Постанова

від 02.06.2014 по справі 816/1646/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1646/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" про надання дозволу на погашення стягнення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі , -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" про надання дозволу на погашення стягнення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування даної вимоги позивач зазначив, що за приписами абзаців 2, 3 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України наявність у відповідача податкового боргу є підставою для погашення такої суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, на підставі відповідного дозволу суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали про відкриття провадження, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду та судові повістки направлялися відповідачу на адресу яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказана як його місце знаходження. Поштові направлення повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 26 травня 2014 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року задоволено позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ та стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 68 156,67 грн. Дана постанова набрала законної сили.

У зв'язку з поверненням банківськими установами інкасових доручень без виконання позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом /підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

За приписами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Аналогічні положення містяться у пунктах 2.1, 2.2 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 жовтня 2011 року №1273, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1339/20077.

Отже, здійснення передбачених статтею 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови, якщо на це майно поширена податкова застава.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що першим заступником начальника Кременчуцької ОДПІ 08 жовтня 2012 року прийнято рішення №30793/10/19 про опис у податкову заставу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид".

На виконання даного рішення податковим керуючим Бондаренко С.В. проведено опис майна відповідача: кондиціонер ТОСОТ СН 12А, автомобіль ГАЗ 3302-415 вантажний, машина зглажуюча РМ-90, паркетно-шліфувальна машина СО-0206, комп'ютер Intel Cjre i 5, ноутбуки Acer 5560 C (2 шт.) за результатами якого складено акт опису майна від 15 жовтня 2013 року №40/19-036.

Вказаний акт підписано податковим керуючим та уповноваженою особою представника платника податків.

Податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24 жовтня 2012 року за № 13160475.

Разом з тим, пунктами 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що першочерговим заходом погашення податкового боргу платника податків є стягнення коштів з рахунків такого платника у банках. Лише в разі недостатності коштів контролюючий орган вживає заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податкова інспекція має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Позивачем до матеріалів справи надано копії інкасових доручень від 27 листопада 2013 року №№ 276, 275, 277 із відмітками установ банків про їх повернення без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.

Таким чином, позивачем надано докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 68 064,50 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

Водночас, позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 68 064,50 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому /пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України/.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати податкового боргу суду не надав.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код ЄДРПОУ 31622617) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид", що перебуває в податковій заставі, в межах суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 68 064,50 грн. (шістдесят вісім тисяч шістдесят чотири гривні 50 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко