Рішення

від 12.05.2014 по справі 903/384/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2014 р. Справа № 903/384/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-КОМПЛЕКТ"

про стягнення 9 692,64грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/в

від відповідача: н/в

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-КОМПЛЕКТ" про стягнення 9 692,64грн., в т.ч. 9 250,00грн. заборгованості за товар, поставлений в листопаді місяці 2012 року по видатковій накладній №11102 від 27.11.2012р., 442,64грн. річних за період з 05.12.2012р. по 18.04.2014р. згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на відпуск товарно-матеріальних цінностей по видатковій накладній №І-11102 від 27.11.2012р. та неоплату відповідачем отриманого товару.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. порушено провадження по справі. Зобов'язано подати суду: позивача - договір №73215 від 01.11.2012р., зазначений у видатковій накладній №11102 від 27.11.2012р. та рахунку №18712 від 26.11.2012р.; відповідача - договір №73215 від 01.11.2012р., зазначений у видатковій накладній №11102 від 27.11.2012р. та рахунку №18712 від 26.11.2012р. , витяг з ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, докази оплати, у випадку заперечень щодо розрахунку надати контррозрахунок.

Позивач у додаткових поясненнях від 30.04.2014р. зазначив, що договір поставки №73215 від 01.11.2012р., зазначений у видатковій накладній та рахунку на оплату товару, підписаний лише з боку позивача. Звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 24.04.2014р. не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, ухвала суду від 24.04.2014р. повернута органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР адреса відповідача - ТзОВ "ТРАК-КОМПЛЕКТ": м.Луцьк, вул.Кравчука, 9/97, куди і направлялася ухвала суду від 24.04.2014р. (а.с. 102-104).

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку сторін не було визнано обов'язковою, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відпустив товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАК-КОМПЛЕКТ" автошини по видатковій накладній №11102 від 27.11.2012р. на загальну суму 32 200,00 грн. із відстроченням платежу - 7 днів( а.с. 10).

Відпуск та отримання товару стверджуються відміткою відповідача про отримання на вказаній вище видатковій накладній, скріпленою печаткою товариства.

Позивачем було виставлено до оплати відповідачу рахунок №18712 від 26.11.2012р. (а.с.11).

Відповідач оплату здійснив частково в сумі 22 950,00грн. з призначенням платежу - оплата за автошини згідно рахунку №18712 від 26.11.2012р., що стверджується банківськими виписками з рахунку за період з 01.12.2012р. по 31.05.2013р. (а.с. 16-21).

Лист-вимогу від 04.04.2014р. про сплату заборгованості в розмірі 9 250,00грн. за поставлені автошини та 432,00грн. річних залишив без задоволення та відповіді (а.с. 13-15).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст. 655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р., п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений товар протягом семи днів з дня відпуску товару по видатковій накладній №11102 від 27.11.2012р. (а.с. 10).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).

Позивач в підтвердження боргу надав суду первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткову накладну, банківські виписки про часткову оплату. Відповідач заборгованість не заперечив, доказів оплати не подав.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 9 250,00грн., стверджується видатковою накладній №11102 від 27.11.2012р. (а.с. 10), рахунком №18712 від 26.11.2012р. (а.с. 11), банківськими виписками з рахунку про оплату в сумі 22 950,00грн. за період з 01.12.2012р. по 31.05.2013р. з призначенням платежу - оплата за автошини згідно рахунку №18712 від 26.11.2012р. (а.с. 16-21) та підлягає до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-КОМПЛЕКТ" в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленим розрахунком позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 442,64грн. річних за період з 05.12.2012р. по 18.04.2014р.

Розрахунок нарахування трьох процентів річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних, суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК-КОМПЛЕКТ", Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 9/97, код ЄДРПОУ 38079229

на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

9 250,00грн. заборгованості, 442,64грн. річних, 1 827,00грн. судового збору. Всього - 11 519,64грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

15.05.2014р.

Суддя С.Т.Філатова