Рішення

від 29.05.2014 по справі 920/684/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2014 Справа № 920/684/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Кальченко А.М., розглянувши матеріали справи № 920/684/14:

за позовом: Приватної фірми «Хард Сервіс», м. Суми,

до відповідача: Сумського державного університету, м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, м. Суми ,

про стягнення 2 172 грн. 15 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: представник Жемчугова М.В. (довіреність б/н від 08.05.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 172 грн. 15 коп., в тому числі 1 998 грн. 00 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору № 364 від 19.04.2014 року, 65 грн. 82 коп. пені відповідно до п. 4.1. договору, 67 грн. 93 коп. інфляційних витрат, 40 грн. 40 коп. 3% річних.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачеві 30.04.2014 року поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду Сумської області від 23.04.2014 року про порушення провадження у справі № 920/684/14 (а.с. 32).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

19 квітня 2013 року між сторонами було укладено договір № 364, за умовами якого позивач передає у власність, а відповідач приймає та оплачує товар згідно асортименту та за цінами визначеними в додатку № 1 до договору.

Матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № ХС-238 від 05.08.2013 року, довіреністю № 493 від 05.08.2013 року підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім товару на суму 1 998 грн. 00 коп. (а.с. 21, 22).

Пунктом 2.1. договору визначено, що оплата товару здійснюється відповідачем протягом 7 робочих днів з дня отримання товару відповідно до накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 998 грн. 00 коп.

Факт існування заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаним сторонами актом звірки розрахунків за період з липня 2013 року по грудень 2013 року, відповідно до якого борг відповідача становить 1 998 грн. 00 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 998 грн. 00 коп. заборгованості за отриманий товар суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що при порушенні термінів оплати відповідач виплачує позивачеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла в період, за кожен день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 65 грн. 82 коп. в розмірі облікової ставки НБУ за період з 15.08.2013 року по 15.02.2014 року (а.с. 6).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 40 грн. 40 коп. та інфляційні витрати в сумі 67 грн. 93 коп. за період з 15.08.2013 року по 17.04.2014 року (а.с.6, 7).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару, враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат, передбачене діючим законодавством України позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 1 998 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 65 грн. 82 коп. пені, 40 грн. 40 коп. 3 % річних, 67 грн. 93 коп. інфляційних витрат.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не повної та несвоєчасної оплати товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сумського державного університету (40007, м. Суми, вул. Римського - Корсакова, 2, код 05408289) на користь Приватної фірми «Хард Сервіс» (40000, м. Суми, вул. Кірова, 6, код 14012685) 1 998 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 65 грн. 82 коп. пені, 40 грн. 40 коп. 3 % річних, 67 грн.93 коп. інфляційних витрат та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева