Ухвала

від 25.01.2007 по справі 11/313-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/313-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 25.01.07 р.          № 11/313-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Вербицької О.В.

 суддів:                                          Пантелієнка  В.О.

                                        Дзюбка П.О.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від позивача - Мельник О.А. (дов. від 29.12.2006 р. № 8590/10);

 від відповідача-1 - не з'явились;

відповідача-2: Богачук І.О. – директор;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції у Тернопільській області

 на постанову Господарського суду м.Києва від 26.09.2006

 у справі № 11/313-А  (Євсіков О.О.)

 за позовом           Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції у Тернопільській області

 до           Товариства з обмеженою відповідальнітю "Дарт-Мекс-Нью"

          Приватного підприємства "Глобо"

 про          визнання господарського зобов"язання недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Постановою господарського суду м. Києва від 26.09.2006 року у справі № 11/313-А в позові Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (далі – позивач, Збаразька МДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” (далі – відповідач-1, ТОВ “Дарт-Мекс-Нью”) та Приватного підприємства “Глобо” (далі – відповідач-2, ПП “Глобо”) про визнання господарського зобов'язання недійсним відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду, Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція у Тернопільській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог, позивач стверджує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права. Так, суд не взяв до уваги, що доказом наявності мети, яка суперечить інтересам держави, є саме відсутність підприємства за юридичною адресою та ненадання податкової звітності.

Приватне підприємство “Глобо” надало суду письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких спростовує наведені в ній доводи та просить апеляційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 26.09.2006 року у справі № 11/313-А – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції у Тернопільській області, а ухвалою від 18.12.2006 року – справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 в судове засідання не з'явились. Всі процесуальні документи, що направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” повернулись з відміткою поштового відділення зв'язку “ організація не знаходиться”. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, та, керуючись п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) колегія вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги письмових доповнень до неї, письмових заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалбудсервіс” на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення  суду першої  інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної  інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього кодексу. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були  заявлені в суді першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” (ідентифікаційний код 33343167) зареєстроване як юридична особа Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією. 19.01.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” взято на облік платників податків Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва. 21.01.2005 року Товариству з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Приватне підприємство “Глобо” (ідентифікаційний код 23588970) зареєстроване 27.03.1996 року Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області. 17.07.1997 року Приватне підприємство “Глобо” зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво № 26470274).

15.07.2005 року між відповідачами був укладений договір № 15/07-02 на ремонтно-монтажні роботи, згідно умов якого Приватне підприємство “Глобо” (Замовник) доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” (Підрядник) зобов'язалось своїми силами та засобами виконати роботу з заміни цементної стяжки, а Замовник зобов'язувався прийняти цю роботу та оплатити її.

Вказаний договір було виконано відповідачами в повному обсязі, про що свідчать акт здачі-приймання робіт від 21.07.2005 року, б/н на суму 100 593,60 грн., в тому числі ПДВ 16 765,60 грн., податкова накладна від 21.07.2005 року № 291 на суму 100 593,60 грн., в тому числі ПДВ – 16 765,60 грн.

На підставі виданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” податкової накладної № 291 від 21.07.2005 року Приватне підприємство “Глобо” віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2005 року суму в розмірі 16 765,60 грн.

Крім того в матеріалах справи наявний акт про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватним підприємством “Глобо” (без дати та номеру) за період з 01.01.2005 року по 30.09.2005 року, згідно висновку якого Приватним підприємством “Глобо” порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 16 765,60 грн. на підставі податкової накладної, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” № 291 від 21.07.2005 року, яке має ознаки фіктивності, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” суму ПДВ у розмірі 16.765,60 грн., зазначену у податковій накладній № 291 від 21.07.2005, до податкових зобов'язань не включило, а податкову звітність надало контролюючому органу з нульовими показниками.

За таких обставин, Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” укладало спірний договір № 15/07-02 від 15.07.2005 року з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а тому цей договір має бути визнаний недійсним відповідно до ст.. 207 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

Згідно п. 1 ст.. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. При цьому правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу у однієї або у обох сторін та від виконання угоди однією чи обома сторонами.

Угода виконана обома відповідачами та укладена в межах їх господарської компетенції, що не заперечується сторонами у справі.

