Рішення

від 26.05.2014 по справі 911/860/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 911/860/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Київ» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» про стягнення 281 097, 95 грн. за участю представників:

від позивача:Воєвода В.О. від відповідача:не з'явилися суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 281 097, 95 грн. заборгованості за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р., з яких: 141 261, 43 грн. - основного боргу, 31 357, 17 грн. - пені, 89 640, 40 грн. - 39 % річних та 18 838, 95 грн. - 5 % штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого йому товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.04.2014 р.

07.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н від 07.04.2014 р. (вх. № 6292/14 від 07.04.2014 р.), у якій останній зазначає, що відповідачем було частково сплачено заборгованість, а тому позивач зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 272 431, 08 грн. заборгованості за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р., з яких: 126 261, 43 грн. - основного боргу, 32 940, 46 грн. - пені, 94 390, 24 грн. - 39 % річних та 18 838, 95 грн. - 5 % штрафу.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 272 431, 08 грн.

Присутній у судовому засіданні 07.04.2014 р. представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 6321/14 від 07.04.2014 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/860/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 26.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням ним вимог суду та необхідністю витребування нових доказів по справі.

23.05.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 23.04.2014 р. (вх. № 9696/14 від 23.05.2014 р.), до якого додано витребувані судом документи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, і просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.05.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.03.2013 р. між сторонами було укладено договір поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк відповідачу продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватися окремими партіями відповідно до додаткових угоди (специфікацій) до цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов'язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2013 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Згідно з п. 2.3 договору поставка товару здійснюється за умови наявності у відповідача належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється відповідачу за цим договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару.

Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий відповідачу.

Згідно з п. 4.1 договору вартість товару повинна бути повністю сплачена позивачу відповідачем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що для розрахунків по цьому договорі позивачем можуть виписуватися рахунки на оплату, які мають містити обов'язкові посилання на назву та номер цього договору й найменування сторін.

Відповідно до п. 5.2.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору.

У відповідності до п. 6.3 договору приймання товару по кількості, якості й асортименту здійснюється під час передачі товару відповідачу з наданням усіх необхідних документів. Свідченням приймання товару є підпис співробітника відповідача на видаткових накладних, які мають містити посилання на цей договір та довіреності на отримання товару.

Згідно з п. 8.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність за цим договором та у відповідності з діючим законодавством України.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що позивач вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання відповідача по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Відповідно до п. 8.5.1 договору відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь позивача штраф у розмірі 5 % та пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Згідно з п. 8.5.2 договору відповідач за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь позивача 39 % річних від суми боргу.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Додатковою угодою (специфікацією) № 1 від 04.03.2013 р. до договору поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиницю виміру, валюту ціни, ціну одиниці, загальну суму, строк оплати, строк поставки, умови поставки, якість товару, упаковку та маркування товару. Загальна сума товару за даною додатковою угодою становить 214 363, 00 грн.

На виконання умов договору поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. позивач по видатковій накладній № 274 від 26.04.2013 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 214 363, 00 грн., а відповідач, на підставі довіреності № 6 від 26.04.2013 р., вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Разом з тим, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 79 від 04.03.2013 р. на загальну суму 214 363, 00 грн., примірник якого залучено до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними видатковою накладною та рахунком на оплату по замовленню розрахувався частково, а саме у розмірі 172 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. у розмірі 42 363, 00 грн.

17.04.2013 р. між сторонами було укладено договір поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк відповідачу продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватися окремими партіями відповідно до додаткових угоди (специфікацій) до цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов'язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2013 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Згідно з п. 2.3 договору поставка товару здійснюється за умови наявності у відповідача належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється відповідачу за цим договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару.

Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий відповідачу.

Згідно з п. 4.1 договору вартість товару повинна бути повністю сплачена позивачу відповідачем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що для розрахунків по цьому договорі позивачем можуть виписуватися рахунки на оплату, які мають містити обов'язкові посилання на назву та номер цього договору й найменування сторін.

Відповідно до п. 5.2.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору.

У відповідності до п. 6.3 договору приймання товару по кількості, якості й асортименту здійснюється під час передачі товару відповідачу з наданням усіх необхідних документів. Свідченням приймання товару є підпис співробітника відповідача на видаткових накладних, які мають містити посилання на цей договір та довіреності на отримання товару.

