Рішення

від 21.05.2014 по справі 910/4865/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4865/14 21.05.14

За позовомВиконуючого обов'язки прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву доУкраїнського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" простягнення 605 080,37 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від прокуратури:Половенко Л.В. від позивача:Чумаченко О.С. - юрисконсульт від відповідача:не з'явився вільний слухач:Шилова Д.Г.

Обставини справи:

Виконуючий обов'язки прокурора Печерського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - РВ ФДМУ по м. Києву) з позовом до Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування " про стягнення 586 965,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.05.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу №3123 на виконання умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, натомість відповідач свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 545 001,84 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 34 715,12 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 248,78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 21.05.2014 р.

15.05.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про збільшення позовних вимог згідно якої останній просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 542 901,84 грн., пеню у розмірі 38 358,69 грн. та збитки від інфляції у розмірі 23 819,84 грн.

Представник прокуратури, в судове засідання 21.05.2014 р. з'явився, проти заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог не заперечує.

Представник позивача в судове засідання 21.05.2014 р. з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.05.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на яку було надіслано ухвалу суду від 18.04.2014 р. підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15842883 від 12.02.2013 р.

Крім того, суд відзначає, що отримання відповідачем поштової кореспонденції за вказаною адресою підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29202749 згідно якого ухвала господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі отримана відповідачем 08.04.2014 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

В судовому засіданні 21.05.2014 р. було розглянуто заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог стосовно якої, суд відзначає наступне.

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно із абз. 6 п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №2 від 16.01.2013 р. "Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі" якщо позивач за поданим прокурором позовом звертається до господарського суду із заявою про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, то суд має з'ясувати думку прокурора з відповідного питання, і в разі якщо останній не підтримує зазначених дій позивача, - відмовити в задоволенні такої заяви. У подальшому такий позивач за необхідності не позбавлений права самостійно звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а також відсутність заперечень прокурора щодо поданої заяви, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 605 080,37 грн., з яких основна заборгованість у розмірі 542 901,84 грн., пеня у розмірі 38 358,69 грн. та збитки від інфляції у розмірі 23 819,84 грн.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Українським головним орендним підприємством по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва (орендар) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва (ОП "Укрбудрозвідування") №3123 (далі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва. Склад і вартість майна, що передається в оренду, визначено відповідно до акту оцінки, протоколів про результати інвентаризації та засідання комісії з оцінки підприємства, складеного станом на 31.12.2005 р. та становить 8 360 600,00 тис. грн. Орендовані оборотні засоби в сумі - 227,10 тис. грн. орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору цей Договір є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки., на якій розміщене підприємство, з наступним викупом цієї ділянки відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство в уставленому порядку. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування підприємством у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі підприємства.

Згідно із п. 2.2 Договору передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - лютий 2006 р. 21533,06 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди травень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень ті. квітень, травень місяці (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 5.2 Договору визначено обов'язок орендаря Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Згідно п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 5-ть років, що діє з 11.05.2006 р. до 11.05.2011 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п. 10.5 Договору).

На виконання умов Договору сторонами 11.05.2006 р. було підписано акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого РВ ФДМУ по м. Києву передало, а Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва прийняло в строкове платне користування необоротні активи цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, склад і вартість яких визначено відповідно до акту оцінки вартості майна, складеного станом на 31.12.2005 р. та затвердженого начальником РВ ФДМУ по м. Києву наказом №42 від 27.02.2006 р., вартість яких становить 8 360 600,00 тис. грн.

29.05.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір до Договору №3123 від 11.05.2006 р. згідно змісту якого сторони погодили внести наступні зміни до Договору №3123 від 11.05.2006 р.

1. Розділ 1 пункт 1.1 викласти в такій редакції:

1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва (надалі - Підприємство). Склад і вартість майна, що передається в оренду, визначено відповідно до акту оцінки, протоколів про результати інвентаризації та засідання комісії з оцінки Підприємства, складеного станом на 31.12.2005 р. та становить 8 360 658,89 грн.

Пункт 1.2 викласти в такій редакції:

1.2. Орендовані оборотні засоби в сумі - 227 145,33 грн. орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього Договору.

2. Розділ 3 пункт 3.1 викласти в такій редакції:

3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про лютий 2006 р. 21 533,21 грн.

3. Розділ 4 пункт 4.3 викласти в такій редакції:

4.3. Станом на 31.12.2005 р залишок коштів амортизаційного фонду, нарахованого на орендовані основні засоби за період оренди відповідно до акту оцінки, який необхідно в першу чергу використати для відновлення орендованих основних засобів, становить 439 495,00 грн.

4. Розділ 7 пункт 7.2 викласти в такій редакції:

7.2. Продати орендарю орендовані оборотні засоби в сумі - 227 145,33 грн.

6. Акт приймання-передачі орендованого майна викласти в такій редакції:

"Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в строкове платне користування необоротні активи цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, склад і вартість яких визначено відповідно до Акту оцінки вартості майна, складеного за станом на 31.12.2005 р. та затвердженого начальником регіонального відділення ФДМ України по м. Києву Наказом № 42 від 27.02.2006 р., вартість яких становить 8 360 658,89 грн.

23.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про розірвання Договору оренди від 28.01.1992 р. цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва, в редакції договору від 11.05.2006 р. №3123.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору чинність Договору оренди від 28.01.1992 р. цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва, в редакції договору від №3123 11.05.2006 р., припиняється за взаємною згодою сторін. Договір вважається розірваним з 31.07.2012 р. Фактичною датою припинення користування орендарем об'єктом оренди є дата підписання акта приймання-передачі (повернення) цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва від орендаря до іншого підприємства, яке визначає правонаступник органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном, за згодою орендодавця. До моменту підписання акта приймання-передачі майна, що було в оренді, його балансоутримувач (орендар) відповідає за належне утримання і збереження майна, а також продовжує сплачувати за користування майном плату та штрафні санкції, в розмірах, передбачених договором оренди (п. 2 Договору).

Згідно п. 3 Договору орендар зобов'язується ліквідувати заборгованість з орендної плати та штрафні санкції до дня підписання акта приймання-передачі (повернення) майна, що було в оренді та надати до регіонального відділення копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату орендної плати за весь строк користування орендованим майном. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 4 Договору).

27.08.2013 р. між Орендним підприємством "Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва" та Державним підприємством "Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва" було підписано акт приймання-передачі державної частини цілісного майнового комплексу згідно якого ОП "Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва" передало державну частку у своєму майні (цілісний майновий комплекс за адресами: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (офісні приміщення), м. Київ, вул. Пшенична, 8-А (виробнича база), с. Глібівка, Вишгородського району, Київської області (база відпочинку "Геолог") (далі - державне майно) Державному підприємству «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва».

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідач в порушення умов Договору взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 542 901,84 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Договір №3123 від 11.05.2006 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (ст. 5 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі орендованого майна та листом №30-07/14387 від 18.12.2013 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем та існування за відповідачем станом на момент винесення рішення по справі заборгованості у розмірі 542 901,84 грн., яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 3.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Позивач своїм листом №30-07/14387 від 18.12.2013 р., який отриманий відповідачем 26.12.2013 р. звертався до ОП "Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва" з проханням сплатити заборгованість.

Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав заборгованість по орендній платі не погасив.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 542 901,84 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги РВ ФДМУ по м. Києву про стягнення з Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 542 901,84 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 38 358,69 грн. та збитки від інфляції у розмірі 23819,84 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету до 10 числа місяця , наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Таким чином, з урахуванням викладеного останнім днем виконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів є 9 число місяця, наступного за звітним.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені нарахованої в вересні 2012 р. та лютому 2013 р. з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 11.09.2012 р. та 12.02.2013 р., оскільки дев'яте число в цих місяцях припадає на вихідний день, а також на предмет правильності її нарахування.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 38 209,17 грн. В іншій частині - 149,52 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Суд відзначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок інфляційних збитків з урахуванням обставин, наведених при розрахунку пені.

За перерахунком суду розмір інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 19 135,04 грн. В іншій частині - 4 684,80 грн. інфляційні збитки нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 36 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також майна у випадках, передбачених законом, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Згідно із п. 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України №3607 від 02.10.2012 р. регіональне відділення Фонду державного майна України є державним органом, який створюється Фондом державного майна України і йому підпорядковується. Основним завданням відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна, а тому органом, уповноваженим державою здійснювати відповідно функції у спірних відносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Крім того, умовами Договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету України.

Враховуючи викладене, Виконуючий обов'язки прокурора Печерського району міста Києва згідно діючого законодавства наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" на користь Державного бюджету України заборгованості у розмірі 542 901,84 грн., пені у розмірі 38 209,17 грн. та збитків від інфляції у розмірі 19 135,04 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 149,52 грн. та збитків від інфляції у розмірі 4 684,80 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 02497737) на користь Державного бюджету України основну заборгованість у розмірі 542 901 (п'ятсот сорок дві тисячі дев'ятсот одна) грн. 84 коп., пеню у розмірі 38 209 (тридцять вісім тисяч двісті дев'ять) грн. 17 коп., збитки від інфляції у розмірі 19 135 (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 04 коп., перерахувавши їх за наступними реквізитами: одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ в м. Києві, р/р 31113092700011, МФО 820019, КЕКД 22080100, призначення платежу - плата за оренду цілісних майнових комплексів. Видати наказ.

3. Стягнути з Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розслідуваннях для будівництва "Укрбудрозвідування" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 02497737) судовий збір в розмірі 12 004 (дванадцять тисяч чотири) грн. 91 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 26.05.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко