Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/6142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6142/14 19.05.14 За позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»

до Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-газ Обладнання»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - голови комісії з припинення (ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання») Трошина Андрія Сергійовича

про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Мельник І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-газ Обладнання» (далі - Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - голови комісії з припинення (ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання») Трошина Андрія Сергійовича, про зобов'язання включити кредиторські вимоги в сумі 2175938,89 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач у встановлені законом строки не розглянув та не задовольнив вимоги Позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості Відповідача перед Позивачем по Договору № 095/2008 від 10.12.2008 про відкриття кредитної лінії в розмірі в сумі 2175938,89 грн. (1689540 грн. заборгованості по кредиту, 478785,99 грн. заборгованості по процентам, 7221,05 грн. пені по кредиту та 391,85 грн. пені по процентам), і мотивованої відмови акцептувати ці вимоги Відповідач також не надав.

Відповідач відзиву на позов не подав, Третя особа письмових пояснень по суті спору не подала.

Представники Відповідача та Третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача та Третьої особи про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, і була отримана Відповідачем та головою ліквідаційної комісії Відповідача (Третьою особою) 11.04.2014, що вбачається зі зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень. Відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача та Третю особу відповідно.

Додатково суд зауважує, що після отримання ухвали про порушення провадження у справі Відповідач та Третя особа були обізнані про розгляд даної справи в суді, та як учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) направити до суду своїх повноважних представників.

Неможливість направлення повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача та Третьої особи, та ними не обґрунтовано підстав необхідності прийняття їх представниками особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач та Третя особа не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов та пояснення по суті спору в письмовому вигляді через канцелярію суду, оскільки, як зазначалось вище, про дату та час призначення справи до судового розгляду їх було відомо заздалегідь (майже за місяць).

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Крім того, в судовому засіданні 19.05.2014 за наслідками розгляду заяви Позивача про забезпечення позову, судом було оголошено про залишення її без задоволення, оскільки Позивачем, всупереч ст. 66-67 ГПК України, не доведено суду (не надано письмових та інших доказів), що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а одні лише припущення Позивача належними доказами не являються. Сума судового збору, сплачена Позивачем за звернення до суду з даною заявою, відноситься на Позивача та йому не відшкодовується (у зв'язку з відхиленням судом вимог заяви).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2008 між Позивачем (Банк, Кредитор) та Відповідачем (Позичальник) було укладено Договір № 095/2008 про відкриття кредитної лінії, із подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами (далі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику надавалися в користування грошові кошти у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом 1689540 грн., із остаточним поверненням кредиту 27.12.2013 (в редакції додаткової угоди № 14 від 27.06.2013), та зі сплатою 15% річних за користування коштами у встановлені договором строки, і 18% річних за користування коштами понад встановлений договором строк (в редакції додаткової угоди № 13 від 29.12.2012).

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості Відповідача підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Відтак, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до статей 546, 549 ЦК України, поза встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України строк нарахування, що обумовлено за домовленістю сторін в п. 5.2 Кредитного договору.

Перевіривши наданий Позивачем (доданий до позову) розрахунок заборгованості по кредиту, по нарахованим процентам та пені, які рахуються непогашеними перед Банком станом на 09.01.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості Відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими нараховані Позивачем: 1689540 грн. заборгованості по кредиту, 478785,99 грн. заборгованості по процентам, 7221,05 грн. пені по кредиту та 391,85 грн. пені по процентам.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється, зокрема, шляхом його реорганізації або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників. Суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, за ініціативою цих осіб, та/або у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено.

За приписами ст. 60 ГК України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів, зокрема щодо виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Згідно зі ст. 61 ГК України, претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої ЦК України.

Так, частинами 5 та 6 статті 105 ЦК України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, та кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), з 12.11.2013 Відповідач перебуває в стані припинення, у нього призначено комісію з припинення (ліквідації), та встановлено строк для пред'явлення кредиторських вимог до 18.05.2014.

Відомості, які містяться в ЄДР ЮО та ФОП, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є відкритими та достовірними, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості по Кредитному договору, останній звернувся до Відповідача з вимогою № 161/03-709 від 11.02.2014 про включення вимог Позивача у вищенаведеному та визнаному судом обґрунтованим розмірі (1689540 грн. заборгованості по кредиту, 478785,99 грн. заборгованості по процентам, 7221,05 грн. пені по кредиту та 391,85 грн. пені по процентам) до проміжного ліквідаційного балансу Відповідача.

Судом встановлено, що Позивач з указаною вимогою № 161/03-709 від 11.02.2014 звернувся до Відповідача належним чином, а саме направив у межах встановленого законом та комісією з припинення (ліквідації) строку на пред'явлення вимог на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, які, як зазначено вище відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є відкритими та достовірними.

Отже, оскільки Позивач виконав покладені на нього законом обов'язки щодо звернення з вимогою належним чином, то відсутня його вина у неотримання вказаної вимоги Відповідачем та повернення її Позивачу поштою з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідач до суду не з'явився, визнані судом обґрунтованими нарахування 1689540 грн. заборгованості по кредиту, 478785,99 грн. заборгованості по процентам, 7221,05 грн. пені по кредиту та 391,85 грн. пені по процентам, та відповідно, ці ж заявлені Позивачем до Відповідача вимоги, останній у встановленому законом порядку та строки не розглянув, заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку заборгованості Відповідач не надав.

Отже, Відповідачем не спростовано обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак, заявлені позовні вимоги про зобов'язання включити кредиторські вимоги Позивача в сумі 2175938,89 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу Відповідача підлягають задоволенню, та зокрема, оскільки станом на день розгляду справи закінчився встановлений ліквідатором строк для звернення з вимогами, та отже ліквідаційний баланс вже може бути затверджений, то є обґрунтованим включення вимог не тільки до проміжного, а й до остаточного ліквідаційного балансу Відповідача.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариства «Турбо Ексим Нафто-газ Обладнання» (м. Київ, вул. Пимоненка, 5, квартира 69; ідентифікаційний код 30972746) в особі комісії з припинення (ліквідатора) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» (м. Київ, вул. Воздвиженська, 58; ідентифікаційний код 19361746) в сумі 2175938 (два мільйони сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 89 коп. до складу кредиторської заборгованості Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-газ Обладнання» (м. Київ, вул. Пимоненка, 5, квартира 69; ідентифікаційний код 30972746) і відобразити їх в проміжному ліквідаційному балансі та ліквідаційному балансі.

Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-газ Обладнання» (м. Київ, вул. Пимоненка, 5, квартира 69; ідентифікаційний код 30972746) на користь Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» (м. Київ, вул. Воздвиженська, 58; ідентифікаційний код 19361746) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2014

Суддя Сташків Р.Б.