях та просить суд їх задовольнити.

Позивач (ДП "ІМТП") підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у письмових поясненнях та просить суд їх задовольнити.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав однак, 03.04.2014р. за вх.№ 2-1283/14 ОСОБА_2 підприємством "Камея" до відділу документального забезпечення та контролю подане клопотання, відповідно до якого Відповідач просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 07.04.2014р.у зв'язку з досягненням з позивачем домовленостей щодо можливого врегулювання спору мировим шляхом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

20.09.2007р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" ( надалі - Порт, Учасник) та ОСОБА_2 підприємством "Камея" (надалі - Підприємство, Учасник) укладено Договір про спільну діяльність (Договір простого товариства). Учасники за цим Договором, з метою отримання прибутку, зобов'язуються

спільно діяти без створення юридичної особи для задоволення потреб Порту та

третіх осіб в споживчих товарах, промисловій продукції (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору Учасники визначили такі шляхи досягнення мети Договору: об'єднання вкладів Учасників з урахуванням правового режиму

державного майна, що належить Порту на праві господарського відання; здійснення таких видів діяльності: виробництво метало пластикових вікон;виробництво швацької продукції; та інше. Вказані види діяльності здійснюються шляхом залучення інвестицій в

спільну діяльність, оптимального розподілу зобов'язань Учасників щодо здійснення спільної діяльності.

Згідно з п. 1.3. Договору Учасники здійснюють спільну діяльність за цим Договором на

території,визначеній в Додатку № 3 до цього Договору та на інших територіях.

Всі роботи, виробництво продукції, що оргазнізовуються і здійснюються Підприємством на користь Порту, здійснюються на умовах окремих господарських договорів, укладених між Портом та Підприємством (п. 1.4. Договору).

Склад, грошова оцінка майна та інша інформація про вклад Порту та вклад Підприємства визначені в Додатку №1 (Вклад Порту) і Додатку №2 (Вклад Підприємства) відповідно, що є невід'ємними частинами цього Договору. Графік внесення вкладів визначено у Додатку №4 (графік внесення вкладу Підприємства в спільну діяльність). Співвідношення часток Учасників в спільній діяльності за договором складає: Порт- 50%, Підприємство - 50% (п.п.2.1., 2.3. Договору).

Ведення спільних справ Учасників на весь термін дії Договору доручається Підприємству (з урахуванням п. 3.8 цього Договору) (п.3.1. Договору).

Підприємство зобов'язано забезпечити, починаючи з 2009 року спільної діяльності, граничну мінімальну суму прибутку Порту від спільної діяльності за звітний рік в розмірі 325 000,00 гривень. У випадках, коли прибуток, фактично отриманий за

результатами спільної діяльності Учасників за Договором за календарний рік, є

нижчим, ніж належна Порту мінімальна сума прибутку, Підприємство відшкодовує Порту різницю між належною мінімальною сумою прибутку та фактичною часткою Порту в отриманому прибутку за рахунок власних коштів. При цьому, мінімальна сума прибутку Порту від спільної діяльності підлягає щорічному коригуванню на час фактичного визначення суми прибутку з урахуванням існуючого індексу інфляції за офіційними і оприлюдними даними ОСОБА_1 статистики України, але у будь-якому випадку мінімальна сума прибутку Порту складає не меньш 325 000 грн. (п. 4.2.19. Договору).

Прибуток від спільної діяльності Учасників за цим Договором

розраховується в порядку, передбаченому чинним законодавством України, і визначається після відшкодування з доходу, отриманого за результатами спільної діяльності за звітний період, витрат, понесених при здійсненні спільної діяльності (п. 5.1. Договору).

Розподіл прибутку від спільної діяльності між Учасниками здійснюється після сплати податку на прибуток відповідно до Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, або іншого документу, визначеного податковим органом за звітний квартал

Підприємство визначає результати спільної діяльності за звітний квартал. Загальний прибуток від спільної діяльності Учасників за даним договором, розподіляється між ними пропорційно вартості фактично внесених внесків відповідно до умов Договору станом на останній день кварталу кварталу, передуючого звітному (п.5.2. Договору).

Для визначення процентного співвідношення за базис приймається вартість вкладів, Учасників, внесок яких підтверджен відповідними документами.

Прибуток перераховується Підприємством на рахунок Порту не пізніше 10-ти календарних днів після подачі звітності до податкового органу за кожний звітний квартал, виходячи з фактичної суми прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності та розрахованого згідно п.6.1 цього Договору (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору Учасники несуть взаємну майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства України у випадку невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання зобов'язань за цим договором.

Цей Договір вважається укладеним і таким, що набрав чинності з моменту його підписання Учасниками та скріплення печатками Учасників, та обов'язкового узгодження з ОСОБА_1 транспорту та зв'язку України. Строк дії цього Договору складає 15 рокув від дати його укладення (п.п. 12.1.,12.2. Договору).

У Додатку №1 до Договору передбачений вклад Порту у розмірі 3245 121,00 грн. У Додатку №2 до Договору передбачений вклад Підприємства у розмірі 3 254 815,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди від 13.02.2013р. сторони погодились доповнити розділ 8 "Відповідальність сторін" пунктом 8.5. наступного змісту: "За прострочку виконання грошових зобов'язань Учасник, який допустив прострочення, сплачує іншому Учаснику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення".

Прокуратура зазначає, що відповідач порушив умови п. 4.2.19 Договору щодо забезпечення граничної суми прибутку від спільної діяльності, відповідно до укладеного Договору, а тому у ПП"Камея" утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку Прокуратури за 2009р. гарантований прибуток порту з урахуванням індексу інфляції складає 325 000,00 грн., за 2010р. - 354 575,00 грн., за 2011р.- 370 885,45 грн., за 2012р. - 370 143,68 грн., за 2013р. - 371994,40 грн.

Однак, відповідачем виконані зобов'язання за Договором в частині забезпечення граничної суми прибутку від спільної діяльності частково, про що стверджує Прокуратура та позивач.

ДП "ІМТП" звернувся до відповідача з претензією від 07.10.2013р. №577/17.2-20, згідно з якою просить терміново компенсувати Порту гарантований прибуток в сумі 372 472,63 грн. за 2011-2012роки. Однак, на день подачі позову заборгованість не погашено відповідь на претензію не надано.

В підтвердження наявності боргу позивач надав до суду звіти про нарахування та розподіл прибутку між учасниками Договору №609-о від 20.09.2007р., які підписані Учасниками та скріплені їх печатками.

Відповідно до розрахунку основного боргу за Договором Прокуратури заборгованість відповідача перед Портом за період з 2011 по 2013 роки складає 744 467,03 грн.: за 2011р. заборгованість по виплаті долі прибутку становить 64 513,95 грн.; за 2012р. заборгованість по виплаті долі прибутку становить 307 958,68 грн.; за 2013р. заборгованість по виплаті долі прибутку становить 371 994,40 грн.

Також Прокуратура надає розрахунок пені і 3% річних, відповідно до яких сума пені складає 22 665,12 грн., а 3% річних 8 697,92 грн..

Відповідно до п. 5.3. Договору Прибуток перераховується Підприємством на рахунок Порту не пізніше10-ти календарних днів після подачі звітності до податкового органу за кожний звітний квартал, виходячи з фактичної суми прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності та розрахованого згідно п.6.1 цього Договору.

Враховуючи викладене Позивач просить суд стягнути з відповідача 775 467,03 грн., з яких 744 467,03 грн. - основний борг, 22 665,12 грн. - пеня та 8 697,92 грн. - 3% річних.

Представник Відповідача, в свою чергу, усно заперечує проти позову та просить суд відмовити Прокуратурі та позивачу у його задоволенні.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети відповідно до ст. 1132 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Відповідно до ст. 1139 Цивільного кодексу України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вище встановлено господарським судом, 20.09.2007р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та ОСОБА_2 підприємством "Камея" укладено Договір про спільну діяльність (Договір простого товариства). Учасники за цим Договором, з метою отримання прибутку, зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для задоволення потреб Порту та третіх осіб в споживчих товарах, промисловій продукції. Відповідно до умов Договору Підприємство зобов'язано забезпечити, починаючи з 2009 року спільної діяльності, граничну мінімальну суму прибутку Порту від спільної діяльності за звітний рік в розмірі 325 000,00 гривень. При цьому, мінімальна сума прибутку Порту від спільної діяльності підлягає щорічному коригуванню на час фактичного визначення суми прибутку з урахуванням існуючого індексу інфляції за офіційними і оприлюдними даними ОСОБА_1 статистики України, але у будь-якому випадку мінімальна сума прибутку Порту складає не меньш 325 000 грн. Прибуток перераховується Підприємством на рахунок Порту не пізніше 10-ти календарних днів після подачі звітності до податкового органу за кожний звітний квартал, виходячи з фактичної суми прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності та розрахованого згідно п.6.1 цього Договору.

В силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться також у ч.1 ст.193 ГК України.

Прокуратура та позивач зазначає, що позивачем виконуються умови Договору, а у відповідача у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору утворилась заборгованість. Заборгованість відповідача перед Портом за період з 2011 по 2013 роки складає 744 467,03 грн.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата Учасниками неустойки (пені) за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачена умовами п 8.5. Додаткової угоди до Договору від 13.02.2013р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення..

Розрахунок суми пені, який здійснений Прокуратурою та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 22 665,12 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність умовам договору та чинному законодавству..

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 8 697,92 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку чинному законодавству щодо прострочення відповідача.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, як в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 744 467,03 грн., так і в частині стягнення з відповідача пені в сумі 22 665,12 грн. та 3 % річних - 8 697,92 грн., а отже і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Камея" (68000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32217307) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці,6, код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26009114761 в ПАТ "Марфин банк", МФО 328168) основний борг в сумі 744 467 (сімсот сорок чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 03 коп., пеню в сумі 22 665 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн.12 коп. та 3% річних у сумі 8 697 (вісім тисяч шістсот дев'яноста сім) грн. 92 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Камея" (68000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32217307) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 15 509 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 34 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 травня 2014 року.

Суддя Власова С.Г.