Постанова

від 15.11.2006 по справі 22/155/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/155/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.11.06                                                                                               Справа №22/155/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Кагітіна Л.П.  , Радченко О.П.

при секретарі: Шернік О.В.

за участю представників:

від позивача:Севастєєва С.П. – довіреність №14 від 11.01.2006р.;

відповідача: Шкульова Л.С. – довіреність №06 від 06.05.2006р.;

розглянув  матеріали апеляційної скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія», м. Бердянськ Запорізька область

на рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2006р. у справі №22/155/06  

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ Запорізька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія», м. Бердянськ Запорізька область

про стягнення суми  

СУТЬ СПОРУ:

               27.06.2006 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулась до господарського суду Запорізької  області з позовом до  ТОВ «Азовська промислова компанія» про стягнення 10160,84 грн.  плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

              Рішенням господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2006 року (суддя Скиданова Ю.О.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»  10160 грн.84 коп. за перевищення у вересні та жовтні 2005 року договірних величин споживання електричної енергії, на відповідача покладені судові витрати по справі.

       Рішення мотивовано умовами договору, положеннями Закону України «Про електроенергетику», ст. 193 ГК України.

       Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, відповідач   подав апеляційну скаргу, в якій   просить  рішення скасувати, прийняти нове рішення.

        В апеляційній скарзі відповідач, в обґрунтування своїх доводів, посилається на наступні обставини:  

          Заявник стверджує,  що  в порушення норм матеріального права йому не було надіслано копію позовної заяви.

Вважає, що суд безпідставно погодився з розрахунком позивача і всупереч приписам ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» фактично стягнув з відповідача 3-кратну вартість спожитої електроенергії.

Вказує, що  в жовтні 2005 року  він звернувся до позивача  із заявою про корегування договірних величин споживання електричної енергії на жовтень місяць,  тому  перевищення  ліміту електроспоживання, на його думку,  в зазначеному періоді  не допустив

Не заперечує проти перевищення ліміту електроспоживання у вересні 2005 року, але вважає, що   сплаті підлягає сума у розмірі 1424,49 грн..

            Повноважний представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в  апеляційній  скарзі.

        Позивач  з доводами  апеляційної скарги не погодився з підстав,  викладених  у письмових запереченнях, доданих до матеріалів справи.

Зазначає, що суд не повинен був приймати до увагу факт  сплати відповідачем  за   спожиту електроенергію в розрахунковому періоді, так як , на його думку,   стягнення 2 – кратної вартості  спожитої понад договірну величину електроенергії, відповідно до приписів ст.. 26 Закону України «Про електроенергетику» відбувається незалежно від здійсненої відповідачем оплати  згідно виставленого  рахунку. Вважає, що жодна норма закону, що регулює правовідносини у сфері електроенергетики, не нає права жодній стороні енергоринку зменшувати або збільшувати встановлений порядок нарахування підвищеної вартості спожитої електроенергії у разі перевищення договірної величини.

Зазначає, що    відповідач не звертався за корегуванням ліміту електроспоживання  до позивача у жовтні 2005 року, як цього вимагають приписи закону, тому   є наявним факт перевищення  відповідачем у жовтні 2005 року  ліміту електроспоживання. Просить  рішення суду  залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

В судовому засіданні  уповноважений представник позивача  проти апеляційної скарги заперечив з зазначених  у письмовому відзиві підстав.

     Ухвалою від 02.10.2006р. апеляційна скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 15.11.2006р.

     На підставі розпорядження №3233 від 14.11.2006 голови Запорізького апеляційного господарського суду справу № 22/155/06 прийнято розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Шевченко Т.М. (доповідач), суддів: Радченко О.П., Кагітіна Л.П.

     За клопотанням представників сторін судовий процес проводився без застосування технічних засобів запису судового процесу.

     В судовому засіданні 15.11.2006 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          У відповідності до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський  суд,  переглядаючи рішення   в апеляційному порядку,  користується правами,  наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.  

     Розглянувши матеріали  справи, апеляційної скарги  і доданих до неї документів, відзиву на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення  представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2005р. між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії № 792 (в подальшому - Договір), за умовами якого позивач (Постачальник електричної енергії) зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу (Споживачу), а останній зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору,  що є його невід'ємними  частинами.

У пункті п. 9.7 Договору сторони визначили, що договір укладений на термін до 31 грудня 2005р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно подовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Отже, на час виникнення спірних відносин та розгляду  справи у суді  Договір є діючим.

Згідно з п. 2.2.2 Договору Споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії , відповідно до розділу 5  Договору, і Додатків  № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" і  №2 "Порядок визначення та коригування граничних величин".

Відповідно до розділу 5 Договору (в редакції Додаткової угоди про внесення змін до Договору від 01.10.2005р.), яким сторони узгодили порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, для визначення договірних величин споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік  Споживач,  не пізніше 1 листопада поточного року зобов'язався надавати Постачальнику електричної енергії оформлені зі своєї сторони, у 2-х екземплярах відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу".

Виходячи зі змісту  п. 4.2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди про внесення змін до Договору від 01.10.2005р.) за перевищення за розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії Споживач зобов'язався Сплачувати Постачальнику електричної енергії вартість різниці фактично спожитої та договірної величин за середньозваженим тарифом, у розмірі, передбаченому ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". Оплата здійснюється в десятиденний термін після дати направлення Споживачеві "Акта про перевищення договірних величин обсягу споживання електричної енергії" (Додаток №9).

     Відповідач у вересні і жовтні 2005 року  спожив електричну енергію в обсягах, що перевищили договірну величину  електроспоживання  у зазначених місяцях. Стягнення плати за перевищення договірної величини електроенергії стало предметом спору у суді.

    Перевіривши  законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду,   проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального  і процесуального права при  винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом ( Додаток № 1 до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу")  Споживачем заявлені очікувані обсяги постачання електричної енергії у вересні 2005р. - 56 тис. кВт.год, у жовтні 2005р. - 23,0 тис. кВт.год. Фактично Споживачем , згідно з рапортами про спожиту електроенергію спожито: у вересні 2005р. - 62267 кВт.год. у жовтні 2005р. 38316 кВт.год, що  свідчить про перевищення договірних величин електроенергії в зазначеному періоді.

За фактом споживання відповідачем електроенергії понад договірної величини на адресу останнього позивачем направлені акти № 792 від 20.10.2005р. про перевищення договірних величин обсягу споживання електричної енергії у вересні 2005р., де вартість перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії склала 2848,98 грн. та № 792 від 28.11.2005р. про перевищення договірних величин обсягу споживання електричної енергії у жовтні 2005р.,  у якому вартість перевищення договірної величини обсягу споживання електроенергії склала 7311,86 грн. Зазначені акти містили пропозицію протягом 10 днів після дати складання акту сплатити вартість перевищення договірної величини.

       Разом з тим, як свідчать матеріали справи  і підтвердили сторони в судовому засіданні,  відповідач платіжним дорученням №283 від 03.10.2005 року на підставі рахунку позивача №792 від 30.09.2005 року сплатив однократну вартість спожитої у вересні електричної енергії в сумі 14253,29 грн., в тому числі  1424,49 грн. – за спожиту  у вересні електроенергію понад ліміту;   платіжним дорученням №310 від 27.10.2005 року відповідач, на підставі рахунку позивача, сплатив однократну вартість  спожитої у жовтні 2005 року  електроенергії  в розмірі 9146,03 грн.,  в тому числі 3655,93 грн. – за спожиту у жовтні електроенергію  понад встановленого  ліміту ( копії додані до справи)

       Таким чином, відповідач  за вересень і жовтень 2005 року оплатив однократну вартість  спожитої  понад договірну  величину електроенергії, що  складає 5080,42 грн.

       Відповідно до приписів  ст.. 26 Закону України «Про електроенергетику»  споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

       Системний аналіз  умов Договору, що  регулює правовідносини між сторонами з приводу постачання та споживання електричної енергії, приписів Закону України «Про електроенергетику»,  свідчить про наступне:  плата за спожиту понад договірну величину електроенергії рівняється її двократній вартості, яку повинен сплатити споживач.

      Наданими сторонами доказами підтверджено, що однократну вартість спожитої  понад встановленого ліміту  електроенергії у вересні та жовтні 2005 року відповідач вже сплатив, тому стягненню підлягає однократна вартість, що становить 5080,42 грн.

      Виходячи  з розрахунку позивача, відповідачем повинна бути сплачена 3-кратна вартість спожитої  понад  встановленого ліміту  величини електроенергії, що суперечить закону  і колегією судів до уваги не приймається.

     Господарський суд, задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, не з'ясував та не прийняв до уваги  зазначені обставини  та безпідставно стягнув з відповідача 10160,84 грн.

      Отже, господарський суд прийняв рішення при неповному з'ясуванні обставин, що  мають значення для правильного вирішення спору, а саме – не прийняв до уваги факт  оплати відповідачем спожитої електроенергії в розмірі однократної вартості.

     Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України зазначені обставини е підставою для зміни рішення.

      Доводи заявника апеляційної скарги щодо звернення у жовтні 2005 року з заявою  про корегування ліміту споживання електроенергії  до уваги не приймаються, так як не доведені належними доказами та  спростовані  матеріалами справи   і поданими позивачем доказами.           

      На підставі викладеного, колегія судів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення господарського суду.

   Судові витрати   покладаються на сторони відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.            

                  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99,  101-105  ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія», м. Бердянськ Запорізької області задовольнити частково.

           Рішення  господарського суду Запорізької області від 16.08.2006 року по справі № 22/155/06  -   змінити та викласти в наступній редакції.

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія» (71100, Запорізька область м. Бердянськ, Військове містечко, б. 14, кв.33 ЄДРПОУ 25484453, р/р 2600160064) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 12 грудня, 25, розподільний рахунок зі спеціальним режимом №26030332161503 у Промінвестбанку м. Бердянська, МФО 313117, ЄДРПОУ 00130926) 5080,42 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Видати наказ.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія» (71100, Запорізька область м. Бердянськ, Військове містечко, б. 14, кв.33 ЄДРПОУ 25484453, р/р 2600160064) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 12 грудня, 25, МФО 313117, ЄДРПОУ 00130926)  51грн. державного мита за позовом та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. 12 грудня, 25, МФО 313117, ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія» (71100, Запорізька область м. Бердянськ, Військове містечко, б. 14, кв.33 ЄДРПОУ 25484453, р/р 2600160064) 25,50грн. держмита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

          В інший частині позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України    16.11.2006 р.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Кагітіна Л.П.  Радченко О.П.