Постанова

від 28.05.2014 по справі 375/5-04/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 375/5-04/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Салатюка Д.В., дов. № б/н від 26.05.2014 року;

Відповідача -1: Іванова О.С. - директора; Кононова М.А., дов. № 49/2 від 05.02.2014 року;

Відповідача -2: Іванова О.С. - директора; Кононова М.А., дов. № 49 від 08.01.2014 року;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року

за заявами сільськогосподарської агрофірми "Прогрес"

приватного підприємства "Прогрес-Т"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року

у справі № 375/5-04/12 господарського суду Київської області

за позовом сільськогосподарського кооперативу "Рубежівський"

до приватного підприємства "Прогрес-Т"

агрофірми "Прогрес"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська"

про визнання недійсним правочину

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2004 року сільськогосподарський кооператив "Рубежівськиій" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства "Прогрес-Т", агрофірми "Прогрес", просив визнати недійсним договір від 01.11.2001 року про передачу у власність основних засобів від агрофірми "Прогрес" до приватного підприємства "Прогрес-Т", мотивуючи тим, що розпорядження майном здійснено не власником (т. 1, а.с. 2-4).

Відповідач - приватне підприємство "Прогрес-Т", заперечуючи проти позову, вважало його безпідставним, а себе єдиним та належним власником спірного майна (т. 1, а.с. 52-54).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2005 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача колективне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Рубежівська" (т. 2, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду Київської області від 24.03.2005 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2005 року (т. 2, а.с. 131-137) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 65-72).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2005 року вказані судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 2, а.с. 167-170).

При новому розгляді справи позивач змінив предмет позову та доповнив позовні вимоги, відповідно до яких просив витребувати з незаконного володіння приватного підприємства "Прогрес-Т" консервний цех та склад готової продукції консервного цеху, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, 24-а та вул. Горького, 24-б, а також виселити приватне підприємство "Прогрес-Т" з будівлі консервного цеху та складу готової продукції консервного цеху (т. 3, а.с. 25-27).

Рішенням господарського суду Київської області від 22.02.2006 року (суддя Писана Т.О.) позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння приватного підприємства "Прогрес-Т" приміщення консервного цеху загальною площею 1 255 кв. м. на користь сільськогосподарського кооперативу "Рубежівський"; виселено приватне підприємство "Прогрес-Т" з приміщення консервного цеху загальною площею 1 255 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, 24-а, яке належить сільськогосподарському кооперативу "Рубежівський"; витребувано з незаконного володіння приватного підприємства "Прогрес-Т" склад готової продукції консервного цеху загальною площею 697,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, буд. 24-б на користь сільськогосподарського кооперативу "Рубежівський"; виселено приватне підприємство "Прогрес-Т" зі складу готової продукції консервного цеху загальною площею 697,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, 24-б, яке належить сільськогосподарському кооперативу "Рубежівський". Вирішено питання розподілу судових витрат. Провадження у справі в частині вимог до агрофірми "Прогрес" припинено (т. 3, а.с. 113-121).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України (головуючий Дерепа В.І., судді Грек Б.М., Стратієнко Л.В.) (т. 3, а.с. 176-180) рішення господарського суду Київської області від 22.02.2006 року змінено. Викладено п. 2 та п. 4 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 22.02.2006 року у наступній редакції:

"п. 2. Витребувати з незаконного володіння приватного підприємства "Прогрес-Т", що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, 1 приміщення консервного цеху загальною площею 1 255 кв. м вартістю 82 000 грн., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, буд. 24-а на користь сільськогосподарського кооперативу "Рубежівський", що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 15.".

"п.4. Витребувати з незаконного володіння приватного підприємства «Прогрес-Т», що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, 1 склад готової продукції консервного цеху загальною площею 697,8 кв. м вартістю 114 500 грн., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Горького, буд. 24-б на користь сільськогосподарського кооперативу "Рубежівський", що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 15.". В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 22.02.2006 року залишено без змін (т. 3, а.с. 144-151).

Ухвалою Верховного Суду України від 23.08.2006 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2006 року у справі № 375/5-04/12 (т. 3, а.с. 198).

У жовтні 2011 року агрофірма "Прогрес" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року, просила вказане судове рішення скасувати та прийняти нове (т. 4, а.с. 7-12).

Клопотанням від 02.12.2011 року сільськогосподарський кооператив "Рубежівський" просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта-ІР", посилаючись на продаж спірного майна зазначеному товариству (т. 4, а.с. 92).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2012 року заяву агрофірми "Прогрес" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року залишено без змін (т. 4, а.с. 155-158).

У травні 2012 року агрофірма "Прогрес" вдруге звернулась до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року, просила вказане судове рішення скасувати та прийняти нове (т. 5, а.с. 10-15).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року припинено провадження за заявою агрофірми "Прогрес" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року (т. 6, а.с. 44-53).

У липні 2013 року агрофірма "Прогрес" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року, просило вказане судове рішення скасувати та прийняти нове, посилаючись на наявність постанови прокурора м. Житомира про закриття кримінального провадження від 20.06.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року (головуючий Смірнова Л.Г., судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) повернуто заяву агрофірми "Прогрес" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року (т. 6, а.с. 92-98).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2013 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року скасовано, справу передано до апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття заяви агрофірми "Прогрес" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року за нововиявленими обставинами (т. 6, а.с. 177-184).

У січні 2014 року приватне підприємство "Прогрес-Т" також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року, просило вказане судове рішення скасувати та прийняти нове, посилаючись на наявність постанови заступника прокурора м. Житомира про закриття кримінального провадження від 31.12.2013 року (т. 7, а.с. 115-121).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року об'єднано для спільного розгляду заяви агрофірми "Прогрес" та приватного підприємства "Прогрес-Т" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року; замінено сільськогосподарський кооператив "Рубежівський" його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" (т. 7, а.с. 192-196, 197-199).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року (головуючий Смірнова Л.Г., судді Зубець Л.П., Чорна Л.В.) заяви агрофірми "Прогрес" та приватного підприємства "Прогрес-Т" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 22.02.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (т. 7, а.с. 203-215).

Не погодившись з постановленим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати; у задоволенні заяв агрофірми "Прогрес" та приватного підприємства "Прогрес-Т" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року за нововиявленими обставинами відмовити; рішення господарського суду Київської області від 22.02.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року залишити без змін (т. 7, а.с. 221-224).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2014 року (т. 7, а.с. 219-220).

У відзиві на касаційну скаргу приватне підприємство "Прогрес-Т" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, вважаючи оскаржений судовий акт таким, що прийнятий з дотриманням вимог процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" у відзиві підтримало вимоги касаційної скарги.

Від представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 295/1357/14-к Богунського районного суду м. Житомира за скаргою ОСОБА_5 на постанову заступника прокурора м. Житомира від 31.12.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013060040001564.

Заявою від 27.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" підтримало клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" під час перегляду судових рішень у касаційній інстанції застосовуються положення статей 77 і 79 ГПК України, за винятком приписів пунктів 2 - 4 статті 77 і пунктів 1 і 2 частини другої статті 79.

У вирішенні питання про відкладення та зупинення розгляду справи слід мати на увазі, що згідно із статтею 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.

Абзацами 2, 3 п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи те, що касаційна інстанція не наділена правом встановлення обставин справи, судова колегія вважає, що клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

У судове засідання 28.05.2014 року представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідачів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Тобто, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Апеляційний господарський суд, задовольняючи заяви агрофірми "Прогрес" та приватного підприємства "Прогрес-Т" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року за нововиявленими обставинами виходив з того, що обставини, встановлені у постанові заступника прокурора м. Житомира про закриття кримінального провадження від 31.12.2013 року у кримінальні справі № 47-840 є нововиявленими у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 112 ГПК України.

Так, п. 2 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Всупереч вищенаведеній нормі процесуального закону апеляційний суд не звернув уваги на те, що постанова прокурора (чи його заступника) про закриття кримінального провадження не є вироком суду у кримінальній справі, з огляду на що висновок про наявність підстав для перегляду є передчасним.

Посилання заявників та суду на постанову Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" не можна вважати безспірним, оскільки зазначена постанова вказує на право, а не обов'язок суду враховувати постанову слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, при цьому Верховний Суд України звертає увагу на сувору відповідність закону такої постанови.

Крім того, матеріали справи містять копії документів (т. 6, 106-113, 164-170, 217-224; т. 7, а.с. 29-30, 38-5876-87, 94-95, 147-149), не засвідчених належним чином відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 та ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів встановлені ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, прийняті у справі судові рішення грунтуються на неналежних доказах.

Вищезазначене не дає підстав вважати постановлені у справі оскаржені судові акти законними та вмотивованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч. 1, 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року у справі № 375/5-04/12 підлягає скасуванню з передачею заяв сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", приватного підприємства "Прогрес-Т" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року у справі № 375/5-04/12 за нововиявленими обставинами на новий розгляд до апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 12 , 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рубежівське" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року у справі № 375/5-04/12 скасувати.

Справу № 375/5-04/12 передати до Київського апеляційного господарського суду для нового розгляду заяв сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", приватного підприємства "Прогрес-Т" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року у справі № 375/5-04/12 за нововиявленими обставинами.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко