Ухвала

від 15.05.2014 по справі 872/7145/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 1170/2а-3949/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року по справі № 1170/2а-3949/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» (далі - Позивач) звернулося до з позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Відповідача від 29 жовтня 2012 року:

№ 0001050224, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1960750,0 грн., в тому числі - 1405028,0 грн. основного платежу та 511722,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

№ 0001060224, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2574022,0 грн., з яких 2256446,0 грн. - основного платежу та 317576,0 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0001070224, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації №9028333276 за квітень 2012 року в сумі 558701,0 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки про відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені належними доказами, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню. (а.с. 3-21)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Судове рішення обґрунтовано тим, що Відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій між Позивачем та ПП "Компанія "Агро-Лайф", ПП "Сорос-Трейд", ТОВ "Зернопостач-Т", ТОВ "Крилвінкварц", ТОВ "Адамант-Постач", ТОВ "Стандарт Регіон Снаб", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ фірма "САІ" ЛТД, як і того, що правочини, укладені між ними, порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у Позивача чи його контрагента. А фактичне їх здійснення укладених правочинів підтверджується наявними у справі копіями первинних документів (податковими і видатковими накладними, складеними належним чином), то Позивач мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період. Ним також правомірно сформовано і валові витрати за указані періоди. (а.с. 161-166 т.12)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що суд не надав належної оцінки тому, що господарські операції з придбання у ТОВ Фірма «САІ» за вересень, жовтень 2011 року та ТОВ «Украгро-Груп КМС» за липень 2012 року товарів (робіт,послуг) не підтверджують стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничих потужностей (однак ТОВ «Украгро-Груп КМС» не є безпосереднім контрагентом Позивача, більш того, у вказаний період, про що свідчить акт перевірки). При цьому заявник апеляційної скарги вважає, що такий висновок підтверджується актами зустрічних перевірок вказаних контрагентів, у тому числі і по ланцюгу постачання, що в свою чергу свідчить про нікчемність вчинених правочинів.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 04.10.2012 по 10.10.2012 року уповноваженими фахівцями податкового органу проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ПП "Компанія "Агро-Лайф" (код ЄДРПОУ 36410424) за липень, вересень 2010 року, січень, лютий, квітень, червень, серпень 2011 року та вересень 2011 року, ПП "Сорос-Трейд" (код ЄДРПОУ 36445792) за жовтень, листопад 2010 року, ТОВ "Зернопостач-Т" (код ЄДРПОУ 32040222) за квітень 2012 року, ТОВ "Крилвінкварц" (код ЄДРПОУ 35825746) за листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Адамант-Постач" (код ЄДРПОУ 37231965) за лютий 2011 року, березень та квітень 2012 року, ТОВ "Стандарт Регіон Снаб" (код ЄДРПОУ 33654064) за серпень, вересень, жовтень 2011 року, ТОВ "Агро-Інкам-Трейд" (код ЄДРПОУ 37096746) за вересень 2011 року, ТОВ Фірма "САІ" (код ЄДРПОУ 20651455) за квітень, травень 2012 року, за період з 01.07.2010 по 30.04.2012 року.

За наслідком перевірки складено Акт №159/22-4/36390340 від 17.10.2012 року /а.с.104-133 т.3/, згідно з висновками якого встановлено порушення:

п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 1405028 грн., а також встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2012 року у сумі 73430 грн., завищення залишку від'ємного значення ПДВ (ряд.24 Декларації) за квітень 2012 року на суму 485271 грн. та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду за вересень 2011 року, зарахованої у зменшення податкового боргу з ПДВ у сумі 44042 грн.;

п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 1700606 грн. ;

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334\94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток всього в сумі 555840 грн. (а.с.132-133 т.3)

На підставі Акту перевірки 29 жовтня 2012 року Відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

№0001050224 про збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 1916750,0 грн., в тому числі - 1405028,0 грн. за основним платежем, 511722,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.139 т.3/;

№0001060224 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2574022,0 грн., в тому числі 2256 446,0 грн. за основним платежем, 317 576,0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.140 т.3/;

№0001070224 про зменшення Позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації №9028333276 за квітень 2012 року у розмірі 558701,0 грн. /а.с.141 т.3/.

