Постанова

від 29.05.2014 по справі 826/2243/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2243/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А. В

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлення-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві від 20.09.2013 року №0000392204 та від 20.09.2013 року №0000402204.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентами, договірні взаємовідносини були укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДКЛ» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток за березень 2011 року з ТОВ «ВКФ «Вертикаль» та за січень 2011 року з ТОВ «Скайеір» та ТОВ «Прістекс ЛТД».

За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.09.2013 року №579/26-53-22-04-21/32106073, відповідно до якого встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 47 011 грн. А також, порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 58 764 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000402204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 58 764 грн. та від 20.09.2013 №0000392204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 012 грн., у тому числі: 47 011 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Встановлено, що між ТОВ «ДКЛ» (замовник) та ТОВ «ВКФ «Вертикаль» (постачальник) укладено договір поставки від 17.01.2011 №60-ТМ/11к, відповідно до якого замовник сплачує та приймає, а постачальник виконує поставку та передає у власність замовника вагове обладнання та інше на умовах цього договору та у відповідності зі специфікаціями або видатковими документами.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію договору поставки від 17.01.2011 №60-ТМ/11к; копію податкової накладної від 02.03.2011 №18; копію видаткової накладної від 02.03.2011 №245; копію виписки з банківського рахунку; копію документів, що підтверджують державну реєстрацію контрагента позивача в якості юридичної особи і платника податку на додану вартість.

Однак, податкова накладна від 02.03.2011 №18, яка видана ТОВ «ВКФ «Вертикаль» та на підставі якої сформовано дані податкового обліку ТОВ «ДКЛ» не відповідає вимогам ст. 201 ПК України так як не містить прізвище особи, яка склала податкову накладну. Таким чином, відсутнє підтвердження, що податкову накладну підписано уповноваженою платником особою.

Також, між ТОВ «ДКЛ» (замовник) та ТОВ «Скайеір» (постачальник) укладено договір поставки від 17.12.2010 №58-ТМ/11к, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вагове та інше обладнання, зазначене у рахунках, відповідно до замовлень покупця і є його невід'ємною частиною.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 17.12.2010 №58-ТМ/11к; копії податкових накладних від 20.04.2011 №8 та від 24.01.2011 №22401; копії видаткових накладних від 24.01.2011 №3-2401 та від 20.04.2011 №РН-1-2004; виписок з банківського рахунку.

На час виписки податкової накладної від 24.01.2011 №22401 ТОВ «Скайеір» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Між ТОВ «ДКЛ» (покупець) та ТОВ «Прістекс ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки від 24.12.2010 №59-ТМ/11к, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вагове та інше обладнання, зазначене у рахунках, відповідно до замовлень покупця і є його невід'ємною частиною.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 24.12.2010 №59-ТМ/11к; копію податкової накладної від 17.01.2011 №011710; копію видаткової накладної від 17.01.2011 №011710; копію виписки з банківського рахунку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Виконання договорів позивача повинно підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, які повністю повинні відповідати вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.06.2011 року № 645/23-6/37144380 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента Позивача ТОВ «Прістекс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бета Трейдінг» (код ЄДРПОУ 36925445) за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, встановлено, що у TOB «Прістекс ЛТД» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Документів, що б підтверджували задекларований TOB «Прістекс ЛТД» податкові зобов'язання та податковий кредит до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надано.

Фактично у TOB «Прістекс ЛТД» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Постачальники, від яких TOB «Прістекс ЛТД» декларує податковий кредит, не декларують податкові зобов'язання по взаємовідносинам із зазначеним товариством, мають стани відмінні від нуля та не мають достатніх матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Позивачем не надано заявки на отримання товару, доказів відповідності придбаного товару вимогам ДСТУ, доказів транспортування даного товару, рахунки-фактур.

Вищевказані документи безпосередньо передбачені в договорі поставки №59-ТМ/11к від 24.12.2010 року, укладеного між TOB «ДКЛ» з контрагентом TOB «Прістекс Лтд» (код ЄДРПОУ 37144380).

За січень 2011 року TOB «Скайеір» було подано податкову декларацію по податку на додану вартість №37278 від 21.02.2011 з нульовими показниками та Додаток №5 №37277 від 21.02.2011 без зазначення жодного контрагента. Податкова звітність має статус «Сумнівний». За січень 2011 року TOB «Скайеір» код ЄДРПОУ 36844670 має заниження податкових зобов'язань по 17 контрагентам на загальну суму 286 453,00 грн.

Суду не надано документів, які підтверджують реальність укладеної господарської операції між Позивачем та TOB «Скайеір», а саме, заявки на отримання товару, докази відповідності придбаного товару вимогам ДСТУ, доказів транспортування даного товару, рахунки-фактур.

Вищевказані документи безпосередньо передбачені в договорі поставки №58-ТМ/11к від 17.12.2010 року, укладеного між TOB «ДКЛ» з контрагентом TOB «Скайеір» (код ЄДРПОУ 36844670).

Згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.10.2012 №1679/22-20/37356452 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «ВКФ «Вертикаль» (код за ЄДРПОУ 37356452) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, з 01.03.2011 по 31.03.2011, встановлено, що зустрічну звірку контрагента Позивача неможливо провести у зв'язку з тим, що TOB «ВКФ «Вертикаль» не знаходиться за податковою адресою.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження також встановлено відсутність у TOB «ВКФ «Вертикаль» (код за ЄДРПОУ 37356452) необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності TOB «ВКФ «Вертикаль».

Суду не надано заявки на отримання товару, докази відповідності придбаного товару вимогам ДСТУ, доказів транспортування даного товару, рахунки-фактур, які безпосередньо передбачені в договорі поставки №60-ТМ/11к від 17.01.2011 року, укладеного між TOB «ДКЛ» з контрагентом TOB «ВКФ «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 37356452).

Відтак, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що підтверджують обґрунтованість заявленої податкової вигоди, а тому позивачем не виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту.

Таким чином, з'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення відповідних операцій, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають вимогам закону і спростовуються доводами апеляційної скарги.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо часткового задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлення-рішень - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 року - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлення-рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 03.06.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.