Рішення

від 26.05.2014 по справі 922/1372/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р.Справа № 922/1372/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, смт. Чкаловське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012", смт. Пісочин про стягнення коштів в сумі 15086,66 грн. за участю представників:

позивача: Маро Д.Ю., за дов від 28.02.2014 р.

відповідача: не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Чкаловська селищна рада Чугуївського району Харківської області, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за комунальне майно в розмірі 15086,66 грн., а також просив суд покласти на відповідача втрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 11 квітня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інгир" було укладено договір оренди комунального майна, за яким нежитлові приміщення загальною площею 40,4 кв.м., передаються в оренду для аптечного пункту. За вказаним договором оренди було змінено особу орендаря (з ТОВ "Інгир" на відповідача) на підставі договору про зміну сторони у договорі від 01.06.2012 р.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує умови договору оренди щодо здійснення плати за користування комунальним майном, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 15086,66 грн.

В судовому засіданні 26 травня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав через канцелярію суду документи згідно переліку супровідного листа вх.№ 17324 від 26.05.2014 р., які суд долучив до матеріалів справи в судовому засіданні.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14 травня 2014 року, місцезнаходження відповідача - 62416, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, вул. Паркова, буд. 32, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява. Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

17 квітня 2014 року до суду повернулось поштове повідомлення про отримання відповідачем 15 квітня 2014 року ухвали суду про порушення провадження у справі № 922/1372/14 від 09 квітня 2014 року (а.с. 39).

Як визначено у п. п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

Суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, які містяться в ухвалах суду від 09 квітня 2014 року та 12 травня 2014 року, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 квітня 2012 року між позивачем (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інгир" було укладено договір оренди комунального майна № 1 (далі - "договір оренди").

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення № 41,43,44 площею 28,3 кв. м. (для розміщення аптечного пункту), нежитлові приміщення № 64, 38, 36 площею 12,1 кв.м. (частина коридорів), загальною площею 40,4 кв.м., що розташовані в будівлі Чкаловської амбулаторної загальної практики - сімейної медицини за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Першотравнева, 7, склад і вартість яких визначено відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_2 складеного станом на 14 березня 2012 року (затвердженого рішенням ХХ сесії VI скликання від 16.03.2012 р.), вартість якого становить 29600 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення аптечного пункту.

Згідно п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.

Договором оренди (п. 3.1.) позивач та ТОВ "Інгир" погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальної громади смт. Чкаловське, сел. Дослідне, с. Гаврилівка, с. Миколаївка, с. Нова Гнилиця, затвердженої рішенням селищної ради від 02.11.2011 р., і становить за перший місяць оренди (квітень 2012 року) на договірних засадах 1000,00 грн (без урахування ПДВ та індексу інфляції, який враховується при сплаті). Ставка орендної плати становить 8%. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору оренди).

Пунктом 3.3 договору оренди позивач та ТОВ "Інгир" визначили, що орендна плата перераховується балансоутримувачу, щомісяця не пізніше 20 числа, наступного за звітним.

На виконання вказаних положень договору оренди, 11 квітня 2012 року позивач передав, а ТОВ "Інгир" прийняв обумовлене договором приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 11.04.2012 р, (а.с. 28).

11 квітня 2012 року між позивачем та ТОВ "Інгир" було укладено договір № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - "договір на відшкодування комунальних послуг"), відповідно до умов якого позивач зобов'язався (п. 1.1) забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт орендованого ТОВ "Інгир" приміщення (загальною площею 40,4 кв.м., за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Першотравнева, 7), а ТОВ "Інгир" (п. 2.2.3) - не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача, зокрема, за комунальні послуги.

01 червня 2012 року між позивачем (як орендодавцем), ТОВ "Інгир"(як орендарем) та відповідачем (як новим орендарем) було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до умов якого (п. 1) зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря) у такому договорі: договір оренди від 11.04.2012 р. № 1, укладений між позивачем та ТОВ "Інгир" (тобто договір оренди, заборгованість по якому є предметом розгляду у даній справі).

Права та обов'язки орендаря за договором оренди новий орендар (відповідач) набуває з 01.06.2012 р. (п. 2 договору про заміну сторони у договорі оренди).

Відповідно до п. 3 договору про заміну сторони у договорі оренди орендодавець (позивач) та орендар (ТОВ "Інгир") на підставі попередньо проведеної звірик взаєморозрахунків підтверджують відсутність у них заборгованості по орендній платі та по інших грошових зобов'язаннях, що передбачені договором оренди.

Таким чином, внаслідок укладення договору про заміну сторони у договорі оренди з 01червня 2012 року до відповідача перейшли зобов'язання ТОВ "Інгир" за договором оренди.

З позиції позивача, відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання за договором оренди, у зв'язку з чим, керуючись п. 3.5 договору оренди, він нарахував відповідачу пеню в розмірі 4165,72 грн.

Позивач стверджує, що загальний розмір заборгованості відповідача за договором оренди становить 15086,66 грн., яка складається (згідно наданого позивачем розрахунку а.с. 50) з заборгованості за орендну плату в розмірі 14723,14 грн., в тому числі пеня в розмірі 4165,72 грн.; з заборгованості за комунальні послуги в розмірі 338,66 грн. та відшкодування земельного податку на суму 24,86 грн.

Згідно пояснень позивача, відповідач вказані суми в досудовому порядку не сплатив, що й зумовило звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

На виконання умов договору оренди 11 квітня 2012 року позивач передав, а ТОВ "Інгир" прийняв обумовлене цим договором приміщення, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі майна від 11.04.2012 р. (а.с. 28).

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК України).

Зі змісту ст.ст. 521 та 522 ЦК України вбачається, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (тобто вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, за яким змінюється сторона). Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Так, з огляду на вказані положення чинного законодавства, 01 червня 2012 року (на підставі договору про заміну сторони у договорі оренди) права та обов'язки орендаря за договором оренди перейшли від ТОВ "Інгир" до відповідача.

Згідно положень ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи положення договору оренди (п.п. 3.1, 3.2, 3.3) та договору про заміну сторони у договорі оренди (п. 2) відповідач з 01 червня 2012 року мав сплачувати позивачу щомісяця не пізніше 20 числа, наступного за звітним, орендну плату в розмірі 1000,00 грн. (яка кожного наступного місяця коригується на індекс інфляції).

Згідно пояснень позивача, відповідач не в повному обсязі здійснював щомісячні платежі за оренду приміщення, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 10557,42 грн. Дану заборгованість позивач визначає в наступному співвідношенні: 1666,67 грн. - станом на 01.06.2012 р.; 3447,44 грн. - за період з червня 2012 року по грудень 2012 року; 5443,31 грн. - за період з січня по листопад 2013 року.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази здійснення платежів за договором оренди у період з червня 2012 року по листопад 2013 року на загальну суму 8890,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання за договором оренди за період з червня 2012 року по листопад 2013 року на загальну суму 8890,75 грн., а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1666,67 грн. заборгованості за договором оренди, що обґрунтовує наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зі змісту п.п. 2, 3 договору про заміну сторони у договорі оренди вбачається, що відповідач набув прав та обов'язків орендаря за договором оренди з 01 червня 2012 року. Станом на цю дату у ТОВ "Інгир" перед позивачем відсутня будь-яка заборгованість за відповідним договором оренди, а отже відповідна заборгованість відсутня й у відповідача.

Таким чином, нарахування позивачем відповідачу заборгованості в розмірі 1666,67 грн. за період до 01 червня 2012 року є безпідставним та позбавлено правового підґрунтя, що зумовлює неможливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 338,66 грн. заборгованості за комунальні послуги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З положень ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору оренди не дає суду підстав дійти висновку, що до обов'язків відповідача входить відшкодування позивачу витрат останнього на комунальні послуги.

Зі змісту положень ч. 1 ст. 527 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися його сторонами. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Наявний в матеріалах справи договір на відшкодування комунальних послуг (а.с. 29-30) укладено між позивачем та ТОВ "Інгир". З положень цього договору не вбачається підстав відшкодування відповідачем позивачу витрат останнього на комунальні послуги.

Договір про заміну сторони в договорі оренди також не свідчить про перехід від ТОВ "Інгир" до відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу його витрати на комунальні послуги.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 338,66 грн. заборгованості за комунальні послуги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені в розмірі 4165,72 грн. та витрат позивача по сплаті земельного податку в розмірі 24,86 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Втім, позивачем, в порушення вказаних вимог чинного законодавства, не надано належних та допустимих доказів обґрунтування розміру пені, заявленого до стягнення у позовній заяві, не визначено періоду обчислення відповідної штрафної санкції; ставки, за якої її було обчислено тощо.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неможливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4165,72 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат позивача по сплаті земельного податку в розмірі 24,86 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки обов'язок відповідача з відшкодування відповідних витрат договором оренди не передбачено, а позивачем, в порушення вказаних вище положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, взагалі не доведено факт понесення ним відповідних витрат.

Розподіляючи за результатами розгляду даної справи судові витрати, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. на відповідача.

На підставі викладеного вище, відповідно до ст. 175 ГК України, ст.ст. 22, 513, 520-522, 526, 527, 610, 612, 627, 629, 759, 762 ЦК України та керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3,12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" (62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Паркова, буд. 32, код ЄДРПОУ 38117740) на користь Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Леніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04397738) заборгованість за договором оренди в розмірі 8890,75 грн., судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30.05.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко