Ухвала

від 22.04.2014 по справі 872/12011/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2014 рокусправа № 804/4486/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000253000 від 22.03.2013 року з податку на прибуток підприємств на загальну суму 359252 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000263000 від 22.03.2013 року з податку на додану вартість на загальну суму 155520 грн. 00 коп., які винесені на підставі Акту № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП "ТЕХНІКА" їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000253000 від 22.03.2013 року з податку на прибуток підприємств на загальну суму 359252 грн. 50 коп., яке винесене на підставі акту № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" (код ЄДРПОУ 35798482) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП "ТЕХНІКА" (код ЄДРПОУ 19099225) їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року". Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000263000 від 22.03.2013 року з податку на додану вартість на загальну суму 155520 грн. 00 коп., яке винесене на підставі акту № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" (код ЄДРПОУ 35798482) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП "ТЕХНІКА" (код ЄДРПОУ 19099225) їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року".

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований як юридична особа 23.07.2008 року Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Посадовою особою Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у період з 18.02.2013 року по 26.02.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП «Техніка» їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень-листопад 2012 року за результатами якої складено акт № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0000253000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 287 402 грн. - основного платежу та 71 850,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 359 252,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0000263000 , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 124 416 грн. - основного платежу та 31 104 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 155 520,00 грн.

За висновками зазначеного акту перевірки податковим органом встановлені наступні порушення вимог Податкового кодексу України, а саме: пп. 135.5.4. п. 135.5. ст. 135, п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, завищення валових витрат та заниження валових доходів, що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2012 р. на суму 287402,00 грн., встановлено порушення позивачем п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за жовтень та листопад 2012 р., що призвело до заниження ПДВ за жовтень та листопад разом на суму 124416,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків податкового органу про нереальність угод між позивачем та його контрагентом, що вплинули на формування податкового кредиту.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, між ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" (покупець) та ПНВП "Техніка" (постачальник) було укладено Договір поставки № 0912 від 03.09.2012 р.

Відповідно до п.1.1. Договору № 0912 постачальник зобов'язується передати у власність покупця в обумовлені строки меблі (далі товар), а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за встановленою ціною у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 1.3. Договору № 0912 товар поставляється згідно з умовами DDP, визначеними в офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року, видання МТП № 560), які застосовуються з урахуванням особливостей, що пов'язані з внутрішньодержавним характером поставок, а також особливостей, які випливають з умов цього договору.

Виконання умов даного договору у перевіряємому періоді підтверджується наступними документами, а саме: договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р., видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками позивача за жовтень 2012 р.

Для підтвердження подальшої реалізації придбаних в ПНВП "Техніка" меблів за договором № 0912 позивачем до суду були надані наступні докази: договори на продаж меблів, товарно-транспортні накладні, накази по підприємству про направлення у відрядження працівників, акти прийому-передачі товарів та робіт, договір на перевезення вантажу.

Тому посилання заявника апеляційної інстанції на не надання позивачем інших документів є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач мав взаємовідносини з ПНВП "Техніка", на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентом угоди.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року р. № 7197/229/19099225 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків БПП «Саура», яким встановлено у ПНВП «Техніка» відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011-2012 роках.

Тобто, сутність спору зводиться до правомірності застосування податковим органом висновків акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року р. № 7197/229/19099225 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків БПП «Саура» для встановлення порушень з боку ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ" податкового законодавства.

За висновками суду апеляційної інстанції, посилання податкового органу на акт іншого податкового органу, яким встановлено ознаки нереальності господарських операцій у ПНВП «Техніка» обґрунтовано не підлягають врахуванню, оскільки висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська сформовані на припущеннях і не ґрунтуються на дослідженні первинних документів.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 23.04.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим