Постанова

від 28.05.2014 по справі 904/9996/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 року Справа № 904/9996/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання : Назаренко С.Г.

представники сторін:

від позивача: Оніщук В.М., представник, довіреність №330/11.5.2 від 05.08.13;

від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз": Тиховліс В.Р., представник, довіреність №336 від 20.12.12;

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Вірто-Сервіс" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року у справі № 904/9996/13

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірто-Сервіс", м. Дніпропетровськ

про визнання договору поруки припиненим та додаткових угод до нього недійсними,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованості на підставі укладеного між позивачем за первісним позовом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірто-Сервіс" кредитного договору №27/08В від 23.07.08р. Розрахована позивачем за первісним позовом заборгованість відповідача-2 за зустрічним позовом, яку позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом складає 6595712,44 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 57025210,61грн.

Позов мотивований тим, що 23.07.2008 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом укладено кредитний договір №27/08В. Відповідач-2 за зустрічним позовом в порушення вимог кредитного договору свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконував, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом звернувся до суду про стягнення спірної заборгованості з відповідача за первісним позовом, так як останній поручився за виконання відповідачем-2 за зустрічним позовом умов кредитного договору, що підтверджується договором поруки №27/08В-П-1 від 23.07.2008 року.

До господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірто-Сервіс" про визнання договору поруки припиненим та додаткових угод до нього недійсними, а саме відповідач за первісним позовом просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 24.03.09р. до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 31.07.09р. до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом;

- визнати недійсним договір №3 від 13.09.10р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладений між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом;

- визнати недійсним договір №4 від 29.12.11р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладений між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом;

- визнати недійсним договір №5 від 26.12.11р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладений між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом;

- визнати припиненим договір поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р., укладений між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом вважає, що при пролонгації договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р. був введений в оману як позивачем за первісним позовом, так і відповідачем-2 за зустрічним позовом, так як відповідачу за первісним позовом при укладання додаткових угод до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р. не було відомо, що відповідач-2 за зустрічним позовом неналежним чином виконує умови кредитного договору ще з 2009 року. Договір поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р. відповідач за первісним позовом вважає, що необхідно визнати припиненим в силу положень ст.559 Цивільного кодексу України.

За результатами розгляду зустрічної позовної заяви за вих. № б/н від 22.01.14р. ухвалою суду від 27.01.14р. зустрічний позов прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року (Суддя Коваленко О.О.) в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено, в задоволенні заяви за вих. № б/н від 13.12.2013 року щодо вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсними:

- додаткову угоду №1 від 24.03.09р. до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р.;

- додаткову угоду №2 від 31.07.09р. до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р.;

- договір №3 від 13.09.10р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р.;

- договір №4 від 29.12.11р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р.;

- договір №5 від 26.12.11р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р.,

укладені між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс".

Визнано припиненим договір поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р., укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс".

Вмотивовуючи рішення суд послався на наявність умислу у недобросовісної сторони (відповідача-2 за зустрічним позовом) ввести в оману другу сторону (відповідача за первісним позовом), щоб спонукати її до укладення правочину, що є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 Цивільного кодексу України.

Суд визнав право позивача за первісним позовом пред'явити позов до відповідача за первісним позовом протягом року від дня укладення договору поруки, а саме від 23.07.2008 року. Враховуючи, що позивач за первісним позовом у своїй позовній заяві визнав, що до відповідача за зустрічним позовом з листом-вимогою звернувся лише 26.11.13р., господарський суд визнав пропущеним строк звернення позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом, а позовні вимоги відповідача за первісним позовом в частині припинення договору поруку в редакції від 23.07.08р. такими, що підлягають задоволенню.

