Рішення

від 19.05.2014 по справі 922/1061/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 922/1061/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Алент", м. Харків, до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "МК-ФІШ", м. Севастополь, 2. приватної фірми "Творче об'єднання "Матрікс", м. Харків, про розірвання договору та стягнення 490008,00 грн. за участю представників:

позивача - Шипілов А.Ю. (дов.),

1-відповідача - не з'явився,

2-відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, НВП ТОВ "Алент", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, ТОВ "МК-ФІШ", ПФ "ТО "Матрікс", згідно якої з урахуванням уточнень, що прийняті судом, просить суд :

- розірвати договір № 100 від 27.09.2010р., укладений між ТОВ "МК-ФІШ" та НВП ТОВ "Алент";

- стягнути з ТОВ "МК-ФІШ" на користь НВП ТОВ "Алент" 460008,00 грн.;

- стягнути з ПФ "ТО "Матрікс" на користь НВП ТОВ "Алент" 30000,00 грн.

Позивач просить також покласти на відповідачів судові витрати.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені ухвалою суду.

Судом встановлено, що від 1-відповідача факсом 16.04.2014р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що про призначення даної справи до розгляду дізналися з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 15.04.2014р., отже у відповідача не було часу для підготовки відзиву на позов, крім того на даний час відсутня можливість направити представника для участі в судовому з

Ухвалою суду від 17.04.2014р. розгляд справи був відкладений.

Ухвала суду, направлена на адресу 1-го відповідача, повернута канцелярією суду згідно листа пошти від 28.03.2014р. за № 511.10 144 про відмову від прийняття кореспонденції, адресант якої знаходиться в Автономній республіці Крим.

1-відповідач про причини неявки в судове засідання 19.05.2014р. не повідомив, відзив на позов не надав.

Отримання 2-відповідачем ухвали суду від 17.04.2014р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки в судове засідання 19.05.2014р. 2-відповідач не повідомив.

Від 2-відповідача через канцелярію суду15.04.2014р. надійшов відзив на позов, в якому він визнає позовні вимоги та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачі є належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами.

В призначеному 19 травня 2014 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнення позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали судової справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та наявні у справі документи встановив наступне.

27 вересня 2010 року між ТОВ "МК-ФІШ" (продавець, 1-відповідач) та НВП ТОВ "Алент" (покупець, позивач) було укладено договір № 100, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити хамсу заморожену окремими партіями (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в додатках, які є невід'ємними частинами договору.

Строки, умови та порядок поставки визначений розділом п'ятим укладеного сторонами договору. Зокрема, згідно пункту 5.1 продавець зобов'язаний завчасно, шляхом повідомлення телефонограмою, телеграмою, факсимільним зв'язком, узгодити з представником покупця строки поставки товару, але не пізніше 20 робочих днів з дати виконання пункту 6.4 договору (умови оплати товару - авансовий платіж здійснюється покупцем згідно виставленого рахунку-фактури).

30 вересня 2010 року додатком № 1 до вказаного договору сторони обумовили, що продавець продає, а покупець покупає рибу в кількості 142500 кг на загальну суму 570000,00 гривень. При цьому сторони пунктом 4 додатку № 1 до договору визначили, що поставка товару здійснюється окремими партіями: початок поставки - на протязі 20 робочих днів з дати виконання умов пункту 6.4 договору (здійснення авансового платежу), поставка товару здійснюється в строк до 31 березня 2011 року.

Продавець відповідно до умов договору виставив рахунок на оплату товару, а покупець здійснив 100 % оплату на суму 570000,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 725 від 28.09.2010 року, № 728 від 30.09.2010 року, № 755 від 11.10.2010 року, № 759 від 18.10.2010 року, № 765 від 26.10.2010 року.

Разом з тим, продавцем в порушення умов вищезазначеного договору було поставлено покупцю товару на суму 79992,00 гривень, а товар на суму 490008,00 гривень поставлено не було.

Таким чином із спливом строку поставки, обумовленого договором, продавцем не було виконано свої зобов'язання щодо поставки товару покупцеві в обсязі, передбаченим договором.

Правовідносини сторін, що склались між продавцем та покупцем за вищезазначеним договором, є господарськими.

Згідно частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в статті 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до частини першої статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено частиною другою статті 175 ГК України.

Частинами 1-3 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до вказаної статті цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір № 100 від 27 серпня 2010 року.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частини першої статті 599 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

При цьому якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями частини 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається із вищезазначеного, строк поставки товару за договором № 100 від 27 вересня 2010 року сплив 31 березня 2011 року, до часу звернення до суду продавець не здійснив жодних дій, направлених на виконання взятих на себе за договором обов'язків продавця щодо поставки товару покупцеві.

Таким чином внаслідок порушення взятих на себе продавцем зобов'язань, покупець позбавлений того, на що він розраховував укладаючи договір № 100 від 27 вересня 2010 року, а отже таке порушення умов договору для покупця є істотним.

З огляду на вказане, покупець за вказаним договором має право вимагати розірвання договору № 100 від 27 вересня 2010 року та повернення грошових коштів в сумі 490008,00 гривень.

Крім того, судом встановлено, що 27 вересня 2010 року між ПФ "ТО "Матрікс" (поручитель, 2-відповідач) та НВП ТОВ "Алент" (кредитор, позивач) було укладено договір поруки, відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ "МК-ФІШ" (боржника, 1-відповідача), що виникли з Договору № 100 від 27 вересня 2010 року (далі Основний Договір), який був укладений між кредитором та боржником.

Пунктом 2.1 вказаного договору поруки передбачено, що відповідно до основного договору № 100 від 27 вересня 2010 року порукою забезпечується виплата належних платежів НВП ТОВ "Алент" (та/або отримання товарів), які зобов'язаний здійснити боржник (ТОВ "МК-ФІШ") в силу основного зобов'язання в межах суми 30000,00 гривень.

При цьому поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого основного зобов'язання, а поручитель порукою забезпечує виконання зобов'язання за договором позики в межах суми 30000,00 гривень.

Відповідно до пункту 5.1.1 договору поруки поручитель зобов'язався при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за договором позики, виконати за боржника зобов'язання в повному обсязі у 10 денний строк з дня отримання вимоги поручителем від кредитора.

Враховуючи невиконання своїх зобов'язань боржником, ТОВ "Алент" звернулось до поручителя (ПФ "ТО "Матрікс") з вимогою про сплату 30000,00 гривень, яку поручитель залишив без відповіді та виконання.

Згідно із статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За статтею 554 зазначеного кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга вказаної статті ЦК України).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання договору № 100 від 27.09.2010р., стягнення солідарно з відповідачів суми 30000,00 грн. та стягнення з 1-відповідача суми 460008,00 грн. є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються повністю на 1-відповідача, оскільки саме внаслідок його неправильних дій виник даний спір.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір № 100 від 27 серпня 2010 року, укладений між ТОВ "МК-ФІШ" (код 24877222, вул. Героїв Бресту, 1-А, м. Севастополь, 99058) та НВП ТОВ "Алент" код 32675777, вул. Тобольська, 42-А, м. Харків, 61072).

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "МК-ФІШ" (код 24877222, вул. Героїв Бресту, 1-А, м. Севастополь, 99058, р/р 26009301336752 в філії ПАТ ПІБ м. Севастополь, МФО 324515) та приватної фірми "Творче об'єднання "Матрікс" (код 30289081, вул. Тобольська, 29, кім. 22, м. Харків, 61045) на користь науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Алент" (код 32675777, вул. Тобольська, 42-А, м. Харків, 61072, р/р 26002422482300 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 30000,00 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МК-ФІШ" (код 24877222, вул. Героїв Бресту, 1-А, м. Севастополь, 99058, р/р 26009301336752 в філії ПАТ ПІБ м. Севастополь, МФО 324515) на користь науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Алент" (код 32675777, вул. Тобольська, 42-А, м. Харків, 61072, р/р 26002422482300 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) суму попередньої оплати в розмірі 460008,00 гривень, витрати по оплаті судового збору в розмірі 11018,16 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2014 р.

Суддя В.О. Яризько