Рішення

від 26.05.2014 по справі 913/800/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 травня 2014 року Справа № 913/800/14

Провадження № 14/913/800/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микитівський доломітний завод", смт. Гольмівське Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Стаханівський вагонобудівний завод", місто Стаханов Луганської області

про стягнення 31 315 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Мартін А.В., довіреність № 8/04-14 від 08.04.2014;

від відповідача - Онищенко А.В., довіреність № 12588 від 24.12.2013.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31 315 грн. 00 коп. за Договором поставки № 17 від 17.01.2013 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 11-05 від 11.04.2014, яка розцінена судом як заява про зменшення позовних вимог).

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви , заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріали справи, 17 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Микитівський доломітний завод" (далі - Позивач, Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Стаханівський вагонобудівний завод" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 17.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити металопрокат (далі товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його.

У пункті 1.2 Договору зазначено, що Відомості про товар, а саме: найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна, загальна вартість, нормативна документація, який повинен відповідати товар, та інші характеристики товару вказуються у специфікаціях що додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно пунктів 2.1 та 2.2 Покупець сплачує переданий Продавцем товар за ціною, зазначеною у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається із сум, зазначених у специфікаціях.

Згідно специфікації № 5 від 01.10.2013 до договору № 17 від 17.01.2013 сторони узгодили поставку металопрокату: кутик 63x63x6 ДСТУ 2251-93 ст3 пс/сн5-св ГОСТ 535-2005 на загальну суму 172 500,00 грн.

Згідно п. 3.3. розділу 3 договору № 17 від 17.01.2013 умови оплати передбачають передоплату у розмірі 30% та оплати 70% після повідомлення про готовність к відвантаженню, якщо інше не встановлено у специфікаціях.

У Специфікації № 5 від 01.10.2013 зазначено, що оплата здійснюється протягом 10 днів з дати поставки.

Згідно п. 3.6 Договору датою одержання (поставки) товару, вважається дата, що зазначена у видатковій накладній.

У жовтні 2013 року ПАТ "Стахановський вогнебудівний завод" отримав металопрокат кутик 63x63x6 на загальну суму 175 260,00 грн.

Фактична передача металопродукції за договором поставки № 17 від 17.01.2013 у відповідності зі специфікацію № 5 від 01.10.2013 підтверджується видатковою накладною № 218 від 04.10.2013 на загальну суму 175 260,00 грн.

Оскільки у видатковій накладній № 218 датою отримання товару значиться 4 жовтня 2013 року, то зобов'язання з оплати за поставлений товар за Договором № 17 від 17.01.2013 почалось з 15 жовтня 2013 року.

Позивачем 04.10.2013 було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № 228 на загальну суму 175 260,00 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату боргу за видатковою накладною № 218 від 04.10.2013 на загальну суму 112630,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8149 від 26.11.2013 та № 8642 від 29.12.1013, копії яких є в матеріалах справи.

Залишок боргу за видатковою накладною № 218 від 04.10.2013, на момент звернення Позивача з позовною заявою до суду, складав 62630,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 14-03 від 14.03.2014 про погашення заборгованості у сумі 62630,00 грн., яка виникла за Договором поставки № 17 від 17.01.2013, але Відповідач відповіді на цю вимогу не надав та заборгованість не погасив.

За таких обставин, Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 62630,00 грн.

В процесі розгляду справи Відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 31315,00 грн. (копія платіжного доручення № 1168 від 31.03.2014 наявна в матеріалах справи), у зв'язку з чим Позивачем було зменшено позовні вимоги на цю суму.

Отже, на час розгляду справи по суті, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 31315,00 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Між сторонами 17.01.2013 було підписано договір поставки № 17, за умовами якого Позивач зобов'язався поставити у власність покупця металопрокат, а Відповідач прийняти та сплатити за прийнятий товар.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як закріплено у п.п. 9.8 і 9.9 Договору № 17 від 17.01.2013 - договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Також сторонами були укладено специфікацію № 5 від 01.10.2013, в яких узгоджено найменування продукції, її кількість, ціна та умови поставки.

Суд прийшов до висновку, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору поставки № 17 від 17.01.2013, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України про купівлю - продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Здійснюючи аналіз наведених норм та обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 17 від 17.01.2013, на підставі якого заявлено позов.

Зокрема, позивачем надано докази на поставку товару на загальну 175 260,00 грн., а саме, видаткову накладну № 218 від 04.10.2013, яку було підписано сторонами та скріплені печатками підприємств без жодних зауважень. У видатковій накладній сторонами було узгоджено: назви та реквізити постачальника та покупця, найменування товару, його кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна сума поставки.

Крім того, той факт, що Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар свідчить про те, що ним визнаються наявні між сторонами правовідносини на підставі договору поставки № 17 від 17.01.2013.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Поряд з тим, пунктом 9 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року), передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, підтвердженням правовідношення, за яким Позивач передав товар Відповідачу у власність, є документи, які оформлюють рух товарно - матеріальних цінностей, у даному випадку це видаткова накладна, і відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", створило у Відповідача зобов'язання оплатити прийнятий по Договору товар (в силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України) за ціною, яка була зафіксована у первинних бухгалтерських документах.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем додано до позивної заяви належним чином засвідчена копія видаткової накладної № 218 від 04.10.2013, яка підтверджує те, що Позивачем здійснено поставку товару Відповідачу на загальну суму 175260,00 грн.

Як зазначалось раніше, п. 3.3. договору № 17 від 17.01.2013 передбачені умови оплати у вигляді передоплати у розмірі 30% та оплати 70% після повідомлення про готовність к відвантаженню, якщо інше не встановлено у специфікаціях.

Згідно Специфікації № 5 від 01.10.2013 зазначено, що оплата здійснюється протягом 10 днів з дати поставки.

Проте, Відповідачем, незважаючи на настання строку оплати, не була здійснена оплата за поставлений товар в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість.

Зокрема, виходячи зі змісту наявної в матеріалах справи видаткової накладної № 218 та рахунку-фактури № 228, платіжних доручень з оплати за поставлений товар, станом на час розгляду справи, Відповідачем було сплачено Позивачу грошові кошти в сумі 143945,00 грн., а залишилась не оплачена заборгованість за поставлений товар у розмірі 31315,00 грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються.

В матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати Позивачу грошових коштів в сумі 31315,00 грн. за договором поставки № 17 від 17.01.2013 виконав належним чином, всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004, а Позивач до цього часу не отримав винагороди за поставлений товар, суд дійшов висновку щодо задоволення позовні вимоги у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статей 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Микитівський доломітний завод" до Публічного акціонерного товариства "Стаханівський вагонобудівний завод" про стягнення 31 315 грн. 00 коп. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стаханівський вагонобудівний завод" (місцезнаходження юридичної особи: 94013, Луганська область, місто Стаханов, провулок Леніна, будинок 67, ідентифікаційний код юридичної особи: 00210890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Микитівський доломітний завод" (місцезнаходження юридичної особи: 84691, Донецька область, смт. Гольмівське, вулиця Гардіна, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 33422903) заборгованості за Договором поставки № 17 від 17.01.2013 у розмірі 31315 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26 травня 2014 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 02 червня 2014 року.

Суддя Є.А.Лісовицький