Твердження позивача за первісним позовом, що підписуючи додаткові угоди до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р. відповідач за первісним позовом був ознайомлений, як з умовами кредитного договору, так і з умовами договорів про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р. господарський суд прийняв до уваги, однак врахував, що в зустрічному позові йшла мова про замовчування стороною договору поруки неналежного виконання останньою умов кредитного договору. Господарський суд прийшов до висновку, що у разі задоволення зустрічного позову відсутні підстави для задоволення первісного позову.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким первісний позов ПАТ "ВТБ Банк" до "Компанія "Агро-Союз" про стягнення заборгованості задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Компанія "Агро-Союз" до ПАТ "ВТБ Банк", ТОВ "ВІРТО-Сервіс" про визнання додаткових угод недійсними та визнання договору поруки припиненим - відмовити повністю. Вважає, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наполягає на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводів та доказів, на які посилався Банк, що на момент укладання додаткових угод до договору поруки не існувало жодної заборгованості за Кредитним договором. Зокрема, відсутність заборгованості Банком підтверджується розрахунком заборгованості, банківськими виписками по рахунку, а також самим фактом укладання численних додаткових угод.

Крім того, підписуючи додаткові угоди до договорів поруки, відповідач за первісним позовом був ознайомлений та погодив всі зміни та умови Кредитного договору, що спростовує доводи суду першої інстанції, що відповідач за первісним позовом не був обізнаний з даними істотним обставинами протягом всієї дії кредитного договору.

Безпідставним та помилковим є посилання суду першої інстанції на п. 9 Договору поруки (в редакції від 23.07.08р.), оскільки цей пункт договору передбачав обов'язок позичальника (відповідача-2 за зустрічним позовом) повідомляти Поручителя (відповідач за первісним позовом) лише у разі повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Апелянт вважає, що відповідачем за первісним позовом не доведено відповідними доказами введення його в оману, так і самого факту обману на стадії укладення Додаткових угод до Договору поруки, у зв'язку з чим у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання недійсними вказаних Додаткових угод на підставі ст. 230 ЦК України.

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового, незаконного висновку, визнаючи припиненим Договір поруки, оскільки в даному випадку строк виконання основного зобов'язання настав лише 25.09.2013 року, у зв'язку із зверненням Банк до Позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Судом першої інстанції з грубим порушення норм процесуального права прийнято до провадження зустрічну позовну заяву відповідача за первісним позовом, так як останній, звертаючись до господарського суду сплатив судовий збір в меншому, ніж потрібно розмірі, а саме 1 218.00 грн., в той час як необхідно було сплатити 7 308.00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Твердження позивача за первісним позовом про те, що станом на момент укладання додаткових угод до договору поруки заборгованість ТОВ «Вірто-Сервіс» перед Позивачем була відсутня, не відповідає дійсності.

Позивач за зустрічним позовом зазначив у зустрічній позовній заяві, що підставою для визнання недійсними додаткових угод до договору поруки є введення в оману відповідача за первісним позовом щодо стану фактичної заборгованості ТОВ «Вірто-Сервіс» перед Позивачем, а не введення в оману Відповідача щодо умов Кредитного договору або додаткових угод до нього. Відповідач за первісним позовом зазначає, що у випадку надання йому позивачем за первісним позовом або ТОВ «Вірто-Сервіс» інформації про стан фактичної заборгованості за Кредитним договором він не укладав би подальші додаткові угоди до договору поруки або уклав би їх на інших умовах.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 07.04.2014 року визначено склад колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іванов О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Дармін М.О.

В судові засідання, призначені на 07.04.2014 року, 22.04.2014 року та 19.05.2014 року, представник відповідача-2 за зустрічним позовом ТОВ «Вірто-Сервіс» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 134).

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 28.05.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

23.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" (позивач за первісним позовом, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірто-Сервіс" (відповідач-2 за зустрічним позовом, Позичальник) було укладено кредитний договір № 27/08В (т. 1 а.с. 12-15).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору предметом договору визначено, що банк (позивач за первісним позовом) на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику (відповідачу-2 за зустрічним позовом) кредит у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії у сумі 6 000 000,00 доларів США, а позичальник (відповідач-2 за зустрічним позовом) зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку (позивачу за первісним позовом) кредит, не пізніше 22.07.2009 року, а також сплатити плату за кредит у вигляді процентів за користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та у строки/терміни, визначені даним договором.

Підпунктом 4.2 кредитного договору позичальник (відповідач-2 за зустрічним позовом) зобов'язаний сплачувати банку (позивачу за первісним позовом) плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених цим договором.

Позивач за первісним позовом належним чином виконав умови кредитного договору, а саме надав відповідачу-2 за зустрічним позовом грошові кошти у сумі 6 000 000,00 доларів США, що підтверджується наданим суду меморіальним ордером від 24.07.2008 року (т. 1 а.с. 85).

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, 23 липня 2008 року між Банком та ТОВ «Агро-Союз» (відповідач-1 за первісним позовом, Поручитель) було укладено Договір поруки № 27/08В-П-1 (далі - Договір поруки) (т. 1 а.с. 62).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки передбачено, що поручитель поручається перед Банком зі виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання).

Пунктом 2 Договору поруки Поручителя було ознайомлено із сумою кредитної лінії - 6 000 000,00 доларів США; строком користуванні кредитом - до 22.07.2009 року.

20.03.2009 року між Банком та ТОВ "Вірто-Сервіс" було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року. Відповідно до п.1 Додаткової угоди, пункт 1.1. ст. 1 Кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: Предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальнику кредиту у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії в сумі 6 000 000,00 доларів США. Строк користування кредитом - до 31.12.2009 року (надалі - Додаткова угода №1) (т. 1. а.с. 16). Таким чином, Додатковою угодою №1 було перенесено строк поверненні кредиту до 31.12.2009 року та змінено порядок погашення тіла кредиту.

24.03.2009 року між Банком та ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року (далі - Додаткова угода №1 до Договору поруки). Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 1 до Договору поруки п. 2 Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року було викладено в новій редакції, згідно якої ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було схвалено зміни до Кредитного договору та було ознайомлено із сумою кредитної лінії - 6 000 000,00 доларів США; строком користуванні кредитом - до 31.12.2009 року (т. 1 а.с. 63).

31.07.2009 року між Банком та ТОВ "Вірто-Сервіс" було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року, відповідно до п.1 якої пункт 1.1. розділу 1 Кредитного договору змінено та викладено в новій редакції, а саме: Предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальнику кредиту у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії в сумі 6 000 000,00 доларів США. Строк користування кредитом до - 31.12.2010 року (надалі - Додаткова угода №2) Таким чином, Додатковою угодою №2 було перенесено строк повернення кредиту до 31.12.2010 року та змінено порядок погашення тіла кредиту (т. 1 а.с. 17).

31.07.2009 року між Банком та ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року (далі - Додаткова угода №2 до Договору поруки). Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 до Договору поруки п. 2 Договору поруки було змінено та викладено в новій редакції, згідно якої ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було схвалено зміни до Кредитного договору та було ознайомлено із сумою кредитної лінії - 6 000 000,00 доларів США; строком користування кредитом - до 31.12.2010 року; порядком погашення тіла кредиту - з липня по грудень 2010 року.

13.09.2010 року між Банком та ТОВ "Вірто-Сервіс" було укладено Договір № 5 про внесення змін до Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року, відповідно до п.1 якого сторони домовилися внести зміни та доповнення до Кредитного договору шляхом викладення його в новій редакції. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 27/08В в редакції від 13.09.2010 року предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальнику кредиту в сумі 6 000 000,00 доларів США; строк повернення кредиту - не пізніше 27.12.2011 року; порядок погашення тіла кредиту - з 31.08.2010 року по 27.12.2011 року (т. 1 а.с. 20-29).

Таким чином, Договором № 5 від 13.09.2010 року було перенесено строк повернення кредиту до 27.12.2011 року та змінено порядок погашення тіла кредиту.

13.09.2010 року між Банком та ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було укладено Договір № 3 про внесення змін до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року (далі - Договір №3 про внесення змін до Договору поруки), відповідно до п.1 якого сторони домовилися внести зміни та доповнення до Договору поруки шляхом викладення його в новій редакції.

Пунктом 1.2 Договору поруки № 27/08В-П-1 в редакції від 13.09.2010 року ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було схвалено зміни до Кредитного договору та було ознайомлено із сумою кредитної лінії - 6 000 000,00 доларів США; строком користування кредитом - до 27.12.2011 року (т. 1 а.с. 65-66).

29.12.2011 року між Банком та ТОВ "Вірто-Сервіс" було укладено Договір № 6 про внесення змін до Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року, відповідно до п. 1 якого сторони домовилися внести зміни та доповнення до Кредитного договору шляхом викладення його в новій редакції. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 27/08В в редакції від 29.12.2011 року предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальнику кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 6 025 977,78 доларів США; строк повернення кредиту - не пізніше 26.11.2014 року; порядок погашення тіла кредиту - з 30.11.2012 року по 26.11.2014 року (т. 1 а.с. 33-61).

Таким чином, Договором № 6 від 20.12.2011 року було перенесено строк повернення кредиту до 26.11.2014 року, збільшено ліміту кредитування на 25 977,78 доларів США та змінено порядок погашення тіла кредиту.

Позивач за первісним позовом надав відповідачу-2 за зустрічним позовом грошові кошти у сумі 525 977,78 доларів США, що підтверджується наданим суду меморіальним ордером від 29.12.2011 року (т. 1 а.с. 84).

29.12.2011 року між Банком та ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було укладено Договір № 4 про внесення змін до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року (далі - Договір №4 про внесення змін до Договору поруки), відповідно до п.1 якого сторони домовились викласти п. 1.2. розділу 1 «Предмет договору» Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року в новій редакції. Вищезазначеним пунктом 1.2 Договору №4 про внесення змін до Договору поруки ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було схвалено зміни до Кредитного договору та було ознайомлено із збільшенням ліміту кредитування на 25 977,78 доларів США та встановленням загальної суми кредитної лінії - 6 025 977,78 доларів США; строком користування кредитом - до 26.11.2014 року (т. 1 а.с. 67-74).

26.12.2012 року між Банком та ТОВ "Вірто-Сервіс" було укладено Договір № 7 про внесення змін до Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року, відповідно до п. 1 якого сторони домовилися внести зміни до пунктів 1.1.1 та 1.1.2.Кредитного договору в новій редакції, а саме кредит надається в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного графіку в сумі 6 025 977,78 доларів США; строк повернення кредиту відповідно до графіку - не пізніше 26.11.2014 року; порядок погашення тіла кредиту - з 30.11.2012 року по 26.11.2014 року (т. 1 а.с. 30-32).

Таким чином, Договором № 7 від 26.12.2012 року було змінено порядок погашення тіла кредиту

26.12.2012 року між Банком та ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було укладено Договір № 5 про внесення змін до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року (далі - Договір № 5 про внесення змін до Договору поруки), відповідно до п. 2 якого сторони домовилися викласти п. 1.2.Договору поруки в новій редакції. Вищезазначеним пунктом 1.2 Договору № 5 про внесення змін до Договору поруки ТОВ «Компанія «Агро-Союз» було схвалено зміни до Кредитного договору та було ознайомлено із сумою кредитної лінії - 6 025 977,78 доларів США та строком користування кредитом до - 26.11.2014 року (т. 1 а.с. 75-76).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення ст. ст. 549, 610, 611, 612, 625, 626, 1049 ЦК України, ст. 230, 231, 232 ГК України колегія суддів погоджується з висновком господарського суду та доводами позовної заяви, що у Позичальника (відповідача-2 за зустрічним позовом) виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 6595712,44 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 57025210,61грн., з яких:

- строкова заборгованість по кредиту станом на 18.02.14р. у розмірі 1980000,00 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 17118684,00грн.);

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 18.02.14р. у розмірі 3920000,00 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 33891536,00грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів за період з 25.01.14р. по 17.02.14р. (включно) у розмірі 47200,00 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458 грн. становить 408081,76грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 18.02.14р. у розмірі 420866,68 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 3638729,14грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.08.13р. по 17.02.14р. (включно) у розмірі 16229,37 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 140315,89грн.);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.06.13р. по 17.02.14р. (включно) у розмірі 165797,25 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 1433449,86грн.);

- три проценти річних за прострочення повернення кредиту за період з 01.06.13р. по 17.02.14р. (включно) у розмірі 41878,36 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 362071,92грн.);

- три проценти річних за прострочення сплати процентів за період з 01.08.13р. по 17.02.14р. (включно) у розмірі 3740,78 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України станом на 18.02.14р. за один долар США - 8,6458грн. становить 32342,04грн.).

Доказів належного виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафних санкцій згідно з умовами кредитного договору на момент розгляду справи ні відповідач за первісним позовом, ні відповідач-2 за зустрічним позовом (позичальник) суду не надали.

Вищезазначені факти не оспорювалися сторонами під час розгляду справи у суді першої інстанції, а також не є предметом оскарження в апеляційній скарзі.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовні вимоги до відповідача за первісним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2).

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника (відповідача-2 за зустрічним позовом) по кредитному договору між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом 23.07.08р. укладено вищезазначений договір поруки №27/08В-П-1.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Як випливає з матеріалів справи Додатковою угодою № 1 від 24.03.2009 року, Додатковою угодою № 2 від 31.07.2009 року, Договором №3 про внесення змін до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року Поручителем, ТОВ «Компанія «Агро-Союз», були схвалені відповідні зміни до Кредитного договору, останнього було ознайомлено із сумою кредитної лінії - 6 000 000,00 доларів США, перенесенням строку повернення кредиту - до 27.12.2011 року та зміною порядку погашення тіла кредиту.

Аналізуючи Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, Договір № 5 про внесення змін до Кредитного договору № 27/08В, відповідні Додаткові угоди до Договору поруки, а також банківські виписки по рахункам обліку кредитної заборгованості ТОВ "Вірто-Сервіс" (т. 1 а.с. 86-128), колегія суддів прийшла до висновку, що позичальник на час підписання цих договорів взагалі не здійснював погашення тіла кредиту (заборгованість по сплаті кредиту залишалася незмінною - 6 000 000,00 доларів США), а строк погашення заборгованості періодично переносився. Однак, у зв'язку з тим, що у самих Додаткових угодах до Договору поруки були зазначені змінені періоди погашення заборгованості та максимально припустима заборгованість після погашення, що свідчить про поінформованість Поручителя про розмір заборгованості Позичальника, колегія суддів вважає, що Поручитель під час підписання цих трьох додаткових угод був обізнаним про несвоєчасне погашення Позичальником тіла кредиту.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що посилання суду першої інстанції на п. 9 Договору поруки (в редакції від 23.07.08р.) є безпідставним, оскільки цей пункт договору передбачав обов'язок позичальника (відповідача-2 за зустрічним позовом) повідомляти Поручителя (відповідач за первісним позовом) лише у разі повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що підписуючи Додаткову угоду № 1 до Договору поруки, Додаткову угоду № 2 до Договору поруки, Договір № 3 про внесення змін до Договору поруки, відповідач за первісним позовом був ознайомлений та погодив всі зміни та умови Кредитного договору, що спростовує доводи суду першої інстанції, що відповідач за первісним позовом не був обізнаний з даними істотним обставинами протягом дії кредитного договору, починаючи з моменту укладення до 29.11.2011 року.

Таким чином, висновок господарського суду про те, що під час укладання додаткової угоди №1 від 24.03.09р. до договору поруки; додаткової угоди №2 від 31.07.09р. до договору поруки; договору №3 від 13.09.10р. про внесення змін до договору поруки Відповідач за первісним позовом не знав про існування заборгованості відповідача-2 за зустрічним позовом по кредитному договору, у зв'язку з чим був введений в оману щодо дійсних обставин справи, є необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що під час укладання договору № 4 від 29.12.2011 року про внесення змін до договору поруки; договору № 5 від 26.12.2012 року про внесення змін до договору поруки відповідач за первісним позовом був введений в оману щодо дійсних обставин справи.

Так, відповідно до ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення має помилка в тому числі щодо прав та обов'язків сторін.

Відповідно до 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року предметом договору визначено, що Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії у сумі 6 000 000,00 доларів США.

Виходячи саме з такого розміру відкличної невідновлювальної кредитної лінії Поручитель ТОВ «Агро-Союз» 23 липня 2008 року уклав з Банком Договір поруки № 27/08В-П-1.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 27/08В в редакції від 29.12.2011 року предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальнику кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 6 025 977,78 доларів США.

29.12.2011 року між Банком та Поручителем було укладено Договір № 4 про внесення змін до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року, відповідно до п.1 якого сторони домовились викласти п. 1.2. розділу 1 «Предмет договору» Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року в новій редакції: « 1.2 Згідно Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування в сумі 6 025 977,78 доларів США ….».

