Справа №340/295/14-а
Номер провадження №2-а/340/15/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2014 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого- судді Атаманюка Р. І.,
з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Коземчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ у Верховинському районі про визнання протиправними дій, зобов'язання включити до страхового стажу період перебування на посаді керівника селянського фермерського господарства та здійснити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області із зазначеним адміністративним позовом до відповідача.
Позовні вимоги мотивує тим, що в 2012 році управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі йому було призначено пенсію по віку на загальних умовах. При цьому до страхового стажу не було включено період роботи керівником селянського фермерського господарства з 03.04.1997 року по 07.02.2008 року.
Листом від 12.03.2014 року № 973/03 відповідач повідомив йому про відмову у включенні вказаного періоду роботи до страхового стажу у зв'язку з відсутністю інформації про сплату селянським фермерським господарством страхових внесків до управління Пенсійного фонду.
Такі дії відповідача вважає незаконними, оскільки з 20.02.1999 року по 07.02.2008 року селянське фермерське господарство, яке він очолював перебувало на обліку в ДПІ Верховинського району і перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку та сплачувало такий податок відповідно до чинного законодавства, яке передбачало, що цей вид податку сплачувався в тому числі і в рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування . Просить визнати протиправними дії відповідача щодо невключення до страхового стажу періоду його перебування на посаді керівника селянського фермерського господарства з 20.02.1999 року по 07.02.2008 року, зобов'язати включити цей період до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Коземчук М.М. в судовому засіданні позов не визнавав, просив в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивачу ОСОБА_1 в 2012 році управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі було призначено пенсію по віку на загальних умовах.
На звернення позивача відповідач листом від 12.03.2014 року № 973/03 відмовив йому у включенні до страхового стажу періоду роботи в селянському фермерському господарстві ОСОБА_1 за період з 03.04.1997 року по 07.02.2008 року, мотивуючи тим, що згідно даних відділу обліку надходження платежів селянське фермерське господарство ОСОБА_1 страхові внески до управління Пенсійного фонду в районі за період з 03.04.1997 року по 07.02.2008 року не сплачувало(а.с.7).
Суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та
господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ч. 2 ст.1 Закону України від 17.12.1998 р. № 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок", який набрав чинності з 01.01.1999 року передбачалось, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується, зокрема в рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 Прикінцевих положень зазначеного Закону було передбачено, що для сільськогосподарських товаровиробників-платників фіксованого сільськогосподарського податку зупиняється дія, зокрема, Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", за винятком пункту 4 статті 1 (встановлював, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами), пункту 3 статті 2 (про те, що об'єктом оподаткування для платників зборів, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, є сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до законодавства України), частини першої статті 3 (збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України), пункту 4 статті 4 (ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), статті 5 (сплата збору одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці) у частині, що стосується платників збору, визначених у пункті 4 статті 1 Закону.
Таким чином, вказаними нормами Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", які були чинними до 01.01.2005 року, фермерські господарства-платники фіксованого сільськогосподарського податку не звільнялись від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування лише за осіб, які працювали в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).
Довідкою ДПІ у Верховинському районі за вих.№114/169/18/Ж від 17.12.2012 року стверджується, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ДПІ, як керівник селянського фермерського господарства ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 25064126 з 03.04.1997 року по 07.02.2008 року. З 03.04.1997 року по 20.02.1999 року юридична особа платник податків сплачував податки та збори на загальних підставах відповідно до законодавства, а за період з 20.02.1999 року по 07.02.2008 року даний платник перебував на фіксованому сільськогосподарському податку та сплачував такий податок відповідно до чинного законодавства(а.с.5,6).
Виходячи з наведеного, оскільки позивач не працював на умовах трудового договору(контракту) та не виконував роботи в СФГ ОСОБА_1 згідно з цивільно-правовими угодами, а був керівником цього селянського фермерського господарства, то він сплачуючи в період з 20.02.1999 року по 01.01.2005 року фіксований сільськогосподарський податок був в цей період також платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У зв'язку з наведеним суд, вважає обгрунтованими позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невключення до страхового стажу періоду його перебування на посаді керівника селянського фермерського господарства з 20.02.1999 року по 01.01.2005 року(до втрати чинності ч.2 ст.1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"), зобов'язання включити цей період до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії, а тому приходить до висновку про часкове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.9, 11,159,161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо невключення до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його перебування на посаді керівника селянського фермерського господарства з 20.02.1999 року по 01.01.2005 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період його перебування на посаді керівника селянського фермерського господарства з 20.02.1999 року по 01.01.2005 року та здійснити перерахунок пенсії із врахуванням цього періоду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий:
Суд | Верховинський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2014 |
Оприлюднено | 04.06.2014 |
Номер документу | 38982777 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Атаманюк Р. І.
Адміністративне
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Атаманюк Р. І.
Адміністративне
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Атаманюк Р. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні