ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 травня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1096/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Стенавській А.М.
за участю:
позивача: Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області ,-представник Жупан А.Ю.
відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рахівському районі ,- представник Стасишин І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рахівському районі про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рахівському районі про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в особі його Відділення виконавчої дирекції у Рахівському районі неправомірно не прийнято до відшкодування пенсії громадян - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - та витрати на їх доставку у розмірі 5 707,86 грн. за період з 01.10.2013 р. по 28.02.2014 р.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі відмовляється відшкодувати кошти Пенсійному фонду по виплаті вищезазначених пенсій та включити виплачені Пенсійним фондом суми пенсій в Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувльника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Пенсійного фонду України - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій такій категорії населення, як пенсіонери.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав наведених у письмових запереченнях. Зокрема, відповідач, вважає, що адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.
Відповідач зазначає, що для того, щоб проводити будь-які виплати чи компенсації відділенню Фонду необхідні законні підстави, підтверджені документами.
Протягом жовтня 2013-лютого 2014 років управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі щомісяця надавало відділенню Фонду список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відділенням Фонду в процесі перевірки було прийнято до заліку пенсіонерів, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вищевказаний період, тобто тих які подали до відділення Фонду відповідні заяви та оригінали актів розслідування нещасного випадку або актів розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами, особові справи яких сформовані у відділенні Фонду.
Відділенням Фонду не враховані суми витрат відносно 8-х осіб, зазначених в списку та перерахованих в позовній заяві на загальну суму 5707,86 грн. Акти розслідування нещасного випадку або акту розслідування професіонального захворювання (отруєння) за встановленими формами відділенню Фонду щодо даних осіб не надані.
Відповідач вказує, що обґрунтовуючи свій позов Управління Пенсійного фонду посилається на ст. ст. 3. 5.Угоди країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992 року, яким встановлено, що усі витрати повязані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає пенсійне забезпечення.
Також відповідач звертає увагу суду на те,що позивач звертається до суду з позовом про відшкодування виплачених ним сум пенсій, але не надає жодних документальних підтверджень щодо зв'язку цих виплат із отриманням громадянами травмування на виробництві. Позивачем не надано ні Акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, на Акту розслідування нещасного випадку форми Н-5, наявність оригіналів яких є обовязковою для проведення виплат відповідачем. У відповідача відсутні сформовані особові справи згаданих вище 8 осіб, щодо виплат котрим йде спір, а тому йому є невідомі підстави для таких виплат та не могло бути проведено відшкодування згаданих сум позивачу.
Посилаючись на вищенаведені доводи відділення Фонду заперечує проти заявленого адміністративного позову Управління Пенсійного фонду як необгрунтованого та безпідставного і вважає, що відмова у включенні невідшкодованих сум пенсій до актів щомісячної звірки витрат є правомірною, а позов про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рахівському районі заборгованості в сумі 5707.86 грн. є безпідставним та необгрунтованим.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, дослідивши пенсійні справи ,заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в особі його Відділення виконавчої дирекції у Рахівському районі не прийнято до відшкодування пенсії громадян - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - та витрати на їх доставку у розмірі 5707,86 грн. за період з 01.10.2013 року по 28.02.2014 року, що також підтверджено розрахунками суми заборгованості , яка неприйнята до відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду ССНВ у Рахівському районі( а.с. 46-49).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із «тратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону України ""Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійною фонду України і згідно статті 8 цього Закону Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
У відповідності до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Пенсійний фонд є страхувальником в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій, оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку па виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрачу працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з підпунктами "ґ" та "д" пункту 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ, який набрав чинності з 01.04.2001 року, на Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання .
Відповідно до п. 5 ст. 24 цього ж Закону, Фонд соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, повязаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим особам, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Таке ж положення міститься в ст. 26 Закону України "Про основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14.01.98 р. № 16/98-ВР.
П. 2 ст. 7 Закону України "'Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 2272 / пункт 2 етапі 7 втратив чинність на підставі Закону N 2464-УІ ( 2464-17 ) від 08.07.2010 ) передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпілії на виробництві до 1 квітня 2001 року , з того часу , коли відповідні підприємства передали у встановленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи. що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги.
Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.03.2003 року № 5-4 та від 04.03.2003 року № 3, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом із відділення виконавчої дирекції Фонду складають Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому зазначають загальну суму витрат.
На підставі вищезазначеного Акту узгоджується Довідка про відшкодування, згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Судом в судовому засіданні були оглянуті пенсійні справи № 117114 ОСОБА_4, № 11713 ОСОБА_9, № 107108 ОСОБА_3, № 116573 ОСОБА_10,№ 115541 ОСОБА_11 , № 112506 ОСОБА_6 , № 115588 ОСОБА_8, № 13414 ОСОБА_5
Суд піддає критичній оцінці посилання відповідача на відсутність у пенсійних справах оригіналів Актів про нещасний випадок, а також невідповідність вищевказаних Актів нормам чинного на той час законодавства, оскільки дані пенсійні справи та документи , які в них містяться не оскаржувалися, є чинними , а у позивача немає повноважень на визнання їх недійсними .
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Стаття 21 Закону України № 1105 не містить будь-яких застережень щодо виконання Фондом обов'язку з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється законодавством держави на території якої вони проживають. При цьому усі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (ст. З Угоди). Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (ст. 5).
Згідно зі ст. 17 Закону України від 22.12.1993р. ''Про міжнародні договори України" укладені міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного закододаветва.
Згідно пп. "г" п 1 ч.1 ст.21 Закону №1105-ХІУ у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, крім іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пункт 4 Порядку зазначає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення". "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію; суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України № 166 від 22.07.2004 р. становлять для міста - 0.79%, для села - 1.56 % .
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-ХІУ, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку' на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-ХІУ , відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Крім того, статтею 81 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок).
Згідно із пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України від 2 3 вересня 1999 року № 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі -Закон № 1105-ХІУ), Закону № 1788-ХІІ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Разом із цим, пункт 7 Порядку не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.
Статтею 16 Закону № 1105-ХІУ визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно із пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (чинного на час виникнення спірних відносин), ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.
З огляду на викладене, вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
Дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 20 березня 2007 року № 21-1087во06 та від 12 червня 2012 року №21-165а12.
Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу у відшкодуванні витрат, обґрунтовані вищенаведеними мотивами, є неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача у сумі 5 707,86 грн., суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рахівському районі про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Рахівському районі ( код ЄДРПОУ 25449600, м. Рахів, вул. Миру,34) на користь Управління Пенсійного фонду в Рахівському районі ( код ЄДРПОУ 20449707, м. Рахів, вул. Миру,34) кошти в розмірі 5 707,86 грн. ( пять тисяч сімсот сім гривень 86 копійок) .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі через Закарпатський окружний адміністративний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б. Плеханова
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 29 травня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 травня 2014 року.
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2014 |
Оприлюднено | 04.06.2014 |
Номер документу | 38993926 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Плеханова З.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні