Рішення

від 28.05.2014 по справі 904/2075/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.14 Справа № 904/2075/14 За позовом Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.С.В.-Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12802, 23 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Нестеренко В.А. - представник за дов. б/н від 11.06.13

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "П.С.В.-Інвест" про стягнення 12802, 23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.04.2014.

Ухвалою від 28.04.2014 розгляд справи відкладено на 26.05.2014.

26.05.2014 представник відповідача надав до суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи. В дану клопотанні відповідач зазначає, що 12.06.2013 представник відповідача повідомив представника ПАТ "УСК "Гарант-Авто" Гур'єву Н. про факт дорожньо-транспортної пригоди та виклик працівників ДАЇ для оформлення події.

13.06.2013, як зазначає відповідач, його представником було надано Гурєвій Н. письмове повідомлення про ДТП, про що остання зробила помітку на екземплярі повідомлення ТОВ "П.С.В.-Інвест".

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, надав усні пояснення по справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Причини неявку суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "П.С.В.-Інвест" (далі - відповідач, страхувальник) було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9391547 (далі - договір).

Вищезазначеним договором застрахований транспортний засіб (ТЗ) марки ГАЗ 330202-206 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (п. 7 договору).

Відповідно до п. 4 договору страхова сума за шкоду заподіяну майну складає п'ятдесят тисяч.

Розмір франшизи складає нуль гривень (п. 5 договору).

12.06.2013 у м. Дніпропетровськ по вул. Малиновського ТТР.О-378 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю ОСОБА_4, який керував автомобілем ГАЗ 330202, д/н НОМЕР_1 та ОСОБА_5, який керував автомобілем Cyrysler Voyager, д/н НОМЕР_2 (арк. с. 8).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Cyrysler Voyager був пошкоджений.

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 10.07.2013 у справі № 199/6909/13-п ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 грн. (арк. с. 16).

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, які спричинені власникові колісного транспортного засобу №07/12/13 від 12.12.2013 автомобіля Cyrysler Voyager, держномер НОМЕР_2, виконаного ФОП ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкту оціночної діяльності № 12154/11 від 05.07.2011), вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу, складає 14642, 63 грн. (арк. с. 9-10).

Згідно з розрахунком страхованого відшкодування, здійсненого у страховому акті № 000010717/01 від 07.11.2013, сума страхованого відшкодування становить 12802, 23 грн. (арк. с. 17).

Розмір страхового відшкодування розраховувався відповідно до ремонтної калькуляції № 2522/SU від 19.06.2013 вартість відновлювального ремонту склала 12802, 23 грн. (арк. с. 12-15).

На виконання умов договору, відповідно до страхового акту № 000010717/01 від 07.11.2013 та заяви ОСОБА_5 (арк. с. 17), позивач виплатив страхове відшкодування шляхом перерахування коштів на рахунок ППФ "Укрремтехсервіс" у розмірі 12965, 94 грн. згідно платіжного доручення № 25893 від 27.08.2013 (арк. с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, винна у ДТП особа - ОСОБА_4 керував автомобілем, який належить ТОВ "П.С.В.-Інвест", та цивільна-правова відповідальність якого застрахована у ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" згідно договору (полісу) № АВ/9391547 (арк. с. 16).

Позивач, на виконання умов договору (полісу), відшкодував заподіяний відповідачем власнику пошкодженого автомобіля Cyrysler Voyager, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_5, збиток та сплатив страхове відшкодування у розмірі 12802, 23 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закону) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно із ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 33.1.4 ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Матеріалами справи встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 330202, д/н НОМЕР_1, який належить відповідачу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у позивача сталася 12.06.2013. Автомобіль ГАЗ 330202, д/н НОМЕР_1, під час ДТП, був під керуванням ОСОБА_4, якого було визнано винним у скоєнні даного ДТП. Отже, відповідач, у відповідності з вимогами чинного законодавства, а саме ст. 33 Закону, мав повідомити позивача про дрожньо-транспортну пригоду у строк до 15.06.2013 включно.

Однак, відповідач не виконав вимоги ст. 33 Закону, протягом трьох робочих днів письмово не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду.

У зв'язку з цим, 22.11.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією з вимогою відшкодувати виплачену суму у розмірі 12802, 23 грн. (арк. с. 19). Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді, що зумовило звернення позивача із позовом до господарського суду про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 12802, 23 грн.

Відповідно до п. 38.1. ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 ЦК України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Господарський не приймає, надану відповідачем до суду копію повідомлення від 13.06.2013 № 281 про ДТП, у якості належного та допустимого доказу звернення до позивача із письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, передбаченого п. 33.1.2 Закону, з нижченаведених підстав.

Відповідач стверджує, що письмове повідомлення про ДТП від 13.06.2013 № 281 було отримано особисто 13.06.2013 представником ПАТ "УСК "Гарант-Авто" - Гурєвою Н., про що остання зробила помітку на екземплярі повідомлення ТОВ "П.С.В.-Інвест": дата та підпис, скріплений печаткою позивача (арк. с. 32).

Однак, дане повідомлення не відповідає встановленому МТСБУ зразку, як то передбачено з п. 33.1.4 ст. 33 Закону. Крім того, повідомлення не містить ні штампу підприємства позивача, ні вхідного номеру його про прийняття. Інші докази щодо повідомлення про ДТП в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 12802, 23 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "П.С.В.-Інвест" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ. вул. Артільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 37538657) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" ( 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 59-а, код ЄДРПОУ 24227777) збитки в порядку регресу у розмірі 12802, 23 грн. (дванадцять тисяч вісімсот дві грн. 23 к.) та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.06.2014

Суддя В.І. Ярошенко