Рішення

від 14.05.2014 по справі 910/7235/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7235/14 14.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003"

Про стягнення 62 881,46 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Чередник С.М. дов. № 04/17 від 17.04.2014р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003" про стягнення з останнього заборгованості по договору про охорону виробничих (господарських) об'єктів №13 від 01.09.2013 у розмірі 62 881,46 грн., з яких 57 700,00 - основного боргу, 2 860,53 - пені, 1 160,80 грн. - втрат від інфляції, 660,13 грн. - 3% річних, крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору про охорону виробничих (господарських) об'єктів №13 від 01.09.2013. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 порушено провадження у справі №910/7235/14 та призначено розгляд справи на 28.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 розгляд справи відкладався на 14.05.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 14.05.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судові засідання від 28.04.2014, від 14.05.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/7235/14 від 18.04.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/7235/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" (далі - Охорона, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003" (далі - Замовник, Відповідач) було укладено договір про охорону виробничих (господарських) об'єктів №13 (далі - Договір).

Пунктами 1.1-1.5. Договору сторони погодили , що Замовник доручає, а Охорона приймає на себе організацію охорони: майнового комплексу та навколишньої территорії, (у подальшому „Обєкт"), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 11. Часи та дні охорони : цілодобово, щоденно. Охорона об'єкту здійснюється фізичними особами (охоронниками) згідно заявці Замовника в кількості 2 (двух) в дні та часи вказані в п. 1.2. Охорона не здійснює ніяких владних повноважень щодо третіх осіб, крім випадків вчинення ними очевидних правопорушень у місцях виконання Охороною заходів безпеки щодо об'єкту і не вступає у володіння майном Замовника. Порядок здійснення Охороною своїх функцій визначається в "Інструкції охоронника по порядку несення чергування на об'єкті", що далі називатиметься "Інструкція", та затверджується двома сторонами цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. даного Договору вартість охоронних послуг (в т.ч. ПДВ) за 1 (один) місяць, регулюється протоколом узгодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору. Оплата за охорону, відповідно до визначених тарифів здійснюється в грошовій одиниці України шляхом внесення грошових коштів передоплатою за послуги охорони на поточний рахунок Охорони щомісячно до 05 числа поточного місяця.

Згідно Протоколу від 01.09.2013 узгодження цін на послуги охорони згідно договору №13 від 01.09.2013. Загальна ціна договору становить 18 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 000,00 грн. Даний протокол є невід'ємною складовою частиною Договору №13 від 01.09.2013.

Згідно Протоколу від 01.11.2013 узгодження цін на послуги охорони згідно договору №13 від 01.09.2013. Загальна ціна договору становить 24 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 000,00 грн. Даний протокол є невід'ємною складовою частиною Договору №13 від 01.09.2013.

Згідно Протоколу від 01.12.2013 узгодження цін на послуги охорони згідно договору №13 від 01.09.2013. Загальна ціна договору становить 22 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 666,67 грн. Даний протокол є невід'ємною складовою частиною Договору №13 від 01.09.2013.

Відповідно п. 6.1 Договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скрімлення печатками Сторін і укладається терміном поки одна із Сторін не виявить бажання розірвати даний Договір.

Зі слів Позивача за період дії Договору Сторонами разом укладено та підписано п'ять Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: №Оп-85 від 01.11.2013р. за жовтень 2013р. загальною вартістю 18000 грн.; №Оп-93 від 01.12.2013р. за листопад 2013р. загальною вартістю 24000 грн.; №Оп-Ю2 від 01.01.2014р. за грудень 2013р. загальною вартістю 22000 грн.; №0п-0007 від 01.02.2014р. за січень 2014р. загальною вартістю 22000 грн.; №Оп-Ю від 21.02.2014р. за частину лютого 2014р. загальною вартістю 15700 грн. Всього надано послуг з охорони на загальну суму 119700,00 грн., з яких сплачено Відповідачем на рахунок Позивача 62000 грн.

Факт надання послуг підтверджується підписним повноважними представниками сторін Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг):

- №Оп-85 від 01.11.2013р. за жовтень 2013р. загальною вартістю 15 000,00 грн. з ПДВ 20% - 3 000, 00 грн.;

- №Оп-93 від 01.12.2013р. за листопад 2013р. загальною вартістю 20 000,00 грн. з ПДВ 20% - 3 000, 00 грн.;

- №Оп-102 від 01.01.2014р. за грудень 2013р. загальною вартістю 18 333,33 грн. з ПДВ 20% - 3 666,67 грн.;

- №0п-0007 від 01.02.2014р. за січень 2014р. загальною вартістю 18 333,33 грн. з ПДВ 20% - 3 666,67 грн.;

- №Оп-10 від 21.02.2014р. за частину лютого 2014р. загальною вартістю 13 083,33 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Також в матеріалах справи є Акт звірки підписаний повноважними представниками Сторін за період з 01.09.2013 по 21.02.2014 згідно Договору №13 від 01.09.2013, відповідно до якого сума основної заборгованості станом на 21.02.2014 складає 57 700,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі слів Позивача, Відповідач отримані послуги не оплатив та станом на дату винесення рішення має основну заборгованість у розмірі 57 700,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 20.02.2014р. на адресу Відповідача направляв Претензію №31. Проте, заборгованість за надані послуги охорони так сплачена і не була.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором та станом на дату винесення рішення становить 57 700,00 грн.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, Позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 2 860,53 - пені, 1 160,80 грн. - втрат від інфляції, 660,13 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого Позивачем розміру 3% річних у сумі 660,13 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1 160,80 грн., які підлягають стягненню з Відповідача, та встановлено, що зазначена сума 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 2 860, 53 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 11; код ЄДРПОУ 05415102) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н.п. 43; код ЄДРПОУ 38390316) заборгованості за Договором про охорону виробничих (господарських) об'єктів №13 від 01.09.2013 у розмірі 62 881,46 грн., з яких 57 700,00 - основного боргу, 2 860,53 - пені, 1 160,80 грн. - втрат від інфляції, 660,13 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 11; код ЄДРПОУ 05415102) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н.п. 43; код ЄДРПОУ 38390316) 1 827,00 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 19.05.2014р.

Суддя А.В. Митрохіна