Рішення

від 29.05.2014 по справі 913/931/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 травня 2014 року Справа № 913/931/14

Провадження №17/913/931/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент", м. Дніпропетровськ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Антрацитівський завод збірних теплиць", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 55834 грн. 04 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 35000,00 грн., пені у сумі 24323,52 грн., штрафу у сумі 12657,60 грн., інфляційних нарахувань у сумі 994,73 грн. та 3% річних у сумі 810,43 грн., за договором купівлі-продажу №573/13 від 09.07.2013.

Від представника позивача 07.05.2014 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 35000,00 грн., пеню у сумі 4345,98 грн., штраф у сумі 12657,60 грн., інфляційні нарахування у сумі 2903,45 грн. та 3% річних у сумі 927,01 грн., а всього 55834,04 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 24.04.2014 та 29.05.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" (позивач у справі), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антрацитівський завод збірних теплиць" (відповідач у справі), як Покупцем, 09.07.2013 був укладений договір купівлі-продажу №573/13 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та сплачує у строк хімічну продукцію в кількості, якості та на умовах цього Договору у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього Договору, пойменований в подальшому Товар.

Згідно п 2.2 Договору, загальна сума Договору визначається сумою видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Як зазначено у п. 2.3 Договору, Покупець сплачує Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 10 банківських днів після поставки Товару.

За несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. За прострочення оплати понад 10 днів Покупець сплачує Продавцю додатково штраф у розмірі 10% від суми Договору. (п. 7.2 Договору).

Відповідно до пункту 10.2 Договору, він набирає чинності після підписання повноважними представниками Продавця та Покупця та діє до 31.12.2014.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі Договору поставив відповідачу Товар за накладними № 5897 від 10.07.2013 на суму 44472,00 грн. та №10924 від 03.12.2013 на суму 82104,00 грн.

Відповідач здійснив оплату Товару за накладною № 5897 повністю, однак з порушенням строків оплати, а за накладною № 10924 лише частково у сумі 47104,00 грн., отже в нього перед позивачем виник борг в сумі 35000,00 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Також позивачем заявлена до стягнення пеня у сумі 4345,98 грн., нарахована на борг за накладною №5897 від 10.07.2013 в сумі 659,10 грн. за період з 25.07.2013 по 01.09.2013, та нарахована на борг за накладною №10924 від 03.12.2013 в сумі 3686,88 грн. за період з 18.12.2013 по 29.05.2014, штраф у сумі 12657,60 грн., інфляційні нарахування у сумі 2903,45 грн. та 3% річних у сумі 927,01 грн., нараховані на борг за накладною №5897 від 10.07.2013 в сумі 142,74 грн. за період з 25.07.2013 по 01.09.2013, та нараховані на борг за накладною №10924 від 03.12.2013 в сумі 784,27 грн. за період з 18.12.2013 по 29.05.2014, згідно наданого позивачем нового розрахунку.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, борг під час розгляду справи не сплатив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено в позові, заяві про зменшення позовних вимог та встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 126576,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №10924 від 03.12.2013 та на суму 82104,00 грн., довіреністю на отримання матеріальних цінностей №152 від 03.12.2013 та видатковою накладною №5897 від 10.07.2013 та на суму 44472,00 грн., довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 66 від 09.07.2013.

Відповідачем було частково оплачено товар 04.02.2014 в сумі 12104,00 грн. та 21.03.2014 в сумі 35000,00 грн. згідно виписок з рахунку позивача, що надані до матеріалів справи.

Таким чином, факт наявності боргу в сумі 35000,00 грн. за накладною №10924 від 03.12.2013 підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення боргу в сумі 35000,00 грн. є обґрунтованою, такою, що підтверджуються належними доказами та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню в сумі 4345,92 грн., нараховану на борг за накладною №5897 від 10.07.2013 в сумі 659,10 грн. за період з 25.07.2013 по 01.09.2013, та нараховану на борг за накладною №10924 від 03.12.2013 в сумі 3686,88 грн. за період з 18.12.2013 по 29.05.2014.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. (п. 7.2 Договору).

Однак, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на це, заявником вірно зазначена в розрахунку пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а не 0,5 % від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, як зазначено в договорі.

Оскільки позивачем при розрахунку пені дотримані вимоги вищевказаних норм, то вимоги позивача про стягнення пені у сумі 4345,92 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 927,01 грн., нараховані на борг за накладною № 5897 від 10.07.2013 в сумі 142,74 грн. за період з 25.07.2013 по 01.09.2013, та нараховані на борг за накладною № 10924 від 03.12.2013 в сумі 784,27 грн. за період з 18.12.2013 по 29.05.2014.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 927,01 грн. відповідають чинному законодавству, арифметично вірно порахованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені до стягнення на підставі статті 625 ЦК України інфляційні нарахування у сумі 2903,45 грн., нараховані на борг в сумі за накладною № 10927 від 03.12.2013 в сумі 2903,45 грн. за період з січня по квітень 2014 року, з врахуванням часткових оплат 04.02.2014 в сумі 12104,00 грн. та 35000,00 грн. 21.03.2014.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2903,45 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем, крім того, заявлено до стягнення штраф у сумі 12657,60 грн.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за прострочення оплати понад 10 днів Покупець сплачує Продавцю додатково штраф у розмірі 10% від суми Договору.

Оскільки прострочення з оплати за обома видатковими накладними відбулось понад 10 днів, то позивачем обґрунтовано нараховано 10 % (12657,60 грн.) від суми поставки за Договором - 12657,60 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 35000,00 грн., пені у сумі 4345,98 грн., штрафу в сумі 12657,60 грн., 3% річних у сумі 927,01 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 2903,45 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 444,50 грн. Питання по повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 02.06.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Антрацитівський завод збірних теплиць", м. Антрацит, Луганської області, смт. Кріпенський, вул. Зелена, 6, ідентифікаційний код 00860257, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент", м. Дніпропетровськ, вул. Трудові Резерви, 6, ідентифікаційний код 19313492, заборгованість у сумі 35000,00 грн., пеню у сумі 4345,98 грн., штраф у сумі 12657,60 грн., інфляційні нарахування у сумі 2903,45 грн. та 3% річних у сумі 927,01 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 1382,50 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 02.06.2014.

Суддя О.С. Фонова