Як випливає з розділу «Визначення термінів» Кредитного договору № 27/08В в редакції від 13.09.2010 року: кредит - це грошові кошти, що надається Банком Позичальнику однією сумою або частинами (траншами) в розмірі, порядку та на умовах, встановлених в цьому договорі. Кредит передбачає, що після надання Позичальнику кредитних коштів (або їх частин) у загальній сумі, що дорівнює ліміту кредитування, подальше надання грошових коштів не здійснюється, незалежно від того, чи повернені вони Банку.

Як випливає з розділу «Визначення термінів» Кредитного договору № 27/08В в редакції від 29.12.2011 року:

- невідновлювальна кредитна лінія - це кредитна лінія, що надається Позичальнику відповідно до умов цього Договору, та передбачає, що після надання Позичальнику кредитних коштів (або їх частини) у загальній сумі, що дорівнює ліміту кредитування, подальше надання грошових коштів не здійснюється, незалежно від того, чи повернені вони Банку;

- ліміт кредитування - максимально дозволена сума заборгованості Позичальника за кредитом на умовах цього Договору.

Таким чином, після надання Позичальнику кредитних коштів у загальній сумі, що дорівнює ліміту кредитування, який п. 1.1. Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року був встановлений у сумі 6 000 000,00 доларів США, а потім редакцією Кредитного договору від 29.12.2011 року збільшений на 25 977,78 доларів США та встановлений у сумі 6 025 977,78 доларів США, подальше надання грошових коштів Банком Позичальнику не може здійснюватися, незалежно від того, чи повернені кошти Банку.

Про невідновлючальність кредитної лінії зазначено також у пункті 1.1 Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року, а також у всіх змінах до нього.

Отже, невідновлювальність кредитної лінії, про що зазначено у первісному Кредитному договорі № 27/08В від 23.07.2008 року, а також більш деталізовано у редакціях Кредитного договору від 13.09.2010 року та від 29.11.2011 року, свідчить про те, що після повернення позичених коштів загальний обсяг кредитування не може поновлюватися.

Як випливає з матеріалів справи, Банк на виконання Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року надав Позичальнику грошові кошти у сумі 6 000 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № TR.72233.2 від 24.07.2008 року (т. 1 а.с. 85).

В той же час, на виконання Кредитного договору № 27/08В в редакції від 29.11.2011 року, яким збільшено ліміт кредитування на 25 977,78 доларів США, Банк надав Позичальнику значно більшу суму грошових коштів, а саме надав відповідачу-2 за зустрічним позовом грошові кошти у сумі 525 977,78 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером від № 64120 від 29.12.2011 року (т. 1 а.с. 84).

Таким чином, загальний обсяг кредитування Банком Позичальника в рамках даного договору склав 6 525 977,78 доларів США, чим не було дотримано умов Кредитного договору про невідновлювальність кредитної лінії та на 500 000,00 доларів США перевищено загальний обсяг кредитування Позичальника.

Висновок колегії суддів про загальний обсяг кредитування Банком Позичальника в сумі 6 525 977,78 доларів США підтверджено також самим позивачем у додатку № 3 до розрахунку заборгованості за Кредитним договором (т. 1 а.с. 78-79).

29.11.2011 року Банком при укладанні з Поручителем Договору № 4 про внесення змін до Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року, не було повідомлено Поручителя, тобто замовчено про порушення як Банком, так і Позичальником умов Кредитного договору в частині подальшого надання Банком та подальшого отримання Позичальником грошових коштів, які у загальній сумі на 500 000,00 доларів США перевищують ліміт кредитування.

На думку колегії суддів замовчення позивачем за первісним позовом під час укладання Договору № 4 від 29.12.2011 року про внесення змін до договору поруки та Договору № 5 від 26.12.2012 року про внесення змін до договору поруки факту подальшого отримання Позичальником грошових коштів, які у загальній сумі на 500 000,00 доларів США перевищують ліміт кредитування, свідчить про навмисне введення Банком Поручителя в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо прав та обов'язків сторін, оскільки перевищення на 500 000,00 доларів США загального обсягу кредитування Позичальника, збільшує зобов'язання Поручителя як щодо повернення кредитних коштів, так і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків.

У зв'язку з чим колегія суддів констатує, що позивач за первісним позовом, як сторона договору поруки, вчинив винні, навмисні дії, з метою приховання від відповідача за первісним позовом обставин, які мають істотне значення щодо прав та обов'язків сторін, що є підставою для визнання Договору № 4 від 29.12.2011 року про внесення змін до договору поруки та Договору № 5 від 26.12.2012 року про внесення змін до договору поруки недійсними, оскільки є такими, що вчинені під впливом обману.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що під час укладання Договору № 4 від 29.12.2011 року про внесення змін до договору поруки та Договору № 5 від 26.12.2012 року про внесення змін до договору поруки Відповідач за первісним позовом не знав про існування заборгованості відповідача-2 за зустрічним позовом по кредитному договору, у зв'язку з чим був введений в оману щодо дійсних обставин справи, виходячи з наступного.

29.12.2011 року між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом було укладено Договір № 4 про внесення змін до договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 р., яким, зокрема, було передбачено, зміну розміру кредитного ліміту та зміну строку користування кредитом до 26 листопада 2014 р.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, Договором № 5 від 13.09.2010 р. про внесення змін до Кредитного договору було передбачено повне погашення ТОВ «Вірто-Сервіс» заборгованості перед Позивачем до 27.12.2011 р., а у відповідності до Розрахунку суми заборгованості ТОВ «Вірто-Сервіс» за Кредитним договором, який надано Позивачем, станом на 29.12.2011 р. за ТОВ «Вірто-Сервіс» рахувалася заборгованість за Кредитним договором в сумі 5 500 000 доларів США.

Докази повідомлення Банком чи ТОВ «Вірто-Сервіс» Поручителя про невиконання Позичальником своїх обов'язків за Договором № 5 від 13.09.2010 р. про внесення змін до Кредитного договору в частині повного погашення заборгованості перед Позивачем до 27.12.2011 року, в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, про те, що відповідачем за первісним позовом не доведено відповідними доказами введення його в оману, так і самого факту обману на стадії укладення Договору № 4 від 29.12.2011 року про внесення змін до договору поруки та Договору № 5 від 26.12.2012 року про внесення змін до договору поруки та відсутністю у зв'язку з чим у суду першої інстанції правових підстав для визнання недійсними вказаних Додаткових угод на підставі ст. 230 ЦК України.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.

З урахуванням матеріалів справи колегія суддів вважає, що дійсним є Договір поруки № 27/08В-П-1 в редакції від 13.09.2010 року.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У п. 5.1 Договору поруки № 27/08В-П-1 в редакції від 13.09.2010 року встановлено, що зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками Банку та Поручителя (у випадку наявності у Поручителя печатки) і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1). Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2) (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 липня 2012 року, якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Дослідивши п. 5.1 Договору поруки № 27/08В-П-1 в редакції від 13.09.2010 року, колегія суддів вважає, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання зобов'язання за кредитним договором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України.

У п. 1.2 Договору поруки № 27/08В-П-1 в редакції від 13.09.2010 року встановлений строк виконання основного зобов'язання - 27 грудня 2011 року.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Тобто, строк пред'явлення Банком вимоги до поручителя сплив 27 червня 2012 року.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом у своїй позовній заяві визнав, що до відповідача за зустрічним позовом з листом-вимогою звернувся лише 26.11.13 року, колегія суддів визнає пропущеним строк звернення позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом, а позовні вимоги відповідача за первісним позовом в частині припинення Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з чим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції прийшов до помилкового, незаконного висновку, визнаючи припиненим Договір поруки, мотивуючи свої доводи тим, що строк виконання основного зобов'язання настав лише 25.09.2013 року, у зв'язку із зверненням Банк до Позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вже було раніше встановлено, 29.11.2011 року Банк надав Позичальнику значно більшу суму грошових коштів, ніж було передбачено змінами до Кредитного договору, у зв'язку з чим загальний обсяг кредитування Банком Позичальника в рамках Кредитного договору № 27/08В від 23.07.2008 року склав 6 525 977,78 доларів США, чим не було дотримано умов Кредитного договору про невідновлювальність кредитної лінії та на 500 000,00 доларів США перевищено загальний обсяг кредитування Позичальника.

