Рішення

від 26.05.2014 по справі 908/1153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/19/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2014 Справа № 908/1153/14

за позовом: Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (71701 Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 55)

до Приватного підприємства "Пигмалион" (71701 Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, 62/14)

про стягнення 5 900 грн. 87 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Шило І.В., дов. № 1088/02 від 25.04.2014р.

Від відповідача : Голуб'ятникова І.В., керівник, паспорт СВ 090948 від 25.01.2000р.

Комунальна установа Токмацька центральна районна лікарня, Запорізька область, м. Токмак звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Пигмалион", Запорізька область, м. Токмак 1 835 грн. 21 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції внаслідок не сплати оренди, 315 грн. 39 коп. витрат за комунальні платежі, 3 750 грн. 27 коп. пені за не виконання грошового зобов'язання за не сплату оренди, в порядку, в розмірі та в строки передбачені договором оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 08.04.2014р., справу № 908/1153/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 09.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1153/14, присвоєно справі номер провадження 27/19/14 та призначено судове засідання на 28.04.2014р.

У судовому засіданні 28.04.2014р. оголошувалася перерва до 26.05.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, для надання сторонам часу для урегулювання спору мирним шляхом, а також, враховуючи необхідність надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору.

26.05.2014р. продовжено розгляд справи № 908/1153/14.

26.05.2014р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 26.05.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог, наданої до канцелярії суду 08.05.2014р.

В засіданні суду 26.05.2014 р. представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 292 грн. 22 коп. пені за не виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006 р. (за домовленістю сторін).

Згідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог .

Заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняті судом у судовому засіданні 26.05.2014 р., відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 292 грн. 22 коп. пені за не виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006 р.

Відповідач зменшені позовні вимоги про стягнення пені за невиконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006 р. в розмірі 292 грн. 22 коп. визнав, проти їх задоволення не заперечив, про що зазначив на заяві позивача про зменшення позовних вимог від 26.05.2014 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що 01.12.2006р. між КУ Токмацька центральна районна лікарня (орендодавець) та ПП «Пігмаліон» (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006р.

Відповідно до розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 21,38 кв.м., що розташоване за адресою: 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційній, 55 (хірургічний корпус), яке знаходиться на балансі КУ Токмацької ЦРЛ, балансовою вартістю 17 573 грн. 00 коп., залишковою вартістю 8 892 грн. 00 коп., вартість майна визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 17 505 грн. 00 коп.

Договір був укладений на підставі рішення Токмацької міської ради від 09.11.2006р. № 15, згідно якого відповідачу надається на умовах оренди нежитлове приміщення з метою розміщення аптечного пункту.

Відповідно до п. 4.1 договору № 212 орендна плата складає 415 грн. 83 коп. на місяць з урахуванням місячного індексу інфляції, після чого відповідно до додаткової угоди № 1 від 30.10.2007р. орендна плата збільшена до 460 грн. 32 коп., до додаткової угоди від 01.03.2010р. збільшена до 711 грн. 54 коп., до додаткової угоди від 20.01.2013р. п. 4.1.1 орендна плата складає 675 грн.

Згідно п. 7.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та згідно п. 7.5 договору орендар зобов'язаний нести всі витрати з експлуатацією об'єкта оренди (комунальні платежі....)

Відповідно до п. 4.2 договору (додаткова угода № 2 від 01.08.2011р.) орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 25 числа наступного місяця.

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином.

Відповідачем допущено прострочення оплати по договору № 212 від 01.12.2006р.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В результаті невиконання відповідачем умов договору № 212 від 01.12.2006р., заборгованість відповідача перед позивачем складає: 1 835 грн. 21 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції внаслідок не сплати оренди, 315 грн. 39 коп. витрат за комунальні платежі, 3 750 грн. 27 коп. пені за не виконання грошового зобов'язання за не сплату оренди, в порядку, в розмірі та в строки передбачені договором оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006р.

Під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач заборгованість з орендної плати в розмірі 1 835 грн. 21 коп., відшкодування витрат за комунальні платежі в розмірі 315 грн. 39 коп., а також пеню в сумі 18 грн. 57 коп. сплатив, що підтверджується платіжними дорученнями № 7693 від 01.04.2014р. та № 7803 від 22.04.2014р.

Пункт 4.3 договору передбачає, що за не своєчасну сплату нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, який змінено з 01.02.2014 року на пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно додаткової угоди від 01.02.2014р.

За невиконання зобов'язань ПП «Пигмалион» нарахована пеня, яка становить:

- рахунок № 1091 від 11.11.2013р. на суму 3 232 грн. 51 коп. (пеня за березень - вересень 2013р.);

- № 81 від 31.01.2014р. на суму 499 грн. 19 коп. (пеня за жовтень, листопад, грудень 2013р.);

- № 293 від 31.03.2014р. на суму 18 грн. 57 коп. (пеня за жовтень, листопад, грудень 2013р.).

Враховуючи заяву позивача від 26.05.2014р. щодо зменшення розміру суми пені до 292 грн. 22 коп. за домовленістю сторін, дана сума пені за не виконання грошового зобов'язання за не сплату оренди, в порядку, в розмірі та в строки передбачені договором оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006р. залишилася відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до договору та заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 26.05.2014р. пеня у розмірі 292 грн. 22 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, враховуючи заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 08.05.2014р. та 26.05.2014р., суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з Приватного підприємства "Пигмалион", Запорізька область, м. Токмак 292 грн. 22 коп. пені за не виконання грошового зобов'язання за не сплату орендної плати, в порядку, в розмірі та в строки передбачені договором оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2006р.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 26.05.2014року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня, Запорізька область, м. Токмак до Приватного підприємства "Пигмалион", Запорізька область, м. Токмак задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Пигмалион" (71701 Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, 62/14, код ЄДРПОУ 24904404) на користь Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (71701 Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 55, код ЄДРПОУ 01993003, р/р 35424201028899 у ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 22 коп. пені, 90 (дев'яносто) грн. 48 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 29.05.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.