Постанова

від 21.12.2006 по справі 10/287/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/287/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.06                                                                                       Справа №10/287/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Кагітіна Л.П.  , Юхименко О.В.

при секретарі Соколова А.А.

за участю представників:

позивача - Режка А.В., власника

відповідача -  Проценка Д.В., дов. від 23.03.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Запоріжбуд», м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2006р.

у справі №10/287/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб», м.Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Запоріжбуд», м.Запоріжжя

про стягнення коштів

                                                    Установив:

          За рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2006р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб», м.Запоріжжя, (далі–ТОВ. «Будмонтажснаб») задоволені повністю, з відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Запоріжбуд», м. Запоріжжя (далі-ТОВ. «Трест «Запоріжбуд») стягнуто 163.462,78грн. - основного боргу, 1.634,63 грн. - державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

          У поданій апеляційній скарзі заявник вказує на те, що рішення господарського суду прийняте при не повному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що рішення суду першої інстанції обґрунтоване лише доводами, викладеним в позовній заяві, розрахунок позовних вимог відсутній, акт звірки взаєморозрахунків підписаний лише позивачем, згідно з бухгалтерськими даними відповідач заборгованості перед позивачем не має, відсутні звіти про хід роботи та податкові накладні.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, рішення суду законне та таке, що не підлягає скасуванню або зміні, оскільки договірні зобов'язанні позивачем виконані у повному обсязі.

          Представники сторін у судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення, що викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3681 від 19.12.2006р. справу №10/287/06 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Кагітіної Л.П. та Юхименка О.В.

          Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2004р. між позивачем та відповідачем  укладений договір субпідряду №7, відповідно до умов якого генпідрядник (ТОВ. «Трест «Запоріжбуд») доручає, а субпідрядник (ТОВ.«Будмонтажснаб») зобов'язується виконати на свій ризик зі свого матеріалу роботи по об'єкту «Реконструкція Дніпровської водопровідної станції м.Запоріжжя. Будівля виготовлення сульфату амонію зі складом» (а.с.30).

          Відповідно до умов вказаного договору (п.2.3) кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт форми КБ-2 та надання субпідрядником довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

          Пунктом 2.4 договору встановлено, що за згодою сторін допускаються інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству України.

          Виконання позивачем робіт підтверджується актом виконаних робіт №4 за період березень-квітень 2006року за договором субпідряду №7 від 26.03.2004р. на суму 417.200,74грн., актом виконаних робіт №2 за період - лютий 2006року за договором субпідряду №7 від 26.03.2004р. на суму 156434,38грн., видатковою накладною №РН-16-01/4 від 28.03.2006р. на суму 7974грн., актом виконаних робіт №3 за період - березень 2006року за договором субпідряду №7 від 26.03.2004р. на суму 4315,90грн., що разом становить – 560.823,52грн.

          Залишкове сальдо станом на 01.01.2006р. на користь позивача становить 25101.50грн.

          24.01.2006р. відповідачем на рахунок позивача перераховано 200.000грн., що підтверджується квитанцією АКБ «Індустріалбанк». Перерахування коштів здійснено з посиланням на договір №7 від 26.03.2004р. Також відповідачем впродовж всього періоду виконання будівельно-монтажних робіт відповідачем позивачеві надавались послуги на загальну суму 197.360грн.

          Таким чином, з урахуванням вартості виконаних робіт, залишкового сальдо станом на 01.01.2006р. та здійснених оплат і наданих послуг відповідачем позивачу, загальна заборгованість становить 163.462,78грн.(заборгованість у розмірі 585.925,02грн. за договором субпідряду №7 від 26.03.2004р. з урахуванням оплати у розмірі 200.000грн.та надання послуг на суму 197.360грн.).

          Виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме, актами приймання робіт, актами засвідчення прихованих робіт, актами проміжної готовності, актами приймання

виконаних підрядних робіт, які підписані обома сторонами, та податковими накладними. Стягнення з відповідача 163.462,78грн. стало предметом спору.

          Оскільки спір виник між суб'єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом  України.

 Відносини сторін врегульовані договором субпідряду №7 від 26.03.2004р.           Оскільки предметом даного договору є результат, який повинен бути досягнутий шляхом виконання завдання замовника, то за своєю правовою природою даний договір є договором підряду і відносини сторін щодо його виконання повинні регулюватись главою 61 ЦК України.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Із змісту статей 11, 509 ЦК України слідує, що, зокрема, договір є підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків). Зобов'язанням є право-відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також статтею 174 Господарського кодексу України.

          Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Аналогічний припис міститься і в п.п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

          Із матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені договором субпідряду №7 від 26.03.2004р., прийнявши роботи за договором, не повністю оплатив їх вартість. Факт виконання робіт та їх прийняття за актами приймання визнано представником відповідача у судовому засіданні.

          Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги (з урахуванням уточнень, а.с.145 т.1) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення господарського суду Запорізької області.

          У поданій апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність розрахунку позовних вимог.

          Оскільки господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом, то відсутність такого розрахунку не є підставою для скасування або зміни рішення, так як матеріали справи, надані позивачем при поданні позовної заяви та при апеляційному перегляді, детально та повно підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем. Крім того, положення чинного господарського процесуального законодавства не містять

обов'язку подавати до позову розрахунок позовних вимог, статтею 54 ГПК України лише передбачено, що повинна містити позовна заява, де поряд з розрахунком позовних вимог повинні бути й інші документальні докази на обґрунтування позовних вимог. Слід звернути увагу й на те, що позивачем стягується лише сума основної заборгованості, що також вказує на не обов'язкове подання розрахунку позову, як це потрібно при поданні позову про стягнення основного боргу, пені, інфляційних та річних, де розрахунок має важливе значення для визначення тієї чи іншої суми, строків нарахування.

          Апелянт також посилається на відсутність податкових накладних, як на підставу здійснення оплат за виконані позивачем роботи, але ці твердження є безпідставними, оскільки матеріали справи містять податкові накладні та рахунки, які виставлялись відповідачеві.    

          Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, доводи позивача спростовуються вищенаведеним, рішення господарського суду Запорізької області слід залишити без змін,  апеляційну скаргу - без задоволення.

        Керуючись статтями 101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                            Постановив:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Запоріжбуд», м.Запоріжжя, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2006р. у справі №10/287/06 –без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Кагітіна Л.П.  Юхименко О.В.