Постанова

від 28.05.2014 по справі 910/14684/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 910/14684/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта", м. Київ на ухвалувід 17.09.2013 господарського суду міста Києва на постановувід 11.02.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/14684/13 господарського суду міста Києва за заявоюдержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Атланта", м. Київ пробанкрутство розпорядник майна Кочин Н.В., м. Київ в судовому засіданні взяли участь представники:

ініціюючого кредитора боржника ОСОБА_5, довір.; ОСОБА_6, довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі №910/14684/13 прийнято до розгляду заяву державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі - ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України", ініціюючий кредитор) про порушення провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта" (далі - ТОВ "Атланта", боржник).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 (суддя Пасько М.В.) за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 415 151,13 грн., введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кочин Н.В., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та інше.

Суд першої інстанції виходив з наявності усіх передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ) підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що всі заявлені ініціюючим кредитором у заяві вимоги до боржника є безспірними грошовими вимогами та підлягають визнанню у підготовчому засіданні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Верховець А.А., Разіна Т.І.) вказану ухвалу залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення яким провадження у справі припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. ст. 10, 11, 12, 15, 16 Закону про банкрутство, ст.ст. 40, 63, 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник вказує про те, що ініціюючий кредитор не є правонаступником особи, на користь якої здійснювалось виконавче провадження з примусового стягнення з боржника безспірної заборгованості за судовими рішеннями у позовному провадженні. Крім того, повноваження директора ініціюючого кредитора не підтверджені належним чином. Також боржник посилається на безпідставне включення до складу безспірного грошового зобов'язання сум штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Положеннями частини 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко визначено правові підстави для порушення справи про банкрутство, а саме: справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначена стаття також містить визначення безспірних вимог кредиторів, як грошових вимог кредиторів, підтверджених судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому частина 1 статті 15 Закону про банкрутство у якості однієї з підстав для повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство передбачає не подання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Системний аналіз ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство свідчить, що за загальним правилом правовими підставами для порушення справи про банкрутство є наявність у ініціюючого кредитора безспірних грошових вимог до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заява про порушення даної справи про банкрутство подана 31.07.2013. Грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у загальній сумі 415 152,13 грн. підтверджені двома судовими рішеннями - постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 у справі № 42/118 та від 13.11.2012 у справі № 5011-52/8370-2012 та невиконаними боржником постановами органу державної виконавчої служби від 01.03.2013 та від 21.12.2012 про порушення виконавчих проваджень з примусового виконання зазначених судових рішень.

За приписами ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство, яка регламентує порядок порушення провадження у справі про банкрутство, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд у підготовчому засіданні перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність , вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Отже, при вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні предметом розгляду господарського суду є лише безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника , визначення яких міститься у ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

Разом з тим, згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 у справі № 42/118 окрім основної заборгованості з боржника на користь ініціюючого кредитора також стягнуто і пеню в сумі 15 659, 59 грн., яка відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону про банкрутство не включається до складу грошових вимог кредитора, у т.ч. безспірних.

Відтак, із загального обсягу визнаних у підготовчому засіданні грошових вимог ініціюючого кредитора лише вимоги в сумі 399 492,54 грн. мають ознаки безспірних у розумінні ст. 10 Закону про банкрутство та не виконані боржником протягом більш ніж трьох місяців з моменту порушення виконавчого провадження. Відповідно, такі вимоги є підставою для порушення справи про банкрутство. Що стосується сум пені, то вона не включається до складу грошового зобов'язання боржника та підлягає обліку окремо у шосту чергу.

Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та помилково визнали в якості безспірних усю суму заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог.

Враховуючи вищевикладене, з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом виокремлення із загальної суми визнаних грошових вимог ініціюючого кредитора сум штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги стосовно відсутності у директора ініціюючого кредитора повноважень на підписання заяви про порушення справи про банкрутство, а також відсутності доказів правонаступництва ініціюючого кредитора стосовно первісного кредитора - дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" є безпідставними та повністю спростовуються обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій.

Так, повноваження директора ініціюючого кредитора ОСОБА_9 підтверджуються виписками та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом як до, так і після подання заяви про порушення справи про банкрутство (від 18.07.2013 та від 15.08.2013).

Стосовно правонаступництва, то ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2012 у справі № 42/118 було здійснено заміну стягувача - дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" його правонаступником - державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України". Більше того, факт щодо правонаступництва ініціюючого кредитора щодо дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" був також встановлений в постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі № 5011-52/8370-2012, наданій ініціюючим кредитором у якості доказу безспірності його грошових вимог до боржника.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі №910/14684/13 змінити в частині розміру визнаних безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора - державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта", визнавши безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника сумі 399 492,54 грн. боргу (у четверту чергу) та 15 659, 59 грн. пені (окремо в шосту чергу).

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич