Рішення

від 26.05.2014 по справі 915/572/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Справа № 915/572/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача - Шевченко Ю.В., дов. від 21.05.2014 р. б/н;

від відповідача - Бараненка Д.В., дов. від 13.01.2014 р. б/н,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом селянського фермерського господарства Гаркуша В.А.,

56530, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область,

до приватного підприємства "Реалбудсервіс-транс",

55002, б-р Шевченко, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область,

55340, вул. Синявського, 59, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область,

про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 01.10.2012 р. № 33, -

В С Т А Н О В И В:

Селянським фермерським господарством (СФГ) Гаркуша В.А. пред'явлено позов, з урахуванням заяви від 21.05.2014 р., зареєстрованої в Господарському суді Миколаївської області 22.05.2014 р. за № 9175/14, до приватного підприємства (ПП) "Реалбудсервіс-транс" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 19032 грн. 06 коп., із яких: 15910 грн. - основний борг; 1183 грн. 44 коп. - пеня, 1113 грн. 70 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 745 грн. 37 коп. - 3% річних; 79 грн. 55 коп. - штраф, а також грошових коштів на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 грн., з посиланням на те, що відповідач, усупереч умовам укладеного між ними договору купівлі-продажу від 01.10.2012 р № 33, не виконав свого зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим виник основний борг, на суму котрого здійснено нарахування, передбачені договором та чинним законодавством України.

За даними позовними вимогами ухвалою суду від 25.04.2014 р. порушено провадження у справі.

У відзиві від 15.05.2014 р. на позовну заяву та в уточненнях від 26.05.2014 р. до відзиву ПП "Реалбудсервіс-транс" позовні вимоги не визнало повністю, мотивуючи це тим, що товар по укладеному з позивачем договору не отримувало, відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не видавало, а надана позивачем на підтвердження передачі товару накладна № 23 не може бути визнана належним та допустимим доказом, оскільки її складено з численними порушеннями вимог чинного законодавства України, зокрема, накладна не містить ні дати складання, ні посади, ні особистого підпису особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, ні даних щодо довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. На підтвердження відсутності господарського зобов'язання відносно СФГ Гаркуша В.А. відповідачем подано до суду довідку, підписану керівником та скріплену печаткою ПП "Реалбудсервіс-транс", про те, що в бухгалтерському обліку підприємства відсутні будь-які дані щодо позивача, та відсутня кредиторська заборгованість перед СФГ Гаркуша В.А.

В уточненнях до відзиву відповідач також зазначає, що поданий позивачем акт № 30/87 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, підписаний ПП "Реалбудсервіс-транс" та Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області (далі - Управління ЖКГ ), а також довідка Управління ЖКГ від 19.05.2014 р. № 252, на які позивач посилається як на підтвердження факту передачі товару, не є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію купівлі-продажу саджанців саме у позивача, а відтак не є належними письмовими доказами.

У зв'язку з таким ПП "Реалбудсервіс-транс" вважає нарахування штрафних санкцій, суми індексу інфляції та 3% річних необґрунтованими.

Крім того, заявою від 15.05.2014 р. ПП "Реалбудсервіс-транс" просить суд у разі визнання правомірності позовних вимог СФГ Гаркуша В.А. у частині стягнення пені та штрафу застосувати строк позовної давності і в цій частині вимог відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно у позовній заяві, у відзиві та уточненнях до нього, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 01.10.2012 р. за № 33 СФГ Гаркуша В.А. зобов'язалося передати товар - саджанці дерев у кількості та за ціною, визначеними у специфікації № 1 до договору, у власність ПП "Реалбудсервіс-транс" протягом п'яти днів з моменту оплати, та забезпечити покупця накладною, а відповідач - прийняти та оплатити товар (п.п. 1.1, 3.1, 5.1.1, 5.2 договору).

Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною (п.п.3.2.).

На виконання умов договору СФГ Гаркуша В.А. передано ПП "Реалбудсервіс-транс" обумовлені договором саджанці дерев загальною вартістю 15910 грн., що підтверджується видатковою накладною № 23 (а.с. 11).

На оплату вартості поставленого товару позивачем виписано рахунок на суму 15910 грн., який ПП "Реалбудсервіс-транс" на даний час не оплачено (ас. 12).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що накладна № 23 не може бути визнана належним та допустимим доказом отримання ПП "Реалбудсервіс-транс" зазначених у ній саджанців дерев загальною вартістю 15910 грн., оскільки при дослідженні у судовому засіданні оригіналу вказаної накладної з'ясовано, що на ній наявні підписи та печатки сторін. За твердженням представника позивача підпис на накладній від імені ПП "Реалбудсервіс-транс" вчинено керівником останнього, який діє без довіреності, і ним же вчинено відтиск печатки підприємства. Останнє представником відповідача не спростовано.

Суд також вважає, що відсутність на накладній № 23 дати її оформлення є недоліком документу, але цей недолік не може бути наслідком невизнання цієї накладної доказом.

Крім того, суд визнає належними і допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України доказами, підтверджуючими отримання відповідачем за вказаною накладною саджанців дерев, довідку Управління ЖКГ від 19.05.2014 р. № 252 та акт № 30/87 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, підписаний та скріплений печатками ПП "Реалбудсервіс-транс" та Управлінням ЖКГ. Із цих документів випливає, що відповідачем на об'єкті "Фізкультурно-оздоровчий корпус з плавальним басейном по вул. Шевченко, 63-а, у м. Вознесенську" у жовтні 2012 року виконані роботи по озелененню, в тому числі посаджено саджанці дерев, отримані від СФГ Гаркуша В.А. по накладній № 23, при цьому у кількості, вартості і в загальній сумі такими, як і зазначено у спірній накладній.

Цивільним законодавством визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Оскільки ПП "Реалбудсервіс-транс" не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару (основного боргу) в сумі 15910 грн. підлягають задоволенню повністю.

Суд визнає також обґрунтованими вимоги про стягнення з ПП "Реалбудсервіс-транс" за прострочення сплати вартості придбаних саджанців дерев нарахувань на суму основного боргу на підставі умов договору та чинного законодавства України.

Цивільним законодавством України передбачено, що у разі порушення стороною зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Господарським законодавством визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст.193 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

У договорі сторони узгодили, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, а за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,5 % від ціни товару (п.п. 6.5, 6.6 договору).

Оскільки позивачем вимоги щодо стягнення пені основані на застосуванні подвійної облікової ставки, встановленої Нацбанком України у спірний період, то таке узгоджується з положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким встановлено, що боржник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Визначаючи строк, з якого настало зобов'язання ПП "Реалбудсервіс-транс" здійснити оплату придбаних за договором саджанців дерев, суд виходить з такого.

У відповідності з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Сторонами в укладеному договорі купівлі-продажу погодили, що покупець здійснює оплату за поставлений товар згідно накладної, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною (п.п.3.2., 4.3. договору).

У накладній № 23 відсутня дата її оформлення. Проте, із поданих позивачем суду вказаних вище довідки Управління ЖКГ від 19.05.2014 р. № 252 та акту приймання виконаних робіт № 30/87, випливає, що відповідачем виконано роботи з озеленення на об'єкті "Фізкультурно-оздоровчий корпус з плавальним басейном по вул. Шевченка, 63 а у м. Вознесенську", в тому числі посаджено саджанців на суму 15910 грн. згідно накладної № 23, наданої СФГ Гаркуша В.А., у жовтні 2012 року.

Ураховуючи викладене, та положення цивільного законодавства України, яким передбачено, що перебіг строку починається наступного дня після, зокрема, відповідної дати (ч.1 ст.253 ЦК України), суд вважає, що днем виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару є останній день жовтня 2012 року, а саме, 31.10.2012 р.

Таким чином, ПП "Реалбудсервіс-транс" прострочено виконання грошового зобов'язання за укладеним сторонами договором у період з 01.11.2012 р. по 24.04.2014 р.

Оскільки відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності, то вимоги позивача про стягнення пені і штрафу не підлягають задоволенню, так як по цим вимогам сплив строк позовної давності, встановлений п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, котрою визначено спеціальну позовну давність в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а наслідки спливу позовної давності передбачені ст.267 ЦК України, згідно п. 4 котрої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо позовних вимог про стягнення нарахувань на суму основного боргу 3% річних у сумі 745 грн. 37 коп., розрахованих позивачем за період з 02.10.2012 р. по 24.04.2014 р., та індексу інфляції в сумі 1113 грн. 70 коп., розрахованих позивачем за період жовтень 2012 року - квітень 2014 року, то суд визнає їх підлягаючими задоволенню частково: 3 % в сумі 703 грн. 53 коп., а індекс інфляції в сумі 588 грн. 67 коп., оскільки такі нарахування належить здійснити за інший період: 3 % - за період з 01.11.2012 року по 24.04.2014 р., а індекс інфляції - за листопад 2012 року - березень 2014 року, виходячи з того, що строк зобов'язання щодо оплати придбаного товару у відповідача настав з 01.11.2012 р., а з позовом до господарського суду СФГ Гаркуша В.А. звернувся 24.04.2014 р., що вбачається з реєстрації за цей день за № 7572/14 у Господарському суді Миколаївської області.

У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення решти нарахованих позивачем сум 3 % річних та індексу інфляції не підлягають задоволенню.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судові витрати у справі, при задоволенні позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що витрати СФГ Гаркуша В.А. з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 грн. здійснено у мінімальному розмірі, передбаченому пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", то ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача повністю.

У судовому засіданні 26.05.2014 р. згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов селянського фермерського господарства Гаркуша В.А. задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Реалбудсервіс-транс", 55340, вул. Синявського, 59, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 37564631, на користь селянського фермерського господарства Гаркуша В.А., 56530, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, ідентифікаційний номер 32271521, грошові кошти в загальній сумі 17202 (сімнадцять тисяч двісті дві) грн. 20 коп., із яких: 15910 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. - основний борг; 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 67 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 703 (сімсот три) грн. 53 коп. - 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 29.05.2014 р.

Суддя Ю.М. Коваль