Як зазначає Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція у доповненнях до позовної заяви, умисел на укладення договору № 15/07-02 від 15.07.2005 року, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, був у обох відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 07 квітня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується листом Головного управління статистики у м. Києві від 07 квітня 2006 року № 13-2333; зареєстрований як платник податку на додану вартість; податкову звітність подає, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість, які були прийняті податковим органом, отже вони були визнані такими, що відповідають вимогам законодавства.

При цьому позивачем не надано доказів неприйняття або повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” податкових декларацій з податку на додану вартість чи іншої податкової звітності.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” має статутний фонд в розмірі 27 000,00 грн. і розрахунковий рахунок в банку, належних та допустимих доказів визнання недійсними установчих (статутних) документів відповідача-1 позивач не надав.

Приватне підприємство “Глобо” станом на 25.09.2006 року значиться в ЄДРПОУ, що підтверджується витягом Головного управління статистики у Тернопільській області від 25.09.2006 року № 31-94, зареєстрований як платник податку на додану вартість; податкову звітність подає, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість та податку на прибуток, які були прийняті податковим органом, отже вони були визнані такими, що відповідають вимогам законодавства.

При цьому позивачем не надано доказів неприйняття або повернення Приватному підприємству “Глобо” податкових декларацій з податку на додану вартість чи іншої податкової звітності.

Приватне підприємство “Глобо” має статутний фонд в розмірі 40 000 000,00 крб. і розрахунковий рахунок в банку, належних та допустимих доказів визнання недійсними установчих (статутних) документів відповідача-1 позивач не надав.

Згідно ст.ст. 207, 208 ГК України, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для даної норми закону характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідача-1 як особи, щодо наявності у якої протиправного умислу стверджує позивач, встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Начальника Тернопільської ВПМ УПМ ДПА в Тернопільській області від 23.06.2006 року № 953/26-32, кримінальна справа, яка була порушена відносно директора Приватного підприємства “Глобо” за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, була закрита управлінням податкової міліції у Тернопільській області 23 червня 2006 року у зв'язку із відсутністю складу злочину.

Як доказ умислу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” позивач надав суду постанову заступника прокурора міста Тернополя про порушення  кримінальної справи № 1672026 від 10.08.2006 року відносно службових осіб Приватного підприємства “Глобо” за фактом вчинення ними службового підроблення, тобто внесення останніми до офіційних документів завідомо неправильних відомостей (ст. 366 ч. 1 КК України).

Разом з тим вказана кримінальна справа жодним чином не стосується оскаржуваного позивачем договору.

За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного господарського суду доходить висновку, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.

Сама по собі спірна угода не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Послуги, які були предметом спірного договору, не вилучені законом з цивільного обігу, на їх продаж не вимагалась ліцензія, не було й інших обмежень стосовно їх відчуження.

Крім того, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1991 № 509-ХП зі змінами і доповненнями на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (ч. 1, ч. 6 ст. 10).

Згідно з п. 1.12 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ зі змінами і доповненнями, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону. Стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту є органи державної податкової служби.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки   у   поданій   платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г)згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

У відповідності до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які є письмовою вимогою податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, в розумінні ст.. 70 КАС України, наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” та Приватного підприємства “Глобо” податкового зобов'язання або податкового боргу, які виникли внаслідок виконання спірного договору.

При цьому позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів, що у період, на який припадає укладення та виконання спірної угоди, відповідачами не подавалась звітність до податкових органів.

Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги твердження позивача, що за результатами укладення та виконання спірного договору Приватне підприємство “Глобо” безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 16 765,60 грн. Так, з матеріалів справи вбачається, що зазначена сума ПДВ була сплачена відповідачем-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” і входила в ціну послуг. Таким чином, у Приватного підприємства “Глобо”, відповідно до норм діючого законодавства, виникло право на включення цієї суми до податкового кредиту.

Крім того, як зазначено в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001, порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Отже, твердження позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не є належними та допустимими доказами у даній справі.

Все вищевикладене свідчить про те, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог згідно п. 1 ст. 71 КАС України, як в суді першої інстанції так і під час розгляду в апеляційній інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 200, 205, 206, 209, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 26.09.2006 року у справі № 11/313-А за позовом Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дарт-Мекс-Нью” .та Приватного підприємства “Глобо” про визнання господарського зобов'язання недійсним – без змін.

Справу № 11/313-А направити до господарського суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту складання в повному обсязі та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Вербицька О.В.

 Судді

           Пантелієнко  В.О.

          Дзюбко П.О.