Постанова

від 02.06.2014 по справі 825/1745/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1745/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Присівок Ю.С.,

представника відповідача - Панасенка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

20.05.2014 Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» (далі - ТОВ «Остерський промкомбінат») в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкції в сумі 8775,00 грн. та 1052,00 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Остерський промкомбінат» у 2012 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» має сплатити вказану суму адміністративно-господарських санкцій та пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення до суду, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Представник відповідача вказав, що останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій за не виконання встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2012 році, в розмірі 8775,00 грн. є 15 квітни 2013 року. Таким чином, відповідач вважає, що перебіг позовної давності для пред'явлення даних позовних вимог почався 16.04.2013 та закінчився 16.10.2013, через шість місяців з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 липня 2013 року ТОВ «Остерський промкомбінат» подано до відділення Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, в якому було зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у товаристві складала у 2012 році - 15 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 1 робоче місце та у товаристві за 2012 рік працювала 1 особа, якій встановлена інвалідність. (а.с.5).

Таким чином, за вказаним звітом норматив працевлаштування інвалідів у 2012 році підприємством було виконано.

Проте, з метою додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в тому числі належного виконання законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів стосовно виконання роботодавцем статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в 2012 році 12.09.2013 Територіальною державною інспекцією з питань праці у Чернігівській області проведена перевірка ТОВ «Остерський промкомбінат», за результатами якої складено є акт перевірки № 25-10-027/1061 (а.с.6-7).

Відповідно до наданих в ході перевірки документів - табелів обліку використання робочого часу та штатного розпису, встановлено, що середньооблікова чисельність шатних працівників ТОВ «Остерський промкомбінат» у 2012 році становила 24 особи, а не 15, як відображено роботодавцем у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Також встановлено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки жодна особа з обмеженими фізичними можливостями протягом 2012 року на підприємстві не працювала.

Таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у ТОВ «Остерський промкомбінат» становило 1 робоче місце.

За наслідками перевірки, директору ТОВ «Остерський промкомбінат» ОСОБА_3 Територіальною державною інспекцією з питань праці у Чернігівській області винесено припис №25-10-027/1040 та постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.11.2013 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.9-10, 12).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Стаття 18 Закону № 875-XII передбачає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року № 1442/11722.

Крім того, відповідно до частини 3 та частини 5 статті 19 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 №117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, датою його надходження до відділення Фонду соціального захисту інвалідів є 29 липня 2013 року (вх. № 5814).

Суд зазначає, що частиною 3 статті 18 Закону 875-XII чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Крім того, згідно пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підприємства, установи і організації щомісяця подають до державної служби зайнятості адміністративні дані про наявність вільних робочих місць, у тому числі для працевлаштування інвалідів.

Слід зазначити, що звіт форми № 3-ПН про наявність вакансій, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 та заповнюється згідно з Інструкцією, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за №1534/11814. Зазначена форма поширюється на всіх роботодавців та подається за наявності вільних робочих місць центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. При цьому, даною формою визначена окрема графа, в якій зазначається інформація про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) осіб, що належать до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями.

За відсутності звітів форми №3-ПН з зазначенням потреби у працевлаштуванні інвалідів, органи державної служби зайнятості фактично позбавлені інформації про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, що унеможливлює направлення останніх на працевлаштування до роботодавця.

Відповідно до довідки Козелецького районного центру зайнятості № 270 від 27.03.2014 ТОВ «Остерський промкомбінат» у 2012 році не подавало інформацію щодо попиту робочої сили (вакансії, запропоновані підприємствами для працевлаштування інвалідів) (а.с.13).

Таким чином, ТОВ «Остерський промкомбінат» не виконало обов'язок, що передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та належним чином не звітувало до Козелецького районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Статтею 218 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 230 ГК Кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не вживав заходів, передбачених чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів і на нього може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбачена статтею 20 Закону №875- XII.

Роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньої річної заробітної плати (частина 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

За повідомленням УПФУ в Козелецькому районі фонд оплати праці штатних працівників ТОВ «Остерський промкомбінат» становив 210,6 тис. грн., тому відповідно до Інструкції щодо заповнення форми 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року, а саме п. 3.6. середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2012 році складала: 210,6 * 1000 / 24 = 8775,00 грн.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій становить 8775,00 грн. ( 1 робоче місце для працевлаштування інваліда).

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно частини 2 статті 20 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 14.04.2014 №212 встановлена з 15.04.2014 облікова ставка у розмірі 9,5 % річних.

Оскільки невиконання нормативу працевлаштування інвалідів виникло у 2012 звітному році, то кількість днів прострочення становить 400. Тому розрахунок пені складає:9,5*120 /100/365 = 0,03% * 8775,00 грн. = 2,63 грн. - розмір пені за один день. Кількість днів прострочення на день сплати адміністративно-господарських санкцій - 400, тому розмір пені становить: 2,63 грн. * 400 днів = 1052,00 грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд не приймає до уваги доводи ТОВ «Остерський промкомбінат» про те, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки його перебіг почався 16.04.2013 та закінчився 16.10.2013, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що самим позивачем було порушено строк подання звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, адже його було подано 29 липня 2013 року за вх. № 5814 та крім того, про результати перевірки ТОВ «Остерський промкомбінат» Територіальною державною інспекцією з питань праці у Чернігівській області позивача було офіційно повідомлено 19.03.2014, супровідним листом №1169/03-2 від 18.03.2014 (а.с.8).

Отже, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Остерський промкомбінат» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» (17044, Чернігівська обл., Козелецький р-н, м. Остер, вул. 1 Травня, 41, р/р 26005157116, ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 02972552) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Козелецького району, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок: 31213230700163, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38020568) 8775,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1052,00 грн. пені.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення .

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно

Суддя: В.І. Д'яков