Оскільки перевищення на 500 000,00 доларів США загального обсягу кредитування Позичальника, збільшило зобов'язання Поручителя як щодо повернення кредитних коштів, так і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, тощо, колегія суддів вважає, що зі збільшенням зобов'язань Поручителя відбулося й збільшення його відповідальності, на що останній не надавав своєї згоди.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що 29.11.2011 року відбулася зміна зобов'язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, що є додатковою підставою для припинення Договору поруки № 27/08В-П-1 від 23.07.2008 року.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що Відповідач за первісним позовом, звертаючись до господарського суду Дніпропетровської області сплатив судовий збір в меншому, ніж потрібно розмірі, а саме 1 218.00 грн., в той час як необхідно було сплатити 7 308.00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки, Відповідач за первісним позовом просив визнати недійсними додаткові угоди до Договору поруки та визнати припиненим Договір поруки, тобто предметом позову було шість немайнових вимог, то, відповідно, судовий збір мав бути сплачений по кожній із заявлених вимог окремо, а всього на загальну суму 7 308.00 грн. (1 218.00 грн. х 6).

В той же час, відповідно до п. 2.23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин 1-4 ст. 49 ГПК України.

Оскільки зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме задоволенню підлягають 3 із 6 вимог немайнового характеру, то судові витрати за подачу зустрічної позовної заяви необхідно розподілити між сторонами порівну по 3 654,00 гривень (7 308.00 грн. / 2).

За подачу апеляційної скарги позивач за первісним позовом повинен був сплатити: 34 410,00 грн. (68 800,00 / 2) + 3 654,00 грн. (7 308,00 / 2), а всього 38 064,00 гривень. В той час як сплатив 40 194,00 гривень. 2 130,00 грн. - зайво сплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга в частині зустрічної позовної заяви підлягає частковому задоволенню, то судові витрати за подачу апеляційної скарги щодо позовних вимог немайнового характеру необхідно розподілити між сторонами порівну по 1 827,00 грн. (3 654,00 грн. / 2).

Тому, за результатами розгляду справи:

- з позивача за зустрічним позовом в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 2 436,00 гривень (3 654 грн. - 1 218 грн.) судового збору за подання позовної заяви.

- з позивача за зустрічним позовом на користь відповідача-1 за зустрічним позовом підлягає стягненню 1 827,00 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

- з відповідача-1 за зустрічним позовом в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 1 524,00 гривень (3 654 грн. - 2 130 грн. (зайво сплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги)) судового збору за результатами вирішення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз".

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий господарський суд в порушення ст. 104 ГПК України неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, лише частково відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим вимоги скаржника про скасування рішення є частково обґрунтованими, а постановлене у справі судове рішення підлягає частковому скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року у справі № 904/9996/13 скасувати в частині:

- визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.03.2009 року до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.2008 року, укладену між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Терпинорева, 1-Б; ідентифікаційний код 34915105);

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 31.07.2009 року до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Терпинорева, 1-Б; ідентифікаційний код 34915105);

- визнання недійсним договору № 3 від 13.09.2010 року про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Терпинорева, 1-Б; ідентифікаційний код 34915105).

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у:

- визнанні недійсною додаткової угоди №1 від 24.03.2009 року до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Терпинорева, 1-Б; ідентифікаційний код 34915105);

- визнанні недійсною додаткової угоди № 2 від 31.07.2009 року до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Терпинорева, 1-Б; ідентифікаційний код 34915105);

- визнанні недійсним договору № 3 від 13.09.2010р. про внесення змін до договору поруки №27/08В-П-1 від 23.07.08р, укладену між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319), Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТО-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Терпинорева, 1-Б; ідентифікаційний код 34915105) - скасувати.

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року у справі № 904/9996/13 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 1 827 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) в доход Державного бюджету України 2 426 гривень судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) в доход Державного бюджету України 1 524 гривень судового збору за результатами вирішення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз".

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений - 30.05.2014 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін