Постанова

від 22.05.2014 по справі 805/6162/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р. Справа № 805/6162/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 година 08 хвилини

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за поданням Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 246,26 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у м. Краматорську) звернулась до суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 246,26 гривень.

В обґрунтування подання позивач посилається на те, що ТОВ «НДПІЕО» не сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим, станом на 30 квітня 2014 року, відповідач має податковий борг у розмірі 12 246,26 гривень. Оскільки заборгованість відповідачем не була сплачена у добровільному порядку, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

20 травня 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник позивача уточнення до подання.

Відповідно до наданих уточнень позивач просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання» (код ЄДРПОУ 32879343, місцезнаходження: вул. Героїв Союзу, 77А, м. Краматорськ, Донецька область, 84308) на користь Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області кошти, з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 12 246 (дванадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 26 (двадцять шість) копійок на р/р 31112029700059, код платежу 14010100, банк одержувача - ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.

Додатково позивач зазначив, що відповідачем у справі є саме приватне акціонерне товариство «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання», а не товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання», як було зазначено в поданні.

Частиною 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, суд приймає уточнення до подання, які надані представником позивача.

Згідно клопотання від 21.05.2014 року, позивач просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

22 травня 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі представників відповідача.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки сторонами у справі заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 частини 1 статті 183-3 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: найменування адміністративного суду; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Частиною 8 цієї статті визначено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Згідно витягу Серії АГ № 864092 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, приватне акціонерне товариство «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання» (далі - ПрАТ «НДПІЕО»), код ЄДРПОУ 32879343, зареєстроване в якості юридичної особи 25.02.2004 року за № 1 270 120 0000 001543.

Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську, правонаступником якої є позивач, з 10.03.2004 року за № 181, що підтверджується довідкою № 1405151400121 від 12.05.2014 року.

Позивач, ДПІ у м. Краматорську, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому, зокрема, Податковим кодексом України.

Підставою виникнення узгодженого податкового зобов'язання відповідача, стала податкова декларація № 9006821207 від 14.02.2014 року з податку на додану вартість за січень 2014 року, в якій зазначено, що сумою податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звіту (податкового) періоду є 12 279,00 гривень.

З урахуванням переплати в розмірі 32,74 гривень, яка станом на 2 березня 2014 року обліковувалась за відповідачем, сума податкового боргу становить - 12 246,26 гривень, що зокрема, підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України визначено, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 59.3 статті 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12 березня 2014 року позивачем винесена податкова вимога № 330-25 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 12 246,26 гривень. 18 березня 2014 року дана податкова вимога була отримана відповідачем, про що свідчить підпис директора ПрАТ «НДПІЕО» ОСОБА_1 на корінці податкової вимоги.

Доказів відкликання даної вимоги або її оскарження в адміністративному порядку сторонами до суду не надано.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 36.1 та пунктом 36.2 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Приписами статті 37 ПК України встановлено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи вручення відповідачу 18.03.2014 року податкової вимоги, наявні підстави для здійснення позивачем заходів щодо стягнення коштів відповідача в рахунок погашення податкового боргу.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, про що зазначено в пункті 95.3 статті 95 ПК України.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання та стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 12 246,26 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 41, 56-59, 95, 203 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12 246,26 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний проектний інститут енергозберігаючого обладнання» (код ЄДРПОУ 32879343, місцезнаходження: вул. Героїв Союзу, 77А, м. Краматорськ, Донецька область, 84308) на користь Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області кошти, з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 12 246 (дванадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 26 (двадцять шість) копійок на р/р 31112029700059, код платежу 14010100, банк одержувача - ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.

Постанова прийнята, складена та підписана в нарадчій кімнаті 22 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.