Згідно з п. 8.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність за цим договором та у відповідності з діючим законодавством України.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що позивач вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання відповідача по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Відповідно до п. 8.5.1 договору відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь позивача штраф у розмірі 5 % та пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Згідно з п. 8.5.2 договору відповідач за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь позивача 39 % річних від суми боргу.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Додатковими угодами (специфікаціями) № 1 від 19.04.2013 р., № 2 від 24.04.2013 р., № 3 від 14.05.2013 р., № 4 від 16.05.2013 р. та № 5 від 10.06.2013 р. до договору поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиницю виміру, валюту ціни, ціну одиниці, загальну суму, строк оплати, строк поставки, умови поставки, якість товару, упаковку та маркування товару. Загальна сума товару за даними додатковими угодами становить 269 416, 04 грн.

На виконання умов договору поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. позивач по видаткових накладних № 327 від 03.05.2013 р., № 329 від 10.05.2013 р., № 544 від 23.05.2013 р., № 669 від 13.06.2013 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 269 416, 04 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 20 від 13.06.2013 р., № б/н від 10.05.2013 р., № 19 від 23.05.2013 р., № б/н від б/д, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

23.12.2013 р. відповідачем було повернено позивачу частину отриманого товару на загальну суму 69 117, 61 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № 43 від 23.12.2013 р.

Разом з тим, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату по замовленню № 227 від 19.04.2013 р., № 247 від 24.04.2013 р., № 298 від 14.05.2013 р., № 312 від 16.05.2013 р. на загальну суму 200 298, 43 грн., примірник якого залучено до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними видатковими накладними та рахунками на оплату по замовленню розрахувався частково, а саме у розмірі 116 400, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, та з урахуванням поверненого товару за видатковою накладною № 43 від 23.12.2013 р., за ним утворилася заборгованість перед позивачем за договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. у розмірі 83 898, 43 грн.

Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. у розмірі 126 261, 43 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за зазначеними договорами суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що передача товару була здійснена на виконання умов договору поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договору поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р., строк оплати відповідно до даних договорів настав, доказів повної оплати товару відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений та його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 126 261, 43 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 8.3 та п. 8.5.1 договору поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договору поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару штраф у розмірі 5 % та пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, які за розрахунком позивача складають 32 940, 46 - пеня та 18 838, 95 грн. - штраф, з яких:

- 13 078, 02 грн. - пеня за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. за період з 12.03.2013 р. до 06.04.2014 р.;

- 19 862, 44 грн. - пеня за договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. за період з 25.04.2013 р. до 06.04.2014 р.;

- 5 368, 15 грн. - штраф за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р.;

- 13 470, 80 грн. - штраф за договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договору поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р., сторонами при укладені даних договорів встановлено інше нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (п. 8.6 договорів), а саме «нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості».

Таким чином, суд, беручи до уваги вищезазначені норми законодавства та передбачені п. 8.3, п. 8.5.1, п. 8.6 договорів умови застосування і нарахування штрафних санкцій, умови відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, перевірив здійснений позивачем розрахунок пені і штрафу та встановив, що він є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий ним товар в строк встановлений договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 % річних передбачені п. 8.5.2 договору поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договору поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 8.5.2 договорів поставки сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченого ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 39 % річних від суми боргу.

Відповідно до розрахунку позивача 39 % річних з простроченої суми становлять 94 390, 24 грн., з яких: 37 080, 91 грн. за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. за період з 12.03.2013 р. до 06.04.2014 р. та 57 309, 33 грн. за договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р. за період з 25.04.2013 р. до 06.04.2014 р.

Судом перевірено розрахунок 39 % річних, здійснений позивачем та встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 272 431, 08 грн. заборгованості за договором поставки № КИ-ЗГ-35-040313/н-ЕР на умовах розстрочення платежу від 04.03.2013 р. та договором поставки № КИ-ЗГ-58-170413/ззр-ЕР на умовах розстрочення платежу від 17.04.2013 р., з яких: 126 261, 43 грн. - основного боргу, 32 940, 46 грн. - пені, 94 390, 24 грн. - 39 % річних та 18 838, 95 грн. - 5 % штрафу є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Київ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» (07532, Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вулиця Бульвар Леніна, будинок 1, ідентифікаційний код - 30534656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Київ» (03138, місто Київ, вулиця Каменярів, будинок 21, ідентифікаційний код - 36555493) 126 261 (сто двадцять шість тисяч двісті шістдесят одна) грн. 43 коп. - основного боргу, 32 940 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок) грн. 46 коп. - пені, 94 390 (дев'яносто чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 24 коп. - 39 % річних, 18 838 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять всім) грн. 95 коп. - штрафу та 5 621 (п'ять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 96 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 30.05.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак