Рішення

від 27.05.2014 по справі 910/4877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4877/14 27.05.14

За позовом ТОВ "Діана Люкс Логістик"

до ПзІІ "АТП ТА ТО"

про стягнення 17 528,64 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Хатищев О.В.

Від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання комплексних логістичних послуг № 06-19/04/10 від 19.04.2010 в розмірі 17 528,64 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4877/14 та призначено до розгляду на 15.04.2014.

В судове засідання 15.04.2014 представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 28.03.2014, а також довідкою про повернення поштового відправлення.

Керуючись ст.. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача до суду на 13.05.2014.

Представник позивача в судове засідання 13.05.2014 з'явився надав додаткові пояснення та докази по справі.

В судове засідання 13.05.2014 представник відповідача вдруге не прибув, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 15.04.2014, а також довідкою про повернення поштового відправлення.

Керуючись ст.. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача до суду на 27.05.2014.

У судове засідання 27.05.2014 представник позивача з'явився, надав додаткові докази та пояснення по справі.

Представник відповідача втретє не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 13.05.2014, а також довідкою про повернення поштового відправлення.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач і відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» (далі - позивач, виконавець) та підприємством з іноземними інвестиціями «АТП ТА ТО» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання комплексних логістичних послуг № 06-19/04/10 (далі - Договір).

Відповідно до 2 Розділу Договору, виконавець зобов'язується надати замовнику комплексні логістичні послуги самостійно або із залученням третіх осіб, зокрема по організації перевезення,зберіганню та обробці товару за умови наявності заявки, наданої через інтерфейс обміну даними, електронною поштою, факсом або в інший спосіб, з дотриманням графіку, а замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця в порядку та на умовах визначених Договором.

Надані послуги підтверджуються Актом виконаних робіт за звітній період, що надається виконавцем замовнику (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору оплата логістичних послуг відбувається згідно з тарифами зазначеними у Додатку № 01, якщо фактична кількість оброблених та підданих зберіганню та транспортуванню товарів, коливається у межах 10% від кількості зазначеної у замовником у Додатку № 7 за відповідний період. В іншому випадку, виконавець лишає за собою право в односторонньому порядку змінювати тарифи.

Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника на рахунок виконавця і проводяться після закінчення кожного звітного перероду або достроково для проведення остаточних розрахунків у разі припинення дії договору і цілковитого перевезення товару замовника зі складу виконавця.

П. 10.11 передбачає, що підставою для розрахунків за Договором є рахунок виконавця на оплату наданих логістичних послуг, оформлений виконавцем відповідно до Акту виконаних робіт.

Замовник сплачує рахунок протягом 5 днів з моменту його отримання.

Як свідчать матеріали справи, за час дії угоди позивач сумлінно виконував свої обов'язки, зокрема здійснював усі необхідні та доцільні дії, передбачені предметом такого договору. Так, відповідно до умов договору позивач прийняв від відповідача за актами приймання від 08.02.2011, 24.10.2011 та іншими( в матеріалах справи) різні будівельні матеріали для зберігання, після чого позивачем для підтвердження виконаних логістичних робіт за період березень-грудень 2013 року та оплати відповідачем таких робіт в кінці кожного місяця вказаного періоду направлялися на адресу відповідача відповідні акти здачі-прийняття робіт (далі - Акти) для їх затвердження відповідачем.

Проте, до цього часу такі акти з підписом та печаткою ПІІ «АТП ТА ТО» не були повернені позивачу.

У зв'язку з цим, у січні 2014 року позивачем було повторно направлено поштою на фактичну та юридичну адреси ПІІ «АТП ТА ТО» наступні документи:

1) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000290 від 31.03.13 р. на суму 1 928,64 грн., Рахунок-фактура № СФ-0000292 від 31 березня 2013 р. на суму 1 928,64 грн., Податкова накладна№ 80 від 31.03.2013 p.;

2) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000296 від 31.03.13 р. на суму 420,00 грн., Рахунок-фактура № СФ-0000298 від 31 березня 2013 р. на сшу 420,00 грн., Податкова накладна № 86 від 31.03.2013 p.;

3) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000435 від 30.04.13 р. на суму 1656,00 грн., Рахунок фактура № СФ-000439 від 30 квітня 2013 р. на суму 1656,00 грн., Податкова накладна № 110 від 30.04.2013 р.

4) Акт здачі -прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000541 від 31.05.13 р. на суму 1711,20 грн., Рахунок-фактура № СФ-000510 від 31 травня 2013 р. на суму . "11,20 грн., Податкова накладна № 88 від 31.05.2013 p.;

5) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-ОООбЗІ від 30.06.13 р. на суму 1656,00 грн., Рахунок-фактура № СФ-000634 від 30 червня 2013 р. на суму 1656,00 грн.. Податкова накладна № 77 від 30.06.2013 p.;

6) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000770 від 31.07.13 р. на суму 1711,20 грн., Рахунок-фактура № СФ-000774 від 31 липня 2013 р. на суму 1711,20 грн., Податкова накладна № 95 від 31.07.2013 p.;

7) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-000899 від 31.08.13 р. на суму 1711,20 грн., Рахунок-фактура № СФ-000904 від 31 серпня 2013 р. на суму 1711,20 грн., Податкова накладна № 85 від 31.08.2013 p.;

8) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-ООЮ29 від 30.09.13 р. на суму 1656,00 грн., Рахунок-фактура № СФ-001031 від 30 вересня 2013 р. на суму 1656,00 грн., Податкова накладна № 82 від 30.09.2013 p.;

9) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-001120 від 31.10.13 р. на суму 1711,20 грн., Рахунок-фактура № СФ-001123 від 31 жовтня 2013 р. на суму 1711,20 грн., Податкова накладна № 63 від 31.10.2013 p.;

10) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-001241 від 29.11.13 р. на суму 1656,00 грн., Рахунок-фактура № СФ-001244 від 29 листопада 2013 р. на суму 1656,00 грн., Податкова накладна № 74 від 31.08.2013 p.;

11) Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0001349 від 31.12.13 р. на суму 1711,20 грн., Рахунок-фактура № СФ-001352 від 31 грудня 2013 р. на суму 1711,20 грн., Податкова накладна № 73 від 31.12.2013 p.;

12) Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Діана Люкс Логістик» і ПІІ «АТП ТА ТО» від 23.01.2014 р.,

усі разом - на загальну суму 17 528,64 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач на день подачі позову зобов'язання за договором не виконав, оскільки не повернув позивачу вказані вище Акти здачі-прийняття робіт та Акти звірки взаєморозрахунків від 23.01.2014 з підписами та печатками. Письмових заперечень чи зауважень позивачу від відповідача не надходило.

Отже, в порушення умов договору відповідач не розрахувався за надані послуги, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи непогашена заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 528,64 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що за своєю юридичною природою укладений сторонами договір про надання комплексних логістичних послуг є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги, що підтверджується наданими позивачем актами здачі-приймання робіт, рахунками-фактурами та податковими накладними, належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача і стягнути з відповідача основний борг в сумі 17 528,64 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями "АТП ТА ТО" (04209, м. Київ, Оболонський район, просп. Оболонський, буд. 37, літ В, офіс 16, код ЄДРПОУ 32927260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 134, код ЄДРПОУ 33212289) борг в розмірі 17 528 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 64 коп., та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 02.06.2014