Ухвала

від 28.05.2014 по справі 910/7712/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/7712/13 28.05.14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех»

на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Сіті»

про стягнення 17 011,47 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (скаржника): Горбач М.В. за довіреністю № 339 від 02.12.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Сіті» (далі - відповідач) про стягнення 17 011,47 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13 позов задоволено частково; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Сіті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех» 15 771, 36 грн. заборгованості, 1 720, 50 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

04.06.2013 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. видано відповідний наказ № 910/7712/13.

24.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла скарга на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех» просить суд відновити строк на подання скарги на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Дякона Н.М. щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13; визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Дякона Н.М. щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13 - неправомірною та незаконною; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13.

Зазначена скарга мотивована тим, що на думку позивача, державний виконавець, виявивши кошти боржника на рахунках в ПАТ «Універсал БАнк», належні до стягнення згідно з наказом господарського суду, проявив бездіяльність, оскільки не вчинив дій, спрямованих на їх стягнення. При цьому, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подачі скарги, позивач посилається на те, що він 07.10.2013 р. оскаржував бездіяльність державного виконавця до начальника відділу ДВС, і лише 18.12.2013 р. отримав відповідь, підготовлену державним виконавцем про відмову у задоволенні скарги, в якій зокрема повідомлялось про розгляд скарги як звернення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2013 р. клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві призначено до розгляду на 04.02.2014 р. При цьому, позивача зобов'язано надати докази на підтвердження обставин, викладених в поданому клопотанні, зокрема докази на підтвердження отримання Листа відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 28.10.2013 р., саме 18.12.2013 р. (журнал вхідної кореспонденції підприємства, довідку з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»); Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві доручено надати суду всі матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13 та письмові пояснення з приводу поданого клопотання.

03.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, в яких він виклав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, зобов'язання ВДВС звернутися до УДППЗ «Укрпошта» із запитом на отримання інформації про направлення на адресу позивача за період з 28.10.2013 р. по 19.12.2013 р. будь-якої поштової кореспонденції, в т.ч. листа від 28.10.2013 р. № 57778; про відкладення справи на 30 днів для подання скаржником необхідних доказів у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, скаргу ТОВ «Ерідон Тех» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13, передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження вказану скаргу та призначено до розгляду клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві на 19.02.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з лікарняного, скаргу ТОВ «Ерідон Тех» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13, передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження вказану скаргу та призначено до розгляду клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві на 19.02.2014 р.

Судове засідання, призначене на 19.02.2014 р., з технічних причин не відбулось.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві призначено до розгляду на 18.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, скаргу ТОВ «Ерідон Тех» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13, передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження вказану скаргу та призначено до розгляду клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві на 18.03.2014 р.

У судовому засіданні 18.03.2014 р. від представника ВДВС надійшли письмові заперечення проти скарги, в яких відзначається, зокрема, те, що 30.01.2014 р. державним виконавцем були виставлені платіжні вимоги на відомі рахунки боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р. розгляд клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було відкладено на 08.04.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з лікарняного, скаргу ТОВ «Ерідон Тех» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі №910/7712/13, передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження вказану скаргу та призначено до розгляду клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві на 08.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. розгляд клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було відкладено на 13.05.2014 р.

У судовому засіданні 13.05.2014 р. від представника ВДВС надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 38866665.

Від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення питання про поновлення строку для подачі скарги, та від представників позивача та ВДВС - клопотання про відкладення розгляду клопотання про поновлення строку для подачі скарги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. розгляд клопотання позивача про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було відкладено на 28.05.2014 р.

У судове засідання 28.05.2014 р. представники відповідача та ВДВС не з'явились, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. судом було розглянуто клопотання про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві та вирішено його задовольнити.

Так, як вбачається з представленого до матеріалів справи витягу з Реєстру вхідних документів, який ведеться на підприємстві позивача, ним було отримано відповідь на скаргу від 07.10.2013 р., - 18.12.2013 р.

Ні боржником, ні ВДВС, вказаних даних не спростовано, у зв'язку з чим, враховуючи приписи ст. 121-2 ГПК України, відповідно до частини 1 якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, а також з урахуванням того, що позивач скористався належним йому правом на оскарження бездіяльності державного виконавця до начальника ВДВС, суд дійшов висновку про необхідність відновити позивачу строк для подачі скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві.

Розглянувши у судовому засіданні скаргу стягувача на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2013 р. позивач звернувся до ВДВС Дарницького РУЮ міста Києва з заявою про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13.

Постановою головного державного виконавця Дякона Н.М. від 15.07.2013 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 38866665 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13 та встановлено строк для добровільного виконання в сім днів з дати відкриття виконавчого провадження.

25.07.2013 р. постановою головного державного виконавця Дякона Н.М. вирішено приєднати виконавче провадження № 38866665 до зведеного виконавчого провадження № 41854227.

За матеріалами зведеного виконавчого провадження судом встановлено, що у відповідь на звернення державного виконавця від ПАТ Універсал Банк» 14.05.2012 р. надійшов лист № 2199ГО від 11.05.2012 р., яким повідомлялось про те, що на рахунках боржника наявна сума грошових коштів в розмірі 2 283, 16 грн., та 13.05.2013 р. надійшов лист № 14015-681БТ від 30.04.2013 р., яким повідомлялось про те, що на рахунках боржника наявна сума грошових коштів в розмірі 12 643, 66 грн.

Відповідна платіжна вимога № 411/2 щодо списання з рахунків боржника, відкритих в ПАТ Універсал Банк», грошових коштів, була складена державним виконавцем лише 28.03.2014 р., тобто під час провадження за даною скаргою, та подана до ПАТ Універсал Банк» 01.04.2014 р.

При цьому, в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутня постанова про арешт коштів боржника, винесена саме в межах виконавчого провадження та яка б містила в тому числі вимоги позивача у даній справі.

Звертаючись до суду з даною скаргою, позивач звертає увагу на те, що не вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на стягнення відповідних коштів боржника з відповідних рахунків у банківських установах, свідчить про бездіяльність державного виконавця щодо виконання прийнятого у даній справі рішення суду.

Оцінюючи вказані доводи, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 4.1.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р., якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Відповідно до п. 4.19.1. - 4.19.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.

При виконанні зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах державної виконавчої служби, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо, можуть утворюватись виконавчі групи. Такі виконавчі групи створюються відповідно до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 № 37/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за № 624/9223. Передача матеріалів виконавчого провадження до виконавчої групи здійснюється на підставі Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 № 38/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за № 625/9224.

При задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець складає розрахунки і проводить виплати, якщо сума стягнених коштів перевищує 5 відсотків належних до виплати стягувачам сум, але не рідше одного разу на місяць.

Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця (додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону України, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В даному випадку, суд шляхом дослідження матеріалів зведеного виконавчого провадження знайшов підтвердження доводам скаржника відносно того, що державний виконавець протягом тривалого часу, маючи інформацію про наявність на рахунках боржника грошових коштів, не вчиняв дії, спрямовані на їх стягнення та розподіл між стягувачами.

Зазначені дії (бездіяльність) призводять до знецінення грошових коштів, присуджених до стягнення, а відповідно завдають збитків стягувачу.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що ВДВС не представлено доказів виконання державним виконавцем вищенаведених приписів ведення зведеного виконавчого провадження, в тому числі щодо накладення арешту у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження, з урахуванням вимог ТОВ «Ерідон Тех».

Також, представлена суду копія платіжного доручення № 1415 від 05.05.2014 р. про перерахування коштів в сумі 1 001, 54 грн. на користь ТОВ «Ерідон Тех» не містить відмітки ні про одержання його банком, ні про проведення такої фінансово-розрахункової операції.

У рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" Європейський суд визнав порушення Україною її зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 статті 6 "Право на справедливий суд" та стаття 1 "Захист права власності" Першого протоколу до Конвенції) в зв'язку з систематичним невиконанням державою рішень національних судів. Крім того, було визнано порушення статті 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції в зв'язку з відсутністю у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання.

Так, стаття 6 Конвенції, зокрема, гарантує право особи на виконання рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Стаття 13 Конвенції гарантує право кожному, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, на ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечував, зокрема, відшкодування за порушене право.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ч. 1 ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ст. 62 Закону).

Главою 5 Закону визначено особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи.

Так, згідно зі ст. 65 Закону встановлено, що готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

При цьому, відповідно до ст. 66 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ст. 5 Закону державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Також, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

На підставі зазначених норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавець проявив бездіяльність при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13.

Згідно з п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13 - задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі № 910/7712/13.

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. № 910/7712/13.

4. Ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.С. Ломака