За позицією Відповідача господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

До вказаних висновків Відповідач прийшов, взявши до відома акти зустрічних перевірок підприємств-контрагентів Позивача, де перевіряючі вважали встановленими порушення підприємствами вимог податкового законодавства. При цьому , в акті перевірки Позивача №159/22-4/36390340 від 17.10.2012 р. не зазначено жодного порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, допущеного саме Позивачем, а не його контрагентами.

Скасування указаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Торговий Дім «Протеїн-Продакшн», суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій між Позивачем та його контрагентами за перевіряємий період, як і того, що правочини, укладені між ними, порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у Позивача чи його контрагента. В той же час, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується наявними у справі копіями первинних документів, складеними належним чином. З огляду на встановлені судом обставини, які не спростовані податковим органом, суд дійшов висновку, що Позивач правомірно сформовав валові витрати за указані періоди та мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Щодо встановлених судом фактичних обставин справи у сторін заперечень не виникало.

Відповідно до п.п.3.2 Статуту, предметом діяльності Позивача є, зокрема, виробництво (заготівля), переробка, фасування (розфасування) і реалізація продукції сільськогосподарського, рослинного, тваринного та біологічного походження; оптова та роздрібна торгівля продукцією власного та стороннього виробництва /а.с.129-134 т.10/.

Зокрема, факти укладання Позивачем з ПП "Компанія "Агро-Лайф", ПП "Сорос-Трейд", ТОВ "Зернопостач-Т", ТОВ "Крилвінкварц", ТОВ "Адамант-Постач", ТОВ "Стандарт Регіон Снаб", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ фірма "САІ" ЛТД договорів поставки товарів, указаних в специфікаціях, виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами об'єктивно підтверджується дослідженими судом податковими та видатковими накладними, відповідними товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі , складськими квитанціями та платіжними дорученнями.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із змісту п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР, якою встановлені умови визначення дати формування валових витрат, первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку, є або документи, що підтверджують оплату вартості робіт, або документи, що підтверджують фактичне отримання платником податку результатів робіт. При цьому, п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Указані правові норми кореспондуються і з приписами п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, та фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку , що Позивачем при веденні господарської діяльності за перевіряємий період не допускалось порушень податкового законодавства, а висновки акту перевірки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо посилання Відповідача на порушення Позивачем положень п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , у редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин, та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що включені Позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Адже, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, що діяла на момент винкинення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, пунктом 198.6 ст.198.6 ПК України також визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних.

При цьому, на момент виписки податкових накладних підприємства-контрагенти були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується Відповідачем та не спростовано в ході проведеної перевірки Позивача. Також, дані підприємства зареєстровані у встановленому порядку як юридичні особи /а.с.63-141 т.6, а.с.80-81, 85-86, 90-91, 95-96, 100, 111-124 т.10/, а тому, відповідно до вимог п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України, мали право та обов'язок виписувати податкові накладні.

Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доводів та не подано жодних документів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків.

За таких обставин висновок суд першої інстанції про те, що Позивач, сплативши вартість придбаного зерна сої, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, на підставі чого ним сформовано валові витрати та податковий кредит у періоді, що перевірявся, мав законні підстави для формування ним таких витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "Компанія "Агро-Лайф", ПП "Сорос-Трейд", ТОВ "Зернопостач-Т", ТОВ "Крилвінкварц", ТОВ "Адамант-Постач", ТОВ "Стандарт Регіон Снаб", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "САІ" ЛТД.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що господарські операції з придбання у вказаних контрагентів товарів (робіт,послуг) не підтверджують стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничих потужностей (висновок лише на підставі актів зустрічних перевірок), визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи належними доказами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року по справі № 1170/2а-3949/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 